Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії

Чим пояснюється різне написання виділених слів у таких прикладах: 1) «Він почув, як всередині сарая волають численні людські голоси»; 2) «В середині розділу»?

загрузка...

Передусім слід сказати, що в «Орфографічному словнику української мови» (К., «Наукова думка», 1975) наведені обидва випадки написання (разом і окремо): «Всередині в хаті був порядок» і «В середині розділу».

В «Українському правописі» (К., Вид-во АН УРСР, 1960) є таке правило: «Разом пишуться… складні прислівники й прийменники, утворені сполученням прийменника з іменником, наприклад: безвісти, вбік, ввечері… всередині…» (с. 37).

Якраз у першому прикладі всередині виступає в значенні складного прийменника, вжитого з родовим відмінком іменника («Він почув, як всередині сарая волають численні людські голоси»), і тому пишеться тут як одне слово.

В одному з наведених в «Орфографічному словнику української мови» речень – «Всередині в хаті був порядок» всередині виступає в ролі прислівника і теж пишеться як одне слово.

загрузка...

Як бачимо, слово всередині і як прислівник, і як прийменник пишеться однаково; однакове й їхнє походження – обидва утворилися внаслідок злиття прийменника з іменником; обидва означають перебування в якомусь обмеженому просторі, в межах чогось.

Але виникає питання: чому ж словосполучення в середині розділу пишеться роздільно? Звертаємося знову до «Українського правопису». На с. 40 читаємо; «Треба відрізняти прислівники й сполучники, складені з прийменників або часток і різних частин мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо. Наприклад: «Віз повернув убік», але «Ударив у лівий бік»«Всередині щось дуже заболіло», але «Це правило шукай в середині розділу».

Це зауваження загальновідоме. Значно важче відрізнити складний прийменник всередині від прийменника з іменником (в середині), бо кожен з них вживається з іменником у родовому відмінку, а розрізняти їх необхідно, тому що від цього залежить написання – разом чи окремо.

Очевидно, в такому разі ключем для розрізнення є смислове значення. Коли ми говоримо: «Один хлопець стояв на дверях, а другий був всередині хати», то ми не маємо на увазі конкретного місця, конкретної точки в хаті; нам важливо підкреслити, що хлопець був у межах хати, а не поза нею. В такому разі ми вживаємо складний прийменник, і пишеться він одним словом. Коли ж нам треба підкреслити, що те, про що йдеться, перебуває не на початку, не в кінці, а в середній частині, чогось («Це правило шукай в середині (тобто в середній частині) розділу»), то слово середина зберігає в реченні свої функції іменника і пишеться, звичайно, окремо від прийменника в.

Отже, коли йдеться про те, що якийсь предмет перебуває в межах, а не за межами чогось, то пишемо всередині (одним словом); коли ж підкреслюється, що предмет перебуває саме в центральній, середній частині (а не на початку і не в кінці) чогось, то в середині пишемо як два слова.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.