Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

Г. Я. Довженко НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ВИРАЖЕНІ ПОРІВНЯЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ

загрузка...
Порівняння - часто вживана форма вислову думки. Воно широко 
використовуються як в усній мові, так і в художніх творах. У порівняннях 
відбивається навколишнє середовище, історичні умови розвитку народу, особливості 
його культури. Ними часто користуються при характеристиці пізнаваного предмета 
як готовим образом, що базується на набутих знаннях людей. Тому й не дивно, що 
великі майстри художнього слова широко використовують порівняння як емоційно-
образну, стилістично насичену, економну мовну одиницю. 
При аналізі художніх засобів того чи іншого твору обов'язково звертають увагу 
на стилістичну роль порівняння. Не можна його обійти і при синтаксичному аналізі 
речення. Однак порівняння як синтаксична одиниця не знайшло достатнього 
висвітлення у мовознавчих працях. Не вироблено достатніх критеріїв для 
розмежування неповних підрядних порівняльних речень і другорядних членів 
речення, виражених порівняльними конструкціями. Немає навіть одностайності у 
вживанні термінів, що стосуються порівняльних конструкцій. 
Сполучникові порівняльні конструкція не становлять самостійних речень. Вони 
виступають підрядним реченням у складнопідрядному або членами простого 
речення. За традиційною класифікацією підрядних речень порівняльні речення в 
окремий тип не виділяються. В шкільних підручниках з української мови вони 
розглядаються як різновид підрядних способу дії. Спостереження ж показують, що 
значення способу дії для порівняльних речень типове, але не єдине. Так, у 
складнопідрядних реченнях В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі, наче 
потопають рибацькі човни, поринаючи в воду білим вітрилом і Дівчата засміялися, 
мов золоті грішки розсипалися по клуні підрядні порівняльні речення мають значення 
розгорнутої обставини способу дії при присудку головного речення. А в реченнях В 
залі хтось зітхнув, і знову залягла така тиша, наче хтось зачарував людей; Ліс 
стояв у такому синьому трепеті, наче щойно винирнув з фіалкової води; Роман 
підвівся з лави і зробив такий рух, наче він глибше запхнув гроші в кишеню підрядні 
речення уточнюють означення головних речень, виражені вказівними займенниками, 
відповідають на питання яка?, в якому?, який?. Отже, виступають означальними 
підрядними реченнями. 
У підручниках зазначається, що порівняльними сполучниками приєднуються 
неповні підрядні речення, які називаються порівняльними зворотами. Другорядні ж 
члени речення, виражені порівняльними конструкціями, взагалі не розглядаються. 
Нема й критеріїв розмежування неповних підрядних порівняльних речень і 
другорядних членів, виражених порівняльними зворотами. 
Слід, мабуть, і порівняльними зворотами називати такі конструкції, які 
виступають членами речення. А неповні речення (чи порівняльні, чи інші) 
лишаються реченнями. 
Складність полягає в розмежуванні неповних підрядних речень, другорядних 
членів речення, виражених порівняльними конструкціями. 
Дослідженням цього питання займалось чимало вітчизняних мовознавців. 
Найбільше уваги йому приділено в праці А. Г. Руднєва „Синтаксис современного 
русекого язьгка" (М., 1963). Однак єдиних критеріїв розмежування ще не визначено, 
359 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
тому нерідко однакові за синтаксичним складом порівняльні конструкції одні 
мовознавці вважають членами речення, а інші - підрядними реченнями. 
Особливістю складнопідрядних речень з підрядним порівняльним є те, що в них 
порівнюється той самий предмет (особа) за різними ознаками (діями), або різні 
предмети (особи) за однаковою ознакою (дією). Назва, що є в одному (як правило, 
головному) реченні, в іншому (підрядному) пропускається, щоб не переобтяжувати 
фразу тотожними словами і тим самим не зневиразнювати її. 
Тому неповних речень серед порівняльних більше, ніж серед інших. Наприклад: 
Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов зачепилось за гору, а ніч уже обляглась 
по вогких та холодних долинах; А дитячі сердечка мають бриніти любов'ю, наче 
деревця весняним соком. 
Назва того самого предмета чи тієї самої дії (ознаки) в обох реченнях 
вживається лише з стилістичною метою або в поезій: Катерина поралась біля столу 
звично й неквапно, наче вона тут господарювала не перший тиждень. 
