Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії

Де присудки в цих реченнях?

загрузка...

Запитання. Яке з двох наведених нижче речень написане правильно: «Повість «Микола Джеря» – одна з найвизначніших досягнень Нечуя-Левицького як письменника-реаліста» чи «Повість «Микола Джеря» – одне з найвизначніших досягнень Нечуя-Левицького як письменника-реаліста»? Де присудки в цих реченнях?

Відповідь. Правильно оформлений другий з наведених варіантів речення: «Повість «Микола Джеря» – одне з найвизначніших досягнень Нечуя-Левицького як письменника-реаліста».

Присудок тут складається з нульової зв’язки (пропущене дієслово бути в теперішньому часі – є) та іменної частини, що являє собою синтаксично нерозкладне сполучення кількісного числівника в називному відмінку (один), іменника середнього роду в родовому відмінку множини (досягнень) і прийменника (з) одне з досягнень.

загрузка...

Такі синтаксичні структури становлять семантико-граматичну єдність елементів, які лише в сукупності виступають присудком речення.

Стрижневим словом у цьому сполученні слів, його семантичним і логічним центром є іменник досягнення. Тому кількісний числівник один, який має властивість змінюватися за родами, узгоджується з іменником досягнення і виступає у формі середнього роду.

Щоб переконатися в закономірності цього, можна змінити форму вираження присудка, вживши паралельну конструкцію, яка складається із зв’язки (дієслова є) та іменної частини, вираженої іменником в орудному відмінку (є досягненням, є одним із досягнень). І тут числівник один узгоджується в роді з іменником досягнення.

Підтверджує це й інша заміна. Хай у реченні виступає не слово досягнення, а його синонім – іменник чоловічого роду здобуток: «Повість «Микола Джеря» – один із найвизначніших здобутків (або «є одним із найвизначніших здобутків») Нечуя-Левицького». Числівник один узгоджується в роді із словом здобуток.

За яких же обставин числівник один узгоджувався б у роді з підметом? Це могло б бути в такому, наприклад, реченні: «Повість «Микола Джеря» – одна з найвизначніших у творчому доробку Нечуя-Левицького». Чому? Тому що в таких конструкціях у присудку фактично пропущений іменник повістей («Повість «Микола Джеря» – одна з найвизначніших (повістей) у творчому доробку Нечуя-Левицького»). У подібних ситуаціях іменник пропускають із стилістичною метою, щоб уникнути повторення. У раніше розглянутих реченнях прикметник виступав означенням до іменника, що входив до складу іменної частини присудка; в реченнях такого типу, як останнє, прикметник сам входить до складу іменної частини присудка.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.