Демчук М. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

2. ВІДКОМПОЗИТНІ СЛОВ’ЯНСЬКІ АВТОХТОННІ ІМЕНА

загрузка...

Піііапня генезису відкомпозитних слов’янських
авісхгойних імен. Проблема їх розмежування із слов’янськими авто-
хтонними іменами відапелятивного походження.
Праслов’янська спадщина в сучасних слов’янських аитропонімійних
системах досить виразна, якщо йдеться про давні слов’янські
особові імена-композити типу Володимир, Ярослав. Мстислав,
Доброгост, Боримир, Творимир. На спільнослов’янське
походження цих антропонімів указує вже сама характерна
композитна структура з типовими давиьослов’янськими
композитними основами, а також загальнослов’янське поширення,
навіть якщо в деяких випадках окремі з них виступають із
затемненою семантикою, викликаною різними фонетико-мор-
фологічними змінами типу Дреговичі (< Драговшп’ь), Редимир
(<. Радилшр’ь), Рацлав (<. Рат\и]славь), Брацлав (< Бра-
т\и\сла&ь).
Однак праслов’янська аптропоиімінна спадщина в
сучасних слов’янських мовах — це не лише повні або вже
здеформовані особові власні імеиа-композиіи. Детальний
порівняльний аналіз слов’янської антропонімії (як історичної, так і
сучасної) переконує в тому, що праслов’янська антропонімійиа
спадщина дуже показова і в інших розрядах слов’янських
антропонімів. У першу чергу це стосується імен відкомпозит-
ного походження, наявність яких у всіх слов’янських мовах
дає підставу розцінювати їх теж як праслов’янську спадщину,
яка своїм корінням сягає ще праіндоєвропейської епохи.
Зрештою, думка ця в антропонімічній літературі не нова [114,
33—35; 26, 443—446; 154, 371. Посилаючись на інших
дослідників, цей момент відзначив і відомий чеський ономаст Я.
Свобода, підкресливши, що скорочування особових власних імен-
композит «є явищем так само давнім, як і самі складні імена
та принцип їх творення», і що вони є «складовою частиною
індоєвропейської антропонімійної системи» [165, 105].
Проте, відстоюючи думку про праіндоєвропейське
походження чи виникнення тенденції до скорочування особових
власних імен-композит і велику популярність цих скорочень
50
ще в доісторичні часи, ми не схильні вважати, що власні імена-
композити і похідні від них скорочення — це в усіх випадках
хронологічно синхронні паралельні утворення.
Критичний огляд висловлювань різних авторів та власні
спостереження над типологією давніх слов’янських
антропонімів (особових власних імен-композит і відкомпозитних
утворень) дають підставу твердити, що скорочені відкомпозитні
гіпокористично-демінутиви і форми (стосовно праслов’янських
імен-композит) — продукт пізнішого творення. В антропоні-
мічній літературі переважає думка, згідно з якою
скорочування власних імен-композит було викликане незручністю їх
вживання через громіздкість і довготу [168, 75].
Намічена ще в праіндоєвропейський період тенденція до
скорочення імеи-композит і творення відкомпозитних
дериватів так чи інакше відбилась на історичній динаміці цих двох
різновидів слов’янських автохтонних імен, яка виявилася в
поступовому звуженні сфери вживання імен-композит і
розширенні сфери вживання імен відкомпозитного походження.
Так, якщо імена-композити ще в давньоруський період
втрачали свою продуктивність, а з розпадом давньоруської
єдності на українському мовному грунті в кінці XV ст. були
вже рідкісно вживаними, то цього не можна сказати про
похідні від них деривати — відкомпозитні слов’янські
автохтонні імена. Як продуктивний і, порівняно з іменамн-компо: и
тами, більш динамічний в східнослов’янській антропоніміч-
иій еволюції взагалі, цей вид слов’янських автохтонних імен
(пізніше імен-прізвиськ) заслуговує спеціального дослідження.
В українській антропонімічній літературі відкомпозитні
утворення об’єктом спеціального дослідження ще не були,
можна сказати, з двох причин. Перша з них та, що українські
писемні пам’ятки засвідчили порівняно незначну кількість
імен-композит як вихідних форм творення похідних від них
антропонімів. Другу вбачаємо в тому, що внаслідок
співзвучності кореневих морфем відкомпозитних дериватів з апелятив-
ними чи апелятивами дослідники механічно відносять
більшість з них до розгляду відапелятивиих імен.
На думку С. Роспонда, питання розмежування
відкомпозитних антропонімійних та апелятивних дериватів вимагає
невідкладного вирішення, оскільки, за його словами, «до цього
часу слов’янська антропонімія продовжує знаходитися в колі
домислів і догадок, чи імена Міі, Лаг є скороченнями
відповідних композитних структур Мію$}а\у, Лаго&іаш, чи, може,
утворені від загальних назв тії, ]аг» 195, 21]. І справді, ціл’ий
ряд представлених в українських писемних пам’ятках
антропонімів типу Добрі», Малишл. Хопіянг можна розцінювати
і як похідні утворення від імен-композит (Добрг < Добровой,
4*
51
Доброгостг; Матій* < Маль < Малосла&ь, Маломирг;
Хотям» <с Хоті) < Хотеборг, Хотсмирг), і як відапелятивні
імена (Добрі» — «добрий, хороший», Мальииь — «малий,
невеликий ростом», Хопіянь — «бажаний, той, якого в сім’ї «хотіли»).
У дослідницькій практиці антропонімії наведеного типу
одні вчені розцінюють як відкомпозитні утворення, інші —
як відапелятивні. Наприклад, імена Б удай, Будило, Буде-
ло, Буй, Буянг, Болію, Воинг. Война, Войко, Войнило,
Громг, Громика, Горяіиа. ГнИзошг, ГнЬтиа, Добрг, Добри-
ня, Малг, Малга, Малмха, Малюшка, Пушило, Радоха, Рад-
ко, Русакь, Русша, Ратай та ін., співзвучні з відповідними
апеля ти вами, але одночасно і з відповідними (переважно
препозитивними) компонентами імен-композит, Ф. Міклошич[152,
34—118] і Т. Скуліна [162, 26—321 відносять до відкомпозит-
них дериватів. Однак деякі дослідники кваліфікують ці або
однотипні з ними особові назви як відапелятивні утворення.
Наприклад, наведені вище імена Будило, Война, Громь, Гро-
мьїка, Добршя, Мальїха, Малюшка, Малюга, Радоха, Русакь
та ін. М. В. Б і рило відносить до відапелятивних, зокрема
імена Громь, Война — до підгрупи «назви абстрактних явищ
природи і суспільства», імена Мальїха, Малюга, Малюшка,
Русак* — до підгрупи «назви осіб за зовнішнім виглядом»,
імена Будило, Громика, Добриня, Радоха — до підгрупи
«назви осіб за розумовими якостями, особливостями характеру або
звичками» 112, 190, 194, 195]. Особові власні імена Б удай,
Будило, Буянь, Гневаш, Пушило О. М. Мирославська відносить
до підгрупи іменувань «за родом суспільної діяльності» [77,
338—3411. У деяких випадках згадана авторка окремі з таких
імен супроводжує відповідними тлумаченнями типу Будай —
«хто будить», Пушило — «той, хто спутав, зв’язав руки» [77,
340]. Особове ім’я Маль А. А. Угрюмов відносить до імен
«за зовнішнім виглядом»; Добрг, Добриня, Боям» — «за
рисою характеру»; Боїнг — «за професією». Добриня, на думку
цього автора,— «дуже добрьгй, дуже хороший», Боянг —
«боєць, воїн, той, хто сміливо б’ється» [119, 7—8].
Непослідовну позицію в даному питанні займав О. М. Се-
ліщев, оскільки одні і ті ж імена розгляданого типу в одному
випадку відносив до відапелятивних, а в іншому — до відком-
позитних. Так, у згаданій уже праці цього автора [99, 136—-
137] імена Любим, Милюта, Миляй, Мамц, Малик, Мальїга,
Малюта, Домаш, Домаха, Домашня, Домашней, Домец, Ви-
шата, Жирой, Жироха, Жируха, Жирята та ін. віднесені до
відапелятивних, а в іншій [145] вони поміщені також і між
відкомпозитними.
Таких прикладів можна навести довгий ряд з праць ще й
інших авторів, вітчизняних і зарубіжних. Всі вони в кінце-
52
вому рахунку свідчать, що питання розмежування співзвучних
відкомпозитних слов’янських автохтонних імен та відапеля-
тивних в слов’янській антропонімічній літературі
залишається відкритим 14.
