Чак Є. Д. Складні питання граматики та орфографії

Яке закінчення (-а чи -я) має бути в родовому відмінку однини прізвища Гончар?

загрузка...

Як відомо, українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами правопису українських слів. Отже, прізвище Гончар мало відмінюватися як загальна назва, що означає людину цього фаху, тобто, як іменник м’якої групи II відміни (бо це іменник чоловічого роду на -ар, що в однині й множині має наголос на закінченні). Таким чином, за правописом у родовому відмінку однини прізвище повинне мати форму Гончаря. Але останнім часом у мові спостерігається прагнення відрізняти власну назву від назви загальної. Це можна помітити на практиці вживання цілого ряду прізвищ. Наприклад, у прізвищі Співак наголошують корінь замість суфікса в називному і замість закінчення – в непрямих відмінках однини _й множини (пор. Співак, Співака, Співакові і т. д. – співак (артист), співака, співакові…, співаки, співаків… співаками і т. д.).

загрузка...

Цікаво, що мовці прагнуть якось розрізнити не тільки власні назви і загальні, що передаються тими самими лексемами, а й намагаються диференціювати навіть тотожні особові назви. Наприклад, в імені Богдан наголошується другий корінь, а в прізвищі Богдан – перший.

Отже, бажаючи відрізнити прізвище Гончар від назви професії, останнім часом починають відмінювати його як іменник не м’якої, а мішаної групи II відміни: Гончара… Гончарем. Оскільки жодна з цих тенденцій не набула ще виразної переваги, у мові виступають обидва варіанти.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.