Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Суспільний, громадський

загрузка...

Суспільний, громадський. Суспільний – прикметник, утворений від іменника суспільство в значенні «соціально-економічна формація» (суспільний лад, суспільний устрій, суспільні науки). «Комуністична партія і Радянська держава здійснюють керівництво суспільними процесами, спираючись на об’єктивні закономірності розвитку суспільства» («Комуніст України»). «Збираючи на фабриках і заводах мільйони робітників, усуспільнюючи процес праці, капіталізм надає виробництву суспільного характеру, але результати праці привласнюють капіталісти» (Програма КПРС). «Залежність між особистими і суспільними інтересами виражена в принципі соціалізму: від кожного – по здібностях, кожному – по праці» («Комуніст України»). «Керуючись ленінським принципом партійності, суспільні науки набувають все зростаючого значення в комуністичному вихованні трудящих, у боротьбі з буржуазною ідеологією, різного роду опортуністичними поглядами» (Тези ЦК КПРС «50 років Великої Жовтневої соціалістичної революції»). «Казкові мрії – це не пуста вигадка. Мрії ці тісно пов’язані з тисячолітньою трудовою і суспільною діяльністю людей» («Народна творчість та етнографія»).

загрузка...

Громадський (див. стор. 41) – «не державний», «не службовий», «добровільний», «такий, що стосується всього населення або якогось колективу» (громадські організації, громадські обов’язки, громадська бібліотека, громадська прийомна (при редакції газети, при райвиконкомі), громадське харчування, громадська думка). «Хай знає, що навколо нього створюється атмосфера громадського осуду.. Хай перед колективом вислухає всю правду» (В. Козаченко). «Гордій розповідав про деяких старих професорів, що й досі цуралися громадської роботи, не виходили за двері своїх кабінетів» (О. Донченко). «У кожному цеху створено контрольні пости – «громадські прожектори» з числа передових робітників. Вони щоденно інформують колектив про стан справ на підприємстві» («Комуніст України»).

Часом прикметники громадський і суспільний помилково вживають один замість одного. Наприклад, кажуть «суспільний діяч» («Дніпро», 1966, № 5), треба: громадський діяч.

Деякі слова: думка, обов’язок, діяльність можуть сполучатися з обома прикметниками (суспільний і громадський), але значення цих словосполучень різне; воно зумовлене контекстом. Розглянемо два словосполучення: суспільна думка і громадська думка. Перше означає суспільні, політичні ідеї якогось суспільства в певний період його історії, наприклад: «Суспільна думка в Росії в кінці XIX – на початку XX ст.» Друге означає погляд якогось колективу, населення країни або більшого загалу (континенту, земної кулі) на певне питання. Наприклад: «Громадська думка всього прогресивного людства виступає проти війни, за мир між народами». «Представники російської передової суспільної думки будили любов до трудящих усіх національностей» (з газ.). «Вася: Та я ж говорю про вченого секретаря. Ми настоюємо, щоб у цьому питанні була зважена громадська думка інституту» (І. Микитенко).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.