Сформулювати надійні критерії розмежування в
загальній масі антропоніміє імен відкомпозитного походження та
відапелятивного — завдання не з легких і навряд чи у все-
охоплюючому аспекті (стосовно застосування до всіх
конкретних випадків такого розмежування) практично здійсниме. На
наш погляд, у даному випадку може йти мова тільки про
критерії, основані на узагальненні яскраво виражених
типологічних закономірностей вияву відповідних антропонімійних
явищ у загальнослов’янському масштабі.
Виходячи саме з такої постановки питання, нижче
спробуємо вказати на окремі групи антропонімів, які, на нашу думку,
за їх типологічними ознаками слід відносити до
відкомпозитних антропонімійних утворень, а не відапелятивних. Це,
зокрема:
Антропонімії — кореневі чи суфіксальні або суфіксально-
префіксальні утворення, корені чи основи яких співпадають
як з відповідними компонентами імен-композит, так і з
відповідними коренями апелятивів, однак ці антропоиімійні
утворення в ролі апелятивів у слов’янських мовах не вживаються:
Берг, Берко, Берило, Беракь, утворені від Бериславг, Бери-
драгь. а ие від апелятива брати; Сулг, Сулко, СулШ — від
Сулимирг, Сулигой і под., а не від апелятива су лити; Будг,
Будело, Будило, Будакг, Буданг, Будко — від Будиславг,
Будмиль і под., а не від апелятивів буда чи будити; Борг,
Бореша, Борело, Борило, Бору та. Борта, Борииш — від
Борисшп, Боривой і под., а не від апелятивів бор чи
боротися; Преславг від Пре\ди\славь, а не від апелятива
преславний.
Антропоніми, співзвучні з абстрактними чи конкретними
загальними назвами, але не мислимі як апелятиви в ролі
особових власних імен типу Люді», Ліодко — від Людмила,
Людславг, а не від апелятива люд (в значенні «народ»); Домг,
Домец-ь від Домарадь, Домаславг і под., а не від апелятива
дом: Судг, Судило, Судиша від Судивой, Судиславь, а не від
апелятива суд.
14 Принагідно торкнувся цього питання Я- Свобода, але, відзначивши.
як практично до його вирішення підходили А. Фік, В. Бамнер та Ф. Сольм-
сен, власних критеріїв його вирішення не запропонував, а обмежився
лише зауваженням, що в своїй праці при практичному розмежуванні
старочеських відкомпозитних імен і відапелятивних прізвищ та прізвиськ
до перших відносить лише антропонімії, які мають стійкі паралелі» інших
слов’янській мовах [165, 43].
Ьі
Антропоніми, які в різних слов’янських мовах
продуктивно творяться від імен-композит праслов’янського походження
і до теперішнього часу типу Любко, Любикь, Любчик* від
Любомир*; С/панко, Станик*, Стансць від Станиславг;
Славко, Ярко від Ярослав*.
Антропоніми, на відкомпозитне походження яких вказує
фінальний приголосний, що в іменах-композитах був
початковим приголосним постпозитивного компонента і зберігся
при його усіченні типу Будим* від Будимир*; Гудим* від
Гудамир*; Судим* від Сулимир* та численні похідні від
таких утворень {Гудила, Гудимец*, Гудимко; Судима,
Суламка і т. п.).
Певного осмислення і практичного вирішення вимагає
питання підходу до антропонімів, що за словоформою повністю
співпадають з апелянтами типу субстантивних утворень Бой,
Брат*, ГнЬвь, Гост*, Мир*, Рог*, Хтл*, а також
ад’єктивних утворень типу Добр*, Крос*, Криаь, Лють, Міьг*,
Мил*, Рад*, Русь, Черн*. різних похідних від цих утворень
з типовими для апелятивного імепотвореиші суфіксами, як
-к(о) типу Братко, Гн-Ьвко, Краско, Малко; -икьтішу Дабрикь,
Лютик*, Черник*; -ець(-ь) типу Малець. Милець, Радець.
У досліджуваний період імена цієї класифікаційної
різновидності асоціювалися уже, слід гадати, з відповідними апеля-
тивами, хоча всі вони мали також безпосереднє відображення
в одному з двох компонентів особових власних імен-композит.
З кваліфікацією цього виду антропонімів справа складніша,
адже в слов’янській антропонімії факт творення як відкомпо-
зитних, так і відапелятивпих антропонімів загальновідомий.
Складність вирішення проблеми розмежування співзвучних
відкомпозитних та відапелятивпих антропонімів розглидаиого
виду полягає в тому, що справжні мотиви їх виникнення вже
безповоротно втрачені. Вдало з цього приводу висловився ще
М. лМорошкіи: «ІДоби правильно визначити справжній смисл
особових імен, для цього необхідно бути присутнім при
самому процесі їх творення і походження. Тепер про це ми
можемо судити лише приблизно» 181, 21.
І все ж не без підстав можна вважати антропоніми
наведеного вище типу як первісно відкомпозитиі деривати, а не від-
апелятивні утворення. Адже, як відомо, найбільш архаїчною
антропонімійною категорією вважаються імена-композптп. До
числа дуже давніх, в багатьох випадкам ще
праіндоєвропейського походження, належать і імена-комшпнтп, в функції
складових компонентів яких виступають і виділені вище,
співзвучні з апелянтами та відповідними композитними
компонентами, антропонімії. Оскільки ж вони фіксуються я;;
імена, а також в складі топонімів дуже давніми писемними пам’-
54
ятками в усіх слов’янських мовах, то є підстави вважати, що
своїм генезисом такі співзвучні з апелятивами та відповідними
компонентами імен-компознт антропонімії походять все-таки
від імен-композит, а не безпосередньо від апелятивів. Правда,
в досліджуваний період імена цього типу в народному побуті,
в народній свідомості вже якщо не цілковито втратили, то
втрачали свій генетичний зв’язок з іменами-композптами і
асоціювалися з певними апелятивами, наприклад, антропонім
Лютикь — з лютий, Рожко — з рог, Радко — з радий, Ма-
лець — $ малий. І все ж їх первісний зв’язок з імепами-компо-
з її тами не заперечний, то ж їх теж слід розцінювати як відком-
позитиі антропонімії! утворення.
Способи творення відкомпозитних слоз’янських
автохтонних імен. Відкомпозитпі слов’янські автохтонні імена і
способи їх творення від імен-композит в антропонімічній
літературі мають уже відповідне наукове висвітлення. В
українській, як і в інших слов’янських антропоиїмійпих системах,
скорочення імен-композит здійснювалося шляхом аферези,
синкопи і апокопи. Серед відкомпозитних аитроионімійиих
скорочень виділяються безсуфіксні (або, як їх ще називають,
:; нульовим суфіксом) і явно превалюючі над ними
різноманітні суфіксальні утворення.
Виявлені нами в досліджуваних документах безсуфіксні
відкомпозитні утворення представлені сімома типами скорочень:
1. Скорочення шляхом усічеиия постпозитивного
компонента імен і-композити (в утвореннях із сполучним голосним —
постпозитивного компонента разом з цим голосним) і
збереження в ролі власного імені препозитивного компонента типу
Вуй < Буиімирь], Галь < Гал[емирь\ чи Гал\есинь\; Громі* <
< Гром\осла#ь\, Маля < Маліовуй] чи Мал[огой]\ Рогь<Ро-
гіаволодь].
2. Скорочення шляхом усіченая постпозитивного
компонента імені-композити із збереженням його початкового
приголосного або початкового приголосного із сполучним голос-
ним типу Барись < Борисілавь], Воинь < Воин[Ьгь\9
Гудіть < Гудиміирь), Судим* <С Сулиміирь], Радшгь <с Ра-
див[ой\м Радоб < Радобіудь].
3. Скорочення шляхом усічений постпозитивного та
другого складу препозитивного компонента імені-композити із
збереженням першого приголосного постпозитивного
компонента типу Бось < Бо\гу\с[лап\, Дробь < Дро[го]6[удь\,
Рась < Ра\ди]с[лавт>\.
4. Скорочення шляхом усіченая постпозитивного та
другого складу препозитивного компонента імені-композити типу
Гось < Гос[пшславь\, Рось < Рскітиславь]. Можливо, і
через стадію Гось < Го[сти]с[лаеь\, Рось < Ро[сти]с[ла(гь]ч
ЬЬ
5. Скорочення шляхом усіченая постпозитивного та
другого складу препозитивного компонента імені-композити із
збереженням першого приголосного постпозитивного
компонента, перетвореного в інший приголосний типу Браиіг <
< Бра[ни)с[лшгь], Рошг < Ро[сти]с[лавг].
