Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії

Чи можна слово столітній вживати щодо дерева, якому двісті, триста чи більше років?

загрузка...

Літній як самостійне слово означає людину похилого віку. (Не розглядаємо омонімічного слову літній відносного прикметника, що означає «властивий літу», «пов’язаний з літом» (наприклад, літня спека, літній капелюх, літня кухня), і якісного прикметника, що означає «теплий» (літня вода, літній вітер). У складному слові столітній компонент літній своєю семантикою не збігається із самостійним словом літній, хоча формальне вираження в них однакове. Компонент літній (як і синонімічний йому компонент річний) виступає тільки в сполученні з числівником або із словами, що мають значення кількості: багато, кілька (багатолітній, кількарічний та ін.) і означає вік істоти чи рослини або тривалість дії, стану, події (наприклад, вісімдесятилітній дідусь, Столітня війна, багатолітня дружба).

загрузка...

Отже, літній як самостійне слово не передає точного визначення віку, а літній як компонент складного прикметника у сполученні з числівниками має точне значення: семилітній хлопчик, двадцятилітня дівчина, десятилітня перерва. І якщо дерево росте двісті років, то для чого, визначаючи його вік, називати його столітнім? Інша річ коли йдеться не про суто наукову мову, де факти мають бути наведені з абсолютною точністю, а про художній образний опис. Там можна вжити слово столітній у значенні «старий». Наприклад: «Столітні дуби розкинули свої пишні крони». Тут слово столітній вжите із стилістичною метою.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.