Складнопідрядні речення з підрядним порівняльним, у якому пропущений 
підмет, зовні схожі на прості речення з однорідними присудками, з яких другий 
приєднаний модальною часткою. Але щодо змісту вони мають суттєву різницю. 
Однорідні присудки називають різні (реальні чи уявні) дії того самого предмета і не 
виражають ніяких обставинних значень щодо інших присудків: Полохливий заєць, 
причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов іж схемні у море лісових 
звуків. 
Присудок же підрядного порівняльного речення, в якому підмет пропущений, 
називає уявну дію, вказуючи при цьому на якісну ознаку дії, вираженої присудком 
головного речення. Або ж на різні обставини її (причинові чи мети): Він співав до них 
і співав разом а ними, почуваючи себе так, наче заспівує на весь світ; Марко аж 
одвів голову, ніби мас побачити в темряві щось з далеких років. 
У таких реченнях пропущений підмет легко встановлюється з головного 
речення. Бувають випадки, що він пропущений не лише в підрядному, а й у 
головному реченні, але його неважко встановити з контексту: Катерино, ти не 
нам 'ятасш, як в житті уперше йшла ти лугом, квіткам всім здивовано раділа, з 
кожною віталася, як з другом ... Так і йшла з простертими руками, наче луг хотіла 
весь обняти... 
Часто в підрядних порівняльних реченнях пропускається присудок, лексично 
однаковий з присудком головного речення. Його легко відновити, якщо в складі 
підрядного речення, крім підмета, є додатки чи обставини, залежні від присудка 
змістом і граматичною формою: Вона тяглася до нього, як квітка до сонця. 
У таких прикладах підрядні порівняльні речення мають у своєму складі підмет 
та другорядні члени і тим самим допомагають легко його відновити: „Вона тяглася 
до нього, як квітка тягнеться до сонця ". 
Найбільшу трудність щодо визначення типу синтаксичної одиниці становлять 
порівняльні конструкції, які складаються лише з Н.в. іменника з пояснюючими 
словами або без них. З одного боку, в складі таких конструкцій є Н.в. іменника, що 
може виконувати роль підмета, а з другого, - немає присудка і другорядних членів, 
залежних від нього. За значенням такі порівняльні конструкції показують ознаку дії, 
предмета, отже, близькі до обставини чи означення. До того ж в український мові 
назви деяких предметів виступають уособленням якоїсь однієї ознаки, властивості: 
рак, жарина (жар) - червоного кольору; сніг, молоко, цукор, папір, крейда - білого; 
ніч - чорного; лід - холоду; сльоза - чистоти; стріла, блискавка - швидкості і под. 
360 
Тема II. Синтаксис простого речення 
У мові такі іменники з порівняльним сполучником вживаються для підсилення 
ознаки, вираженої прикметником, прислівником: Тепер Марко Безсмертний був 
чорний, як ніч. Ці порівняльні конструкції виконують роль означення, обставини, 
уточнюючи значення іменної частини складеного присудка, означення чи обставини. 
Порівняльні конструкції такого типу не лише уточнюють інші члени, вони 
можуть самостійно виступати означенням, прикладкою, обставиною: а) у ролі 
прикладки: Як веселе марево, із-за гори мчить заквітчаними кіньми якийсь весільний 
поїзд; б) у ролі означення: В покосах та між: покосами горіли зорі, як червоні суниці; 
в) у ролі обставини: Ранками бували заморозки, і земля дзвеніла під ногами, як 
склянка. 
У цих реченнях порівняльні конструкції складаються з Н.в. іменника з 
залежними словами чи без них. Іменник є назвою не конкретного предмета як носія 
комплексу ознак, властивостей, а предмета взагалі як виразника однієї типової 
ознаки. 
Такі іменники не виконують ролі організуючого члена підрядного речення, 
отже, порівняльна конструкція виступає другорядним членом речення. 
Однак Н.в. іменника може означати цілком конкретний предмет, з яким 
порівнюється інший, тобто, виступати носієм певної дії, ознаки, яка названа в 
основній частині. В таких випадках він виконує роль організуючого члена підрядного 
речення - підмета, присудок при якому пропущено: Ми належимо з вами до 
самотніх, здасться, як і наш острів. 