6. Скорочення шляхом усічений постпозитивного та
другого складу препозитивного компонента імені-композити і
збереження в ролі власного імені його першого складу,
оформленого відповідним суфіксом типу Жих-ь < Жиірославь] чи
Жиїдиславг], Буцічїь < Бу[дисла&ь].
7. Скорочення шляхом усічений другого складу
препозитивного компонента імені-композити типу Маслазг < Ма\ни\-
слот, Раславь < Ра[ди]слав’ь.
З метою наочної ілюстрації відмічених способів творення
відкомпозитних особових власних імен наведемо найбільш
типові приклади з досліджуваних писемних пам’яток спочатку
безсуфіксних, потім суфіксальних відкомпозитних
слов’янських автохтонних імен в їх відомих функціональних виявах
(тобто не тільки в функції особового власного імені, а й у
функції імені-прізвиська та патронімів з відповідними
паралелями інших слов’янських мов 13).
Наявний у нашому розпорядженні матеріал згруповано
в межах окремих кореневих мікрогиізд за сформульованими
вище типами скорочень. Наводимо також збережені в
антропонімії різних слов’янських народів імеиа-композитн (з метою
економії місця по мінімальній кількості прикладів), від яких
розвинулися розглядані відкомпозитні утворення.
15 У цьому дослідженні з усіх класифікаційних різновидів
слов’янських автохтонних імен тільки імена цієї різновидності розглядаємо в
широкому порівняльному аспекті. Вивчення способів творення
відкомпозитних імен порівняльним методом дає можливість виявити рівень багатства
цих антропонімів у їх первісному виді як спільнослов’янської спадщини,
дозволяє прослідкувати їх динаміку, виявити характерні їх словотворчі
моделі, а тим самим вносить певні корективи в існуючі помилкові
етимології ряду антропонімії* типу згаданих уже *Путіім — «той, хто спутав,
зв’язав руки» та ін., а також у помилкові етимології багатьох назв
східнослов’янських населених пунктів антропоиімного походження, зокрема,
утворених від відкомпозитних слов’янських автохтонних імен. Пор., напр.,
у книзі Ю. М. Кругляка «Ім’я вашого міста» 164], *Войнилів — від слів
шини улов, на цій території часто велися війни, битви» [20—21];
«/лівою — назва походить від слова гнів. Розповідають, що жителі часто
сварились між собою за пасовиська, довго гнівалися один на одного» [35]; «Ра-
хів —від рахувати. Мешканці цього краю ходили пішки з села до села і,
щоб знати, яка віддаль між ними, рахували кроками дорогу» 1111]; тик само
в праці білоруського автора В. А. Жучкевича «Кратний- топонимическиГі
словарь Белоруссин» [48]: «Любча — місце шлюбних ритуалів, зустрічей,
ігрищ» [216]; «Негино — південний схил місцевості, що добре нагрівається
сонцем» [253]; «Мстиж — в основі *міап мостити» (246].
Насправді ж перелічені ойкопімп — цс посесивні прикметникові форми,
1 Балт» (пор. комп. болг. Балосинть — Мор. 7; схв. Ваііз-
іяу —Маг. І, 113): укр. Ваі (АрхІОЗР, 1658, УІІІ/2, 93),
Нгісг Ваі (ОКЗР II, 87), патр. Ва1е\уісг (АрхЮЗР, 1681, 1/4,
536), Баленко (Р 62), Баличк (ОВЗ 604); пор. рос. патр. Ба-
лііп-ь (АЮБДР І, 729; Туп. 526), блр. патр. Ваіісг (ПКГЗ
І, 259), хорв. Ваі (Ьекз. 20), п. Ваі (58МО І/З, 79).
Берь (пор. комп. болг. Беримир, Борислав — Ил. 72; схв.
Вегіс1га§, Вєгіуо] — Маг. І, 113): укр. патр. Вегісг (ОКЗР II,
96), Вегусг (МІГ І, 178); пор. хорв. Вег (Ьек5. 41), ч. Вєг (5у.
258), п. Вег (55Ш 1/1, 123).
Божь (пор. комп. болг. Божидар — Ил. 60, п. ВоіеЬог —
55.ЧО 1/2, 240, ч. ВогеіесЬ — 5у. 259): укр. патр. Божов (ПК
355), Боженко (Р 190, 312; ПК 189); пор. д.-р. патр. Божин
(Туп. 538), п. Вох (55Ш 1/2, 238).
Брань (пор. комп. болг. Бранислав — Ил. 87; схв. Вгапі-
тіг — Маг. II, 145; п. Вгапітіг — 55ІЧО 1/2, 243): укр. РМ-
Нр Вгап (МІГ І, 275); пор. болг. Бран (Ил. 87), п. Вгап (55ІЧО
1/2, 241), блр. патр. Вгапісг (ПКГЗ II, 163), ч. Вгап
(Мікі. 38).
Бродь (пор. комп. п. ВгосІ2І!5Іа\у — 55МО 1/2, 246): укр.
Вгогіісг (ОКЗР II, 94, 106), Бродович (ОКЗ 104), Вгоііуп (МІГ
І, 200); пор. п. Вгосі (55ІЮ 1/2, 246), г. Вгосі (5у. 260).
Бронь (йор. комп. п. Вгопзїа\у — 55NО 1/2 252; схв. Вго-
пікіау — Маг. І, 114): укр. патр. Вгопіечуісг (МІГ І, 242);
пор. її. Вгоп ($$N0 1/2, 250), ч. Вгоп (5у. 260), блр. патр.
Вгопіе\у (ПКГЗ І, 236).
Буй (пор. комп. схв. Віл’тіг — 5\\ 72; Вфії — Маг. II;
88; ч. Вилізу — 5у. 72); укр. Ви] (ОКЗР І, 309); патр. Буен-
ко (ПК 275); пор. рос. Буй (Вес. 52); хорв. Ви] (Ьек$. 80),
п. Виі (55Ш 1/2, 278).
Воино (пор. комп. болг. Воиномирт»— Ил. 115): укр.
Воино Томиловое (ОЧЗ 89); пор. болг. Войно (Ил. 115), рос.
Войно (Суи. 81).
Вячь (пор. комп. д.-р. Вячеслави — Туп. 157; болг.
Вячеслав — Ил. 121; рос. Вячеслав — Вес. 76): укр. МРіасг .Іигко-
\уіс2 (ОЖЗ 181); пор. рос. Вячг (Мор. 55), мор. Уес (Мор. 55).
що вказують на приналежність у минулому населеного пункту певній
особі, ім’я якої і послужило для його номінації. їх етимологію слід виводити
від відкомпозитиих слов’янських автохтонних імен, зокрема, ойконім
Войнилів — від особового власного імені відкомпозитного походження
Войнидо {<Воинг < ВоїшЬгг)’, Гнівань — від особового імені ГнЬеан-ь
«ГнЬаь < ГнЬвомирг чи ЛютогнЬвь, МстигнЬвг і под.); Рахіа — від
особового імені Рахт» (<.Рси)обудг чи Радославг і т. д.); Любча— від
особового власного імені Любко (<Л/обт> < Любомирь чи Любогость і
йод.); Иегино від особового власного імені МЬга < НЬгг < НЬгослшь
чи РадонЬг’ь і под.); Мстиж — від особового власного імені Мтцг-ь
{<Мап.цгнЬвт>). Прикладів гаких можна навести багато.
$7
Галь (пор. комп. болг. Галимир — Ил. 124; серб. Оаіе-
зіп —Мікі. 49): укр. Галь (ь) (АрхЮЗР, 1664, УІ/1 Прил-
66), Галь сьш-ь Се(н)ковг (АСО. 1579, 204), Гал-ь Китайгород-
скнй (Р 172), Наї №>1оз5Іп (ОКЗР І, 209), Лукянь Галь (Р 91),
патр. Галенко (ПК 41; Р 261, 272), Галичг (Р ПО, 281),
Галев (АрхЮЗР, 1598, II, 29), Наїо^ісг (ОКЗР II, 25);
пор. д.-р. Галі» (Туп. 157), рос. патр. Галин* (Туп. 569),
серб. Саі (Мікі. 49), схв. Саі (Маг. II, 134), п. Саі (55Ш
І І/І, 75).
Годт, (іюр. коми. болг. Гадсслав* — Ил. 138; схв. Сосіе-
Ьгаї, Носіі^ — Маг. І. 119, 120; п. Сосі05Іа\у — $$N0,
11/1, 145): укр. патр. Соскпу (АС2, 1441, XII, 888); пор.
