Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Тактовний, тактичний

загрузка...

Тактовний, тактичний. Перше слово – прикметник від іменника такт, який означає «почуття міри, що створює вміння поводити себе, як годиться вихованій людині». «Я оцінив його делікатність. Що не говори, людина тактовна, вміє сказати слово, доторкується до живої рани обережно» (Ю. Збанацький). «Ольга: У нас у редакціях сидять дивовижно тактовні люди» (В. Собко).

загрузка...

Тактичний – прикметник від іменника тактика, що вживається як термін у військовій справі (майстерність ведення бою) і переносно – в політиці, спорті, означаючи сукупність методів і прийомів, застосовуваних для досягнення мети. «Хмельницький уміло використовував різноманітні тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки [бою]» (Історія Української РСР). «Тактичний успіх, здобутий під час прориву, порівняно швидко переріс в оперативний» (С. Борзенко). «Вже тепер, у вільну хвилину, Крайнюк міг оцінити тодішню важку тактичну й стратегічну обстановку» (В. Кучер). «Виникнення шахової композиції зв’язано з шаховою грою. Саме з неї композиція дістає все багатство й різноманітність свого змісту: тактичні ідеї, комбінації з пожертвуванням фігур, ідеї матових ситуацій».

Стилістична помилка полягає в тому, що деякі мовці плутають ці слова, вживаючи тактичний у контексті, що зумовлює значення «делікатний, гречний» (наприклад, кажуть «тактична людина», треба: тактовна людина).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.