Якщо основним членом порівняльної конструкції є займенник, він завжди 
вказує на конкретний предмет, з яким порівнюється інший за однаковою дією чи 
ознакою, і виконує роль підмета порівняльного речення: Спочивай тихо під сонцем, 
ти така ж втомлена, земле, як і я. 
Отже, при визначенні типу синтаксичної одиниці, вираженої порівняльною 
конструкцією, недостатньо брати до уваги лише синтаксичну структуру її чи 
морфологічний спосіб вираження стрижневого слова. 
Аналіз таких конструкцій дає підстави визначити деякі критерії розмежування 
їх. 
Основними з них є: 
а) морфологічне вираження стрижневого слова; 
б) функціонально-семантичне значення його; 
в) наявність співвідносних слів в основній частині; 
г) наявність підсильних часток ж - в основній частині, і - в залежній; 
ґ) наявність у залежний частині дієприслівникового, дієприкметникового 
звороту чи підрядного речення до неї: Ніхто так щиро не дбав про „ народне добро ", 
як Прокіп; Я теж: охоче запив би змирщину з вами, але я не такий довірливий, як мій 
командир; Ось вони [тіні] м 'яко послались, такі ж химерні і кривобокі, як і маслини; 
А рояль не дававсь Хомі... він все ще тримавсь на ногах, тільки вив дико, як звір, 
стікаючий кров 'ю; Споловілі очі Андрія блищали, як лід, що тане на сонці. 
У неповних двоскладних реченнях, що складаються з іменника в Н.в. з 
залежними словами чи без них, „міститься повідомлення про належність певному 
предмету чи явищу названих ознак, повідомлення про тотожність цього предмета чи 
явища з відомим уже нам, який називається" (А. С. Попов). 
У певному контексті реченням може виступати і така порівняльна конструкція, 
у складі якої немає жодного головного члена: Нещастя якесь у вас? - Авжеж:, бо 
щастя мені дісталось таке, як тому вбогому чоловіку, якому тільки приснився 
добрий сон ". 
36! 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
Коли ж у складі порівняльної конструкції немає жодного головного члена і на 
пропущений їх не вказують ні наявні члени, ні контекст, така конструкція не 
становить предикативної одиниці, а виконує роль якогось другорядного члена 
речення. 
Стрижневим словом такої порівняльної конструкції може виступати: 
а) іменник у формі будь-якого непрямого відмінків (з пояснюючими словами чи 
без них): В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний, як з криги, дім, з 
чорними заспаними вікнами; Роман, мов перед глибокою водою, зупиняється перед 
химерним кресленням учителя; 
б) прикметник у різних його формах: / земля тоді теж: дивилась на нього, мов 
жива, і вгадувала його бажання; Рум 'янець на щоках густий, гарячий, хоч і 
старечий, а рухи - живі, енергійні, яку молодої, 
в) числівник у сполученні з іменником: Я додаю од себе, що сьогодні серед зими 
пахне весною — і наші очі, як чотири давніх знайомих, у повній згоді приязні; 
г) дієприкметник чи дієприслівник: Спиняє мене біла піна гречок, запашна, 
легка, наче збита крилами бджіл; 
ґ) прислівник: Новий пасажир спершу подивився у вікно, за яким, ніби 
наввипередки з поїздом, перебігав перелісок; 
д) фразеологічне словосполучення: Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, 
але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо. 
Порівняльні конструкції, що виконують роль другорядного члена, можна 
назвати порівняльним зворотом. Порівняльні звороти в реченні відокремлюються. 
Вони відрізняються від інших відокремлених другорядних членів речення лише 
наявністю моменту порівняння. 
Порівняння вживається і в ролі присудка чи частини його. В таких випадках 
воно не становить звороту і не відокремлюється. Вживання коми перед присудком, 
вираженим порівнянням, що зустрічається в друкованих творах, не виправдане: 
Чорні жилаві руки були наче з заліза. 
При звичайних, не відокремлених, другорядних членах речення слова мов, 
немов, наче, неначе, ніби виступають модальними частками. Модальні частки можуть 
вживатися з будь-яким другорядним членом, а також з підметом і присудком, 
надаючи їм відтінку схожості з чимось, подібності: Через хату пройшла неначе 
процесія. Звичайно такі члени з модальними частками ніякими розділовими знаками 
в реченні не виділяються. 
Опубл.: Українська мова і література в школі, 1973. —№6.-С. 31-35.
загрузка...

.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.