рос. патр. Гадав (Туп. 573), п. Сосі (55Ш, ІІ/2, 143).
Голь (пор. комл. и. Голисмів — Мор. 61; укр. НоІоЬисІ —
АС2, 1493, XI, 2864): укр. патр. Голенко (Р 32, 85, 172),
Галин (ПК 163), Ооіусг (ОКЗР III, 343), Ноііеичсг (ОКЗР І, 181);
пор. рос. патр. Галев (Туп. 574), ч. Ноі (5у. 267), п. Сої (55МО
ІІ/І, 161).
Горь (пор. комп. д.-р. Гориславь — Туп. 577; 5лр. Гаре-
вий — Б і р. 20 7; ч. Но г і уо ] — М і к 1. 52): у кр. патр. Ги рент
(Р 71, 156), Горович* (Р 309); пор. болг. Гора (Ил. 138), рос.
патр. Гарш-ь (Туп. 577), п. Сог (55МО ІІ/І, 163).
Громь (пор. комп. п. ОготІ5Іа\\’ — 55МО 11/2, 207): укр.
Нгот (ОЛЗ, 177), І\уап Огот (ЛК 117); патр. Грамеми (Р 138.
325); Сготіе\\іс2 (АрхЮЗР, 1649, 1/10. 458/1); пор. рос. патр.
Громов (АЮБДР II, 494), блр. Долмать Громь (Туп. 176),
п. Нгот (55\Ю 11/2, 315), ч. Нгот (5\\ 268).
Даль (пор. комп. п. Оаіетіг — 55і\0 І/З, 452; луж. І)аІ-
Ьов — $у. 74; ч. ОаІеЬог — 5у. 262): укр. Ошуіго Раї (ОКЗР
II, 201); пер. рос. Даль (Вес. 45), п. 1)аІ (35ІЧО І/З, 451),
ч. Оаі (5у. 262).
Добр-ь (пор. комп. д.-р. Дабрагост-ь — Туп. 185; болг.
Добромир — Ил. 175; схв. ОоЬгоуЙ —Маг. І, 118; п. ОоЬго-
ліе§ — 5$.\:0 ІЗ, 493; ч. ОоЬгоуєзі — 5\\ 263): укр. патр.
Добрснко (Р 83); пор. ч. І)оЬг (5у. 263), блр. патр. ОоЬгусг
(ПКГЗ II, 160).
Домт» (нор. комп. д.-р. Домаж ир* — Туп. 188: укр. Оо-
то.чіоу — РоХ\\- IV, 50; схв. По та гасі — Д\аг. І, 118: ч. Он-
таш\-5І — 5у. 263): укр. патр. Ооітсг (ОКЗР III, 289), Оо-
туп (АС2, 1497. XV, 2521), Домовичг (Р 71): пор. блр. Оот
РЇіияу (ПКГЗ II, 416), п. Оот (55.МО І/З, 502).
Дорогь (пор. комп. д.-р. ДорагоАШЛЬ — Мор. 76; укр. До
риголю&ь — Туп. 1654, 188; рос. Дорогами* — в патр. До
рпгомилпаич — Вес. 100): укр. патр. Ьогопо\\’ісг (МІГ І, 266)
пор. рос. патр. Дорогим* (Туп. 591).
Духь (пор. комп. ч. ОисЬо5Іа\- — 5у. 75): укр. \Уазі1 Оиск
ьь
(МІГ II, 93); пор. болг. Духа (Ил. 189), блр. Янь Духь (Туп.
196), п. ОисЬ (55Ш І/З, 534).
Жидь (пор. комп. д.;р. Жидисла&ь — Туп. 205; ч. 2іс1е-
Ьог-Мікі. 63; словіи. 2іс1із1ау — 5у. 98): укр. іуй (ОКЗР
III, 27), Михалко Жидь (Туп., 1401, 205); пор. болг. Жидо
(Ил. 204), ч. Ш (5\\ 312), п. 2ус1 ($5NО УІ/3, 374).
Жить (пор. комп. схв. 2Ш£оі—Маг. II, 135; хорв. 2\-
Іотег — Ьекз. 760, ч. 2іітіг — 5у. 319): укр. Житенко (Арх-
ЮЗР, 1600, УІ/2,88); пор. ч. 2іІ (5у. 313), болг. *Жит (в лрізв.
Жіипев — Ил. 205), рос. патр. Житовгь (Туп. 605), п. патр.
2уіо\у (55МО УІ/3, 381).
Каль (пор. комп. болг. *Калигор, *Калимер — в прізв.
Киліігоров та Калимеров — Ил. 233—234; хорв. Каїтіг —
І.ек8. 276): укр. патр. Каїіп (ЛКС 196), Каїісг (ОКЗР І, 190),
Кл1е\уісг (ЛРС 274; ОКЗР І, 293); пор. болг. Каль (Мор. 90,
п. Каі(551Ю, П/3,523).
Крась (пор. комп. болг. Красимир — Ил. 276; п. Кгазі-
Іюг —$$N0 ПІ/1, 134; ч. Кгазошузі — 5у. 95): укр. Кгаз
(АС2, 1439, XI, 1174), патр. Красенко (ПІ< 378; Р 177); пор.
блр. Кга$ Ріоіго\\’іс2 (ПКГЗ І, 10), болг. Крас (Ил. 276), ч. Кгаз
($у. 275).
Людь (пор. комп. д.-р. Лудьслав — Черн. 32; болг. Люд-
.ш/л — Ил. 310; схв. Ьисіеуіі — Маг. II, 116; п. Ьисіотіг—
$$N0, Ш/2 293; ч. Ьисіі&іау — 5у. 78): укр. патр. Лцдовичь
(АрхЮЗР, 1588, VII, 190); Ліодт (ПК 274); пор. болг. Людо
(Ил. 310), п. Ьисіо (55\Ю Ш/2, 293).
Маль (пор. комп. укр. МаІо(1оЬг — АС2,1439, XIX. 134; болг.
М алим ирь — И л. 317: хорв. М а 1 одо і — ііе к &. 389): у к р. М ал ь
Корениьій (Р 14), Маі Таггкжка (А02, 1465, XIX. 2500), патр.
Малин* (ССМ, 1437, І, 572), МаЬуісг (ОКЗР II, 35; ЛЛС
339), Макжісг (ОКЗР II, 28); пор. д.-р. Малі, (Черн. 32),
хорв. Маі (І-екз. 387), п. Маі (55Ш, ІП/2, 369), ч. Маі
(5у. 49).
Мань(ь) (пор. комп. схв. Мапіїїау— Маг. 11. 8; п. Мапо-
тіг —55Ж) ІП/2, 391): укр. патр. Мапіе\\’ісг (ОКЗР II. 148),
Манєв (ССМ, 1411, І, 574), Мапіо\\- (ОКЗР І, 54). Мап\о\УІс/.
(ОКЗР III, 122); пор. ч. Мап (5у. 280), и. Мап ІІ Мап (55М0,
ІП/2. 391).
Морь (пор. комп. укр. *Морислая — в ойк. Мористе —
АТП 791; п. Моггуз1а\у — 55Ш ПІ/З. 558): укр. патр. Моричь
(АрхЮЗР, 1545, IV/1, 43), Моренко (Р 81), Моревичг (ССМ,
1495, І, 613); пор. рос. патр. Моріть (Туп. 705; АЮБДР І,
214), болг. Морп (Ил. 344), ч. Морь (Мор. 129).
Муть (пор. комп. схв. Миіітіг — Маг. II, ПІ): укр. Миі
[Ц7. !(И), патр. Миіепко (ЛКС. 212); мор. болг. прізв. Мцгпов
(Ил. 348).

Острь (пор. комп. д.-р. Остромир’Ь, Остророгг — Туп.
349; п. Озігоепіечу — 55КО IV/!, 152): укр. патр. Остренко
(Туп., 1683, 738); пор. болг. *Остр (в прізв. Остров та Ост-
рев — ІЛл. 370), п. патр. Озігеш (55і\Ю ІУ/1, 152—153).
Путь (пор. комп. схв. РиІівІау — Маг. І, 126): укр. Путь
(Туп., 1485, 383), патр. РиПсг (ОКЗР III, 268); «пор. болг.
прізв. Путт і Путев (Ил. 411).
