Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Хворобливий, хворовитий (хоровитий)

загрузка...

Хворобливий, хворовитий (хоровитий). Слово хворобливий у прямому значенні найчастіше вживають, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком хвороби: хворобливий вираз очей, хворобливе марення і т. д. «Увагу Тараса привернули його великі строгі очі й жовтуватий, хворобливий колір обличчя» (О. Іваненко). «Ніч минула без сну. В хворобливому маячінні жінці ввижалися образи чоловіка й сина» (О. Донченко).

загрузка...

У переносному значенні хворобливий означає «ненормальний, з відхиленням від норми». «Кожного разу, коли Катерина потрапляла по той бік брами, на подвір’я тітки, її охоплював хворобливий, забобонний неспокій» (І. Вільде).

Здебільшого слово хворобливий у переносному вживанні передає відхилення від норми в бік збільшення, виражає надмірність почуття чи риси характеру: «Мати любила свою одиницю без міри, без тями, якоюсь хворобливою, нервовою любов’ю» (І. Нечуй-Левицький). «За що така жорстока кара? За те, що має хворобливе честолюбство?» (О. Донченко).

Коли говорять про душевний біль без якоїсь аномалії у забарвленні, вживають слово болісний: «Її враження від подій останнього тижня було дуже болісним».

Хворовитий (хоровитий) вживають для характеристики постійної ознаки людини, схильної до хвороби, нездорової. «Нараз умер мій батько. Лишилася мати, немічна та хоровита» (І. Франко). «Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі – Зося. Людина хоровита, передчасно постаріла, з жовтим до неприємності обличчям і таким же волоссям» (М. Ірчан).

У переносному значенні слово хворовитий (хоровитий) не вживається.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.