Рогь (пор. комп. д.-р. Рог(о)володг, Рогдай — Туп. 393;
ч. Нопоуіасі — Мікі. 95): укр. Рог (Туп., 1481, 393), Семен
Рог (Р 18), патр. Роженко (Р 247), Цопоиїсг (ОКЗР II, 151);
пор. рос. Рогь, Ивашка Рог (Туп. 393), блр. Рог Алексеев (Бір.
252), болг. Рог (Ил. 426), хорв. Ко# (Ьекз. 563), п. Ко§ 2аЬ-
гочузку (55КО, І У/З, 470), ч. Коїі (Мікі. 95).
Русь (пор. комп. серб. Кизшіг — Мікі. 96; п. КизЬог —
55Ш ІУ/3, 521): укр. Рись Ганко (ССМ II, 309); пор. блр.
патр. Кизочуісг (ПКГЗ II, 483), хорв. Низ (Ьекз., 572), п. Кш
(55Ш ІУ/3 517), ч. Киз (5у. 295).
Сель (пор. комп. болг. Селимир — Ил. 446; п. ЯєіізЬпу —
Мікі. 98; ч. ЗеїіЬог — Мікі. 98): укр. патр. Селов (ПК 73),
Селенко (Р 117), Зєііоїу (ОКЗР III, 32-1); пор. рос. патр.
Селинг (АЮБДР II, 205), болг. Селс (Ил. 445), ч. 5е1е
(5у. 298).
Скорь (пор. комп. болг. Скором ир — Ил. 453; серб. 5ко-
гоуої, Зкогозіау — Мікі. 98): укр. патр. Скорин* (АрхІОЗР,
1699, ПІ/2, 363), ч. 5ког (5у. 299).
Страшь (пор. комп. болг. Страшимир — Ил. 468; схв.
Зттазітіг — 5у. 87): укр. Зтгазг (ОКЗР III, 81), Івань Страшь
(ЦДІА, 1583, 341), патр. Страшенко (Р 106); пор. п. Зігахг
(55Ш У/2, 218), ч. Зігаз (Мікі. 104).
Ступь (пор. комп. ч. СтупогнгЬвг — Мор. І88):укр. патр.
Спшпенко (Р 132), Зіирісг (Р 132); пор. рос. патр. Стцпинь
(Туп. 821), ч. 5іир (5у. 301).
Терпь (пор. комп. рос. Терпигорь — Туп. 446, ч. *Тгріз1ау —
5у. 306; схв. *Тгрітіг — Маг. І, 130): укр. ТерпгМаксакь
(ССМ, 1388, II, 429); пор. хорв. Тгр (Ьекз. 690).
Хоть (пор. комп. луж. СпоїіЬио1 — 5у. 270; полаб. СІю-
іотіг — 5у. 76; ч. СЬоІЬог — 5у. 270): укр. патр. Споіе\\їс2
(ОЛЗ 182), Споіісг (ОКЗР І, 100); пор. д.-р. Хоть Станими-
ровичт. (Туп. 473), п. Спої (55Ш, 1/2, 335), ч. СЬоі (5у._270).
Чернь (пор. комп. серб. Сгпотіг—Мікі. 114; хорв. Сегпі-
§оі — Ьекз. 110; ч. СгпЬозі — Зу. 262): укр. Сгегп (АС2, 1398,
XI, 1593), патр. Черневич (Гр. XІV, 58); пор. д.-р. Чєрнь(Туіі.
66), п. Сгегп (55КО І/З, 420).
Ярь (пор. комп. д.-р. Ярополкг — Туп. 514; болг.
Ярослав— Ил. 572; п. Лаго§піе\у, Лаготіг — &$Ш 11/3,442; ч. Лаг-
пнг —5у. 271): укр. патр. Яп^вг (ПК 191); Лагусг (Н2, 1683,
Є0
VII 1. 509); пор. ч. Лаг (5у. 271), болг. Яре, Яро (Ил. 571 —
572).
Серед різноманітних типів скорочень слов’янських
автохтонних імен-композит Я. Свобода окремо виділяє тип аитро-
по ні мі в, утворених шляхом скорочення (усічення)
препозитивного компонента (апокопа) і збереження в ролі власного
імені постпозитивного компонента, як Огіі£ від РгіЬісігшг,
ВоІіеахи§; Нозі від ОоЬгоЬозі та ін.
При цьому, однак, автор зауважує, що в кожному
конкретному випадку таких утворень важко встановити, яким
способом виник кожний із них — шляхом аферези чи апокопи,
оскільки одні й ті ж кореневі компоненти можуть зустрічатися
як в препозиції, так і в постпозиції імені-композити, в зв’язку
з чим, наприклад, особове власне ім’я ВоЬеЗ могло утворитися
як від Вопсіаі, так і від Мо<ШЬо§, Висі — як від Висііуоі, так
і від СпоІеЬиа, Міг — як від Мігозіау, так і від Волитіг, УІасІ
як від УІасіітіг так і від Вопоуіасі [165, 108].
З цим спостереженням Я. Свободи не можна не погодитися.
Справді, кореневі компоненти слов’янських імен-композит,
що зустрічаються в препозиції, помітно багатші й
різноманітніші від кореневих компонентів в постпозиції. Виходячи з
таких міркувань, розглядати цей тип відкомпозитних скорочень
окремо вважаємо недоцільним.
З числа утворень, які могли виникнути як шляхом
апокопи, так і шляхом аферези, а швидше за все, шляхом більш
типової апокопи, назвемо:
Богь (пор. комп. д.-р. Богуславг — Туп. 113; укр. Богу-
ф(х)ал7> — Туп. 113; болг. Боголюб — Ил. 79; серб. Во§оЬо] —
Мікі. 35; п. ВоЬигагі — 55МО 1/2, 197 і болг. Хвалабог — Ил.
159, п. СІт\уа1іЬо£ — 55Ш, 1/2, 348): укр. Стась Боггь (Р 237),
латр. Богові (АСО, 1579, 204; Р 225); пор. п. Во§ (55МО 1/2,
185).
Бой (пор. комп. ч. Воі&іау — Мікі. 36 і ОоЬгоЬоі — Мікі.
36; схв. КасіоЬоі — Маг. І, 126): укр. Воу (А02, 1447, 3376),
Василь Бой (Р 110); пор. рос. патр. Боєві, (Туп. 538), л. Воі
(53Ш 1/2, 206), ч. Воу (Мікі. 36), хорв. Во] (Ьекз. 57).
Борь (пор. комп. д.-р. Борислав* — Туп. 116; болг. Бо-
ривой — Ил. 84 і схв. 2е1іЬог — Маг. II, 134; ч. СзїіЬог — $у.
262): укр. Иваиь Борь (Р 313), патр. Боровг. Боренко (Р 169,
334), Вогусг (МІГ І, 348); пор. рос. патр. Борт (Туп. 540),
блр. Вог Маскотуісг (ПКГЗ І, 531), ч. Вог (Мікі. 37).
Брать (пор. комп. Бративой — Ил. 88; п. Вгаїотії —
5$Ш 1/2, 244 і схв. ІліЬіЬгаі—Маг. І, 121; ч. МіІоЬгаіг—
5у. 282): укр. Брать Климковь, Ярема Брать (Р 168, 302);
патр. Братенко (Р 124); пор. болг. Брат (Ил. 87), п. Вгаіп
(55Ш 1/2, 243), блр. патр. ВгаІо\у (ПКГЗ II, 372).
61
Будь (пор. комп. рос. Будислшь — Вес. 52; схв. Вікішіг —
К III, 712; п. Висігшаїї — 55Ж) 12, 278 і ч. ВоЬоЬиа — 5у.
72): укр. Вид (Чуч. 34; АрхЮЗР, 1552, УІІ/2, 221), патр.
Буденно (ПК 16), Висіуп (МІГ І, 235); пор. хорв. Висі (Ьекх.
79), ч. Висі (Зу. 108), блр. патр. Вигіогоісг (ПКГЗ І, 348).
Вой (пор. ко.мп. д.-р. Воиборь, Воиславь — Туп. 145, 146;
болг. Войлшр, Войтех — Ил. 115 і схв. ОоЬгіуо)—Маг. І,
117): укр. патр. Воєнно (ПК 384); пор. болг. Воїіо (Ил. 116).
Гой (пор. комп. схв. СЗоітіг — Маг. II, ПО, Со^іау —
Маг. II, 119; хорв. ЄюіЬисІ— Ьекз. 179 і слов. Висіло,]’, 2і-
іі&оі — Ко5. 113, 132, 150): укр. Аіиігш? Ооц (МІГ 11,4), Опізко
Сог/(АрхЮЗР, 1631, УІ/1, 483); пор. блр. Гой (Туп. 157),
її. Соі (58КО, ІІ/1, 149), хорв. Ооі (Ьекз. 179).
Гості» (пор. комп. схв. Оозїітіг — Маг. II, 110; п. Оо$і-
тії —53Ш ІІ/1, 174; ч. НозтігасІ, Нозіізіау — 5у. 267 і ч.
ЬиЬо1іо5І —5у. 279): укр. патр. Гостенко (Р 104); пор. рос.
Гость Дмитриев (Туп. 173—174); патр. Гостею (Туп. 579};
пор. блр. Йван Гост-ь (Туп. 174), болг, Гостьо (Ил. 139),
ч. Нозі (5у. 267).
Гудь (пор. комп. хорв. Гудимирь — Мор. 66 і укр. Ьі-
сЬоЬисі — ОКЗР І, 153): укр. патр. Гудемчь (ПК 161),
Гудіть (АрхЮЗР, 1591, УІ/1, 215); пор. д.-р. патр. Гудов (Мор.
66), болг. Гудо (Ил. 144).
Драгь (пор. комп. д.-р. Драгомирь — Туп. 189; болг. Дра-
гослав — Ил. 182; ч. Ьгаїюшії, Огапогасі— 5у. 263; схв. ГСа-
с1ісІга§— Маг. І, 126); укр. Васко Драгь (Туп., 1552, 189);
пор. ч. Игаїї (5у. 263), п. О гад ($$N0 І/З, 517).
Жирь (пор. комп. д.-р. Жирославь — Туп. 206, п. Оота-
гуг — 55КО І/З, 506): укр. Процикь Жирг (Р 302); пор. рос.
Артемий Жирь (Вес. 115), хорв. 2іг (Ьекз. 760), п. 2уг
(Мікі. 64).
Любі (пор. комп. болг. Люблшл, Любозар — Ил. 310; схв.
ЬиЬіЬгаг, ЬиЬі£о]— Маг. І, 121; її. ЬиЬотіг — 55\Ю
Ш/2, 288; ч. ЬиЬ(о)1ю5І — 5у. 279 І схв. ВгаїоІиЬ — Маг. І,
115; ч. ВоІюГиЬ — 5у. 259): укр. патр. Любич (СОМ, 1478,
І, 568; Р 255); пор. д.-р. Любь (Туп. 293), блр. патр. ЬиЬочуісг
(ПКГЗ І, 276), ч. ЬиЬ (Зу. 279).
Лють (пор. комп. схв. І^иіохітап— Маг. II, 117; п. Ьи-
іоЬог, Ьи*о£піе\у —ЗЗШ Ш/2, 300—301; ч. ІЛііотії, Ь’иіо-
ту$1 — Зу. 279 і п. Воіеіиі — 55і\0 III. 1, 279; ч. 2еШиі —
Зу. 78): укр. патр. Лютенко (Р 229), Лютинг (Р 211; ПК 349),
і.иНю*усг (АС2, 1447, XIV, 18.57), ІлШсг (ОКЗР ПІ, 399);
пор. д.-р. Лють (Туп. 293), блр. патр. Лютовичь (ПКГЗ II,
549), п. Іди (55іМО*1І1/2, 297), хорв. ШІ (Ьекх. 368), болг.
прізв. Лютов (Ил. 311).
Миль (пор. комп. д.-р. МилонЬг-ь — Туп. 307; рос. Мило-
62
слав — Вес 199; серб. Міііуо] — Мікі. 77; п. Мііоичіі — ЗЗМО
Ш/3, 516; ч. МіІЬохі — Зу. 282 і схв. УоітіІ — Маг. II, 85;
ч. Воіетії—Зу. 259): укр. МИ Ргозішгпісг (ОКЗР І, 183),
Н«ш\\о МИ (ОКЗР І, 183), патр. Миленко (Р 175), Мі1о\\ісг
(ОКЗР II, 182); пор. блр. МИ Касігіе*’ (ПКГЗ І, 348), серб.
МИ (Мікі. 76), ч. Мі! (Зу. 43).
Мирь (пор. комп. д.-р. МиронЬгь — Туп. 307; укр.
Мирослав* — ССМ І, 595; болг. Миролюб — Ил. 337 і д.-р. Стани-
мирь — Туп. 427; укр. Ладомирь — Роз. 23): укр. Мирь (Р 288),
патр. Міго\у (МІГ II, 213), Мирович’ь (АБМУ 107), Маренко
(Р 45); пор. рос. Мирь Гамов (Вес. 199), п. Міг (ЗЗМО ПІ/3,
519), ч. Міг ($у. 282), хорв. Міг (Ьекз. 436).
Радь (пор. комп. укр. Радиславь — Р 122; болг. Ради-
вой — Ил. 416; серб. Касіозіп—Мікі. 93; хорв. КасІоЬо]—
Ьек5. 545 і п. Во§игас1 — 53Ш І У/З. 415): укр. Радь (УГр.
XV, 37; Р 302), Най ЗиспогеЬгі, Ш Тітко\уіс2 (ОКЗР І, 154,
183), Най Кшяагклуісг, Най Мікиїіег, Касі Кагріо\\їсг (ОКЗР
II, 26, 103), Каа» Регесіохуісг, Пай На\угіІоиїсг (ОКЗР III,
147, 209), патр. Касіеи’ісг (ОКЗР II, 151), Раденко (Р 20), Ра-
дич (КЗС, 1602, II, 42), Радовичь (АрхЮЗР, 1570, УІ/І, 81);
пор. болг. Рад (Ил. 415), серб. Кагі (Мікі. 92), п. Касі (53Ш
ІУ/3, 428), ч. Касі (Мікі. 92).
Рать (пор. комп. д.-р. Ратиславь — Туп. 390; схв. Каіі-
тії — Маг. І, 127; п. КаіЬог — 53Ш ІУ/3, 449; ч. Каітіг —
Зу. 294 і укр. ОотогаІЬ — А02, 1426, V, 42): укр. Каі
(РаЬ\у, 1406, П, ЗО); пор. п. Каі (55МО ІУ/3, 448).
Славь (пор. комп. болг. Славозар — Ил. 454; схв. Зіауо-
£051— Маг. І, 127; п. 51а\уотіг — 35Ш У/1, 113; ч. Зіауо-
Ьог — Зу. 299 і д.-р. Жирославь — Туп. 206; рос. Будиславь —
Вес. 52): укр. 21ау (Чуч., XIV ст., 34), патр. 31а\уісг (А02,
1463, XIX, 1843), пор. болг. Слав (Ил. 454), серб. Зіау (Маг.
І, 145), ч. Зіау (Зу. 299).
Стань (пор. комп. укр. Станиславь— АрхЮЗР І/1, 235;
болг. Станимир — Ил. 463; укр. Добростань — в ойк. Доб-
ростани — АТП 838; болг. *Горостан — в прізв. Гороста-
нов — Ил. 139): укр. Зіап (Чуч., XV ст., 34); Стань Бабичь
(ССМ, 1435, II, 380), Стан Фальчевскнй (АрхЮЗР, 1539, УІІ/1,
35), патр. Зіапісг (ОКЗР II, 240), 5іаше\уісг (ОКЗР І, 203),
31апіо\у (ОКЗР II, 252); пор. болг. Стан (Ил. 463), серб.,
ч. 5іапц(МіІк. 102), п. Зіап (35МО У/1, 171).
Стой (пор. комп. болг. Стоймир, Стойслав — Ил. 466;
п. 5(оі£пе\\’ — 53МО У/2, 210—211; п. Оотазіоі — Т\уагск>-
5Іоі — ЗЗМО У/2, 209; ч. ЗоЬєзіоі — Зу. 300): укр. патр.
Стоенко (Р 319); йор. болг. Стойо (Ил. 466).
Страхь (пор. коми. п. Зігаспотіг — ЗЗМО У/2, 217 і схв.
Шо5*гасЬ — Маг. II 117): укр. Страхь (АрхЮЗР, 1601,
63
1/4, 519), Антонь Страх* (Р 116), Уазко ЗігасН (ЛБС 131);
патр. Зїгасїючуісг (А02, 1457, XV, 65); пор. рос. Страх*
(Туп. 430), болг. Страх (Ил. 468), п. Зігасп (55Ш У/2, 216).
Судь (пор. комп. д.-р. Судиславг — Туп. 434; укр. Суди-
вой — Гр. XIV, 35; ч. Зініотіг — Зу. 87 і ч. Воіезисі, Зіауо-
зисі — Зу. 87): укр. патр. Су&Ьч-ь (Туп. 434), Суденко; пор.
рос. патр. Судова (Туп. 822), п. 8ис1 (ЗЗІЧО У/2,*24б), ч. 5ис1
(Зу. 302).
Султ» (пор. комп. п. Зиіігасі, 5и1і\уи] — ЗЗКО У/2, 249—
253; ч. 5и1І8Іау —МікІ. 105 і п. ОоЬгозиІ, КасізиГ — 35Ш
У/2, 254): укр. патр. Суло&ь (Туп., 1677, 823); пор. рос. патр.
Сулою (Туп. 823), п. Зиі (53Ш У/2, 253), ч. Зиі (5у. 302),
болг. *Сул (в прізв. Сулев — Ил. 470).
Хв(ф)ал*ь (пор. комп. рос. Хвалилшр — Вес. 337; п. Оша-
1іЬо# — СЬ^а1І5Іа\у — ЗЗШ 1/2, 348; ч. ВоЬисЬуаІ — $у. 77):
укр. Спи’аі (АС2, 1436, XIII, 267),5іесг Раї (%2 112), патр.
Сішаїоипсг (ОКЗР III, 268), Фалєвшеь (ССМ, 1429, II, 497),
РаЬуісг (ОКЗР II, 25); пор. рос. Фал (Вес. 334), блр. Раї
(ПКГЗ І, 268), серб. Нузі (МікІ. 111), п. Сішаї (55КО 1/2,
535), ч. СЬуаІ (5\\ 270).
У досліджуваних писемних пам’ятках найбільш численно
представлені різні суфіксальні утворення від антропоиімів
наведеного типу скорочень. Суфіксальні відкомпозитні антро-
понімн, як і наведені вище безсуфіксні, наводимо в межах
окремих мікрогнізд за відповідним відкомпозитним усічен-
ням. Імена-композити, які послужили основою для їх
творення, наводимо тільки у випадках, якщо вони не були наведені
в мікрогніздах безсуфіксних відкомпозитних усічень.
Суфіксальні деривати. Бал-. Укр. Балай
(Р 177), Балон* (ССМ, 1434, І, 84), Балач-ь (ССМ, 1491, І, 84),
Балица (СОМ, 1403, І, 84), Бальїна (АрхЮЗР, 1643, 1/6, 778;
Р 179), Болота (ССМ, 1418, І, 85), Ваїко (ОКЗР III, 143),
Ваіоп (АС2, 1441, V, 88), Ваіизя (АС2, 1489, XV, 1944), Ба-
лота Кожичь (АрхЮЗР, 1547, УШ/4, 65), Балуш* Афанасье-
вич-ь (Туп., XVII, 65), Пуаз Ваіа (ОКЗР НІ, 313), Ріоіг
ВаІа$г{ОК$Р III, 255), \Уап Ваіуак (ОКЗР II, 116), Еско
Балет (Р 62), Яцько Балик* (АрхЮЗР, 1611, 1/6, 398),
Иваиь Балко (Туп., 1540, 95), Павель Бальїка (ОКиЗ 116),
патр. Балкевичт, (ПК 376), Ваїко^ (ОКЗР II, 252), Ваїкоиісг
(ОКЗР III, 143); пор. рос. Ермак Балан (Туп. 94), Василей
Балахша, Балач Васильєві» (Туп. 94), Семен Балаш (Вес. 23),
блр. Артем Балаш (Бір. 197), болг. Балан. Балаш, Балко,
Бало, Балуш, Балчо, Бальо (Ил. 60—62), серб. Ваіаіа, Ваіі-
са, Ваіза (МікІ. 33), хорв. Ваіесг, Ваіеіа, Ваііко, Ваїко
(Ьекз. 20—22), п. Ваіезг, Ваііса, ВаІісЬ, Ваіиіа (ЗЗШ 1/1,
79—85), ч. Ваіеі (Зу. 258).
64
Бел- (Пор. комп. болг. Бслитр. Белослав — Ил. 70; хорв.
Ве1і§оі —Ьекз. 37); серб. Веіітіг —-Мік 1. 41): укр. ВіеІа$ЇЛати$-
5ісг (ОКЗР Т, 1), Вуїік Рагаясгісг (ОКЗР І, 2), Белко Хара-
пурич (ОВЗ 626), Белько Дебрьіцкий (ОВЗ 628), Белякь Гури-
новнчь (АрхЮЗР, 1595, VI/], 250), Федорі, Белашко (Р 326);
пор. рос. Беляй, Белянща Александровичт» (Вес. 36—37);
блр. Мнклай Белан, Ян Белик (Бір. 198); болг. Белешко,
Велико, Белица, Белиш, Белко, Бело, Белой, Белуш, Беляй,
Белян (Ил. 69—71), хорв. Веіап, Веіаз, Веііеа, Ве]ік, Веіко,
Веіоз, Веіоза, Веіза (Ьекз. 36), п. Віеіак, Віеіес, Віеіе.], Віе-
Ііса, Віеіік, Віеіизг, ВеГко (5$Ш 1/1, 142—144), ч. Веіек,
Веіік (МікІ. 41).
Бер-. Укр. Берило (ОДІА, 1453, 95), Вуегко (ОКЗР III,
303), Беричка (ССМ, 1495, І, 94), Берча(Р 140), Вегііо 5осге\у-
ка (АС2, 1440, XI, 1305), Вегііо СхоЬоіп (А02, 1456, XIV,
ДКЮ XV), Магсгіп Вега (ОКЗР II, 95), Зіесгко Вегііо (ОКЗР
III, 98), Данилко Беричко (ПК 401), Зіазг Вегосгко (ОКЗР
II, 217), Оеог§ш5 Вегсга (АрхЮЗР, 1671, 1/10, 307), патр.
Вегко\уісг (ОКЗР III, 307), пор. рос. Берен Васильевич (Вес.
36), патр. Бершов — Вес. 37 ( < Берша), 16блр. Вієгик (ПКГЗ
II, ЗО), Вігуаіо (ПКГЗ І, 395), болг. Берко, Беро, Берон,
Берчо, Берію (Ил. 73), серб. Вегоіе, Вегііо, Вегіко, Вегко,
Вегоз (МікІ. 34), хорв. Вегак, Вегап, Вегк, Вегес, Вегек,
Вегу, Вегга, Вегіік, Вегиіа (Іекз. 41—43), Вегапек, Вегу-
Іо (85КО 1/1, 122—127), ч. Вегап, Вегка, Вегіз (МікІ. 34),
Вегап, п. Вегка, Вегип’ (5у. 258).
Бог-. Укр. Водзга (А02, 1440, XIX, 161), Во£узх (АС2,
431, XII, 1144), Во£52ук (А02, 1416, V, 10), Ріоіг Во&иіа
(ОКЗР II, 186), Ипіагь Богушг (Р 133); пор. д.-р. Богша
(Туп. 113), болг. Бого, Богой (Ил. 79), серб. Во§о], Во£е1а,
Во§иі, Во£іс’, Во£іза (МікІ. 35), п. Во^оіа, Во&зга, Во^згуса,
Во&чгук, Во£ідсппа, Во§иІа ($$N0 1/2, 191—205), ч. ВоЬисп,
ВоЬез (5у. 259), Вопиі, Вопиіа (МікІ. 35).
Бож-. Укр. Божко (АрхЮЗР, 1692, II1/2, 256), Возгко
(МІГ, І, 201), Божко Боровий (Р 290), Нгус Вогак (МІГ, І,
175), Тутко Возка (ОКЗР II, 105), Дацько Божко (Р 274),
Максіїмко Вошко (ПК 373), Іваи-ь Божок-ь (ПК 228), Фа.тЬйко
Божушка (ПК 358), ІЬпаІЬ Вовгсгепіа (АрхЮЗР, 1631, УІ/1,
477), патр. Божашж, — АрхЮЗР, 1581, ПІ/4, 671 (< Бо-
жань), Божкевичг (АрхЮЗР, 1633, 1/10, 544); пор. рос. Вар-
лам’ь Божко (Туп. 113), болг. Божан, Божикг, Божил, Бо-
жичко, Божко, Божо (Ил. 80—81), серб. Во^е, Вогіїо, Во-
2еп, Вогіса (МікІ. 35), хорв. Вогак, Вогап, Воіек, ВогісЬ,
м Реконструкції вихідних форм патрон і мів наводимо лише у випадках,
якщо ці вихідні форми не засвідчені в ролі імені чи імені-прізвиська.
5 3-823
65
Во2(ак, В око (Ьекз. 65—66), п. Во2е|, Вогек, Вогко, Вогеп,
Вогизг, Вогук (55Ш 1/2, 238), ч. Вогеі, Вогек, Вогаїа, Вогек,
Вогік, ВогесЬ (Мікі. 35).
Бой-.Укр.$етепВог/*о (АрхЮЗР, 1683, УІІ/1, 511), Фетка
Бойко (ПК 399), Даннлко Бойко (Р 142), патр. Бойченко (Туп.
1654, 538), пор. рос. Бойчикь (Туп. 113), патр. Бойков (Вес.
43), Бояшев — Вес. 48 « Бояшг), блр. Воуко Кгоко\уісг
(ПКГЗ II, ЗО), болг. Бойо, Бойко (Ил. 82), серб. Во]а, Воіап,
Во]ко, Воіас, Воіса (Мікі. 36), п. Во]ап, Во]’апк, Воізга (55NО
1/2, 206—207), ч. Воіап, Во]аіа, Воіек, Во]іза (Мікі. 36).
Бол-. (Пор. комп. д.-р. Болеславь — Туп. 114; ч. Воіетії —
5у.-~ 259; п. ВоІеЬог, Воіеіиі — $$N0 1/2, 208—210): укр.
Вошка Ядко (АрхЮЗР, 1601, VI11/4, 219); пор. рос. Волах,
Болаш, Болх (Вес. 43—45), патр. Болаков, Болакинг (Вес.
43), Болков — Туп. 539 (< Болко), Болкошьін-ь — Туп. 539
{<.Болкоша), Болкуновя — Туп. 539 (< Болкунт>), блр. Воіко
РоІіиЬіз (ПКГЗ І, 378, 381), Вокг Вогіко\уіс2 (ПКГЗ І, 426),
ВоШи& Магсгіпо\УІсг (ПКГЗ І, 142), болг. Боло, Болчо, Бо-
ляк (Ил. 82—83), хор в. Воїс, Воіек, Воіза (Ьекз. 58), п. Во-
ІесЬ, Воіек, Воіко, Воїк, Воіезг, Воііі, Воіік, Воізга ($$N0
1/2, 208—213), ч. ВоІесЬ, Воіеп (5у. 259), Воіек, Воіік,
Воіісії (Мікі. 37).
Бор-. Укр. Боранка (ПК 353), Борейко (АрхЮЗР, 1596,
НІ/І, 88; Туп., 1596, 115), Вогуауко (МІГ І, 280), Вогаїуп
(ОКЗР II, 175), ВогІ52 (ОКЗР III, 125, 391), Вогиіпа
(АрхЮЗР, 1587, 1/10, 430; ОКЗР І, 13); Вогзг (ОКЗР III, 311),
Вогупіа (ОКЗР І, 239), Вогисп (АрхЮЗР, 1680, УІ/1, 131),
Вогуіо (А02, 1414, XVI, 3226), ВогусЬа (АС2, 1500, XVII,
428), Вогя Кизе\уісг (ОКЗР І, 63), І\уап Вогаі (ОКЗР І, 190),
Якимт> Борсись (Р, 266), Степка Боран (ПК 395), Е)тііг Вогеу
(МІГ, І, .348), Марко Борейко (АрхЮЗР, 1572, У\І\% 94), Іваш-
ко Борон (ПК 399), Григорій Борко (АрхЮЗР, 1572, VIIІ/З,
266), Кондрать Борша (Р 190), Юрій Борч (ЦДІА, 1578, 336),
Андрей Бору та (Р 64), патр. Вогаїуп — ОКЗР II, 175 « Бо-
рата), Борейков (Р 248), Вогузгуп —МІГ І, 338 « Бориша
чи Бориигь), Борикинг — Туп., 1562, 540 (<.Борика), Бо-
риленко (Р 109), Вогко\у (МІГ II, 28), Бороненко — ПК 261
С< Борон-ь), Борошенко — Р 228 (< Борошг), Борченко
(Р 316); пор. рос. Максим* Борець (АЮБДР II, 817), Остафий
Борейко, Федорь Борейша (Туп. 115), блр. Вогиіа (ПКГЗ І,
430), Гаврило Борьшко (Бір. 199), патр. Вогко^ісг (ПКГЗ II,
102), болг. Борик, Борил, Борян (Ил. 84), схв. Вогііо, Вогко,
Боги) (К III, 552—557), хорв. Вогак, Вогап, Вогаз, Вогозко,
Вогек, Вогіза, Вофп, Вогка, Вогоіе, Вогоіа (Ьекз. 60—61),
п. Вогуїо, Вогек, Вогко, Вопйа (55ІЧО 1/2, 218—225).
Брак-. Укр. Вгапіес (МІГ І, 215), §іе!ап Вгапеі (АрхЮЗР,
69
Іґ-ЛІ. І/10, 558); пор. блр. Григорій Бранець (Туп. 120), хорв.
Вгині!» (Ьекз. 68), серб. Вгапоіе, Вгапііо, Вгапіко, Вгапко,
Вгапоз (Мікі. 38), п. Вгапш. Вгапко (85КО 1/2, 243), ч.
Бгана (5\\ 259).
Брат-. Укр. Вгаїїіа (Чуч., XV ет., 34), Вгаіап (ОКЗР І,
9), Бршпина (Р 168), Вгаїузг (АС2, 1453, XIV, 2756), Брапіша
(СОМ, 1388, І, 119), Братко (ССМ, 1430, І, 121), Вгаіко
1.є\уко\у (А02, 1401, XV, 1567), Вгаіко іагоззоху (ОКЗР 1,
44), Вгаіко Огшіапко\у (ЛБС 216), Вгаіко Оіпізгохуісг (ОКЗР
III, 223), Братчина Кунатоиський (АрхІОЗР, 1565, VI1/1,
195), Василь Браташг (Р 271), Ммсько Брапшна (Р 61), Ел-
фимка Братинко (ПК 353), Ивань Братик* (Р 163), Кипам
ВгаІЇїсгіпа (ЛБС 271); патр. Браташоаг — Р 149 (< Бра-
таиеь), Братаєвичг — ССМ, 1419, 1, 118 ( < Б ратай), Бра-
тиловинь — ССМ, 1411, І, 94 (<. Братило), Братшиенко —
Р 137 С< Братиш-ь), Вгаілкошісг (АрхЮЗР, 1545, VI/!, 26),
Братушєнко — Р 88 (< Братуш’ь), Бршиченко (Р 93, 145);
пор. рос. патр. Братшцев — АІОБДР II, 659 (< Братшце),
болг. Б ратай, Братан, Братил, Братко, Братун, Б ратуш,
Братян (Ил. 87—88); схв. Вгаіез, Вгаіап, Вгаїіса, Вгаїііо,
Вгаіко, Вгаіоз, Вгаіиі, Вгаіиз (К. II, 598—610), п. Вга-
іак, Вгаіек, Вгаіко, Вгаіпепа (55МО 1/2, 243), ч. Вгаігоз
(5\\ 259).
Брод-. Укр. Вгосіа (ЛК 73), Вгосіко (ЛСХ 161; АрхЮЗР,
1565, УПП, 161), І\уап Вгосіа (ОКЗР III, II), Місіїаііо Вгосіка
(ОКЗР І, 22), Пко Вгосіак (МІГ І, 159), Апсігеуко Вгосіко (ОКЗР
III, 371); пор. хорв. Вгосіаз, Вгосіек, Вгогїіс (Ьекз. 67), п. Вго-
(іек, Вгосіко, Вгосіка (55NО 1/2, 248).
Брон-. Укр. І\уап Вгопіа (МІГ І, 276), МатвЬй Бронка
(Р 190), Васько Бронинко (Р 56), патр. Бронвеич-ь (Туп., 1552,
545); пор. блр. Бронка Есковнч (Туп. 121), хорв. Вгопее, Вго-
піс (Ьекз. 75), н. Вгопа, Вгопек, Вгопко, Вгопк, •Вгопиіа
(55МО 1/2, 250—255).
Буд-. Укр. Буда (АБМУ 09), ВисШо (ОКЗР III, 86), Висііп-
ка (ОКЗР III, 81), Висіко (ОКЗР І, 302), Боцда Столникь (ССМ,
1448, І, 127), Павло Бцда (АКПГУ *68), Иваиь Будак-ь
(Р 246), Нгуско ВисНю (МІГ II, 7). Богдань Будко (ОВЗ 626),
Каїіп Вшіок (АрхЮЗР, 1683, \’ІІ/1, 511); патр. Будиловг (ПК
248). Ви<1ко\уісг (АС2, 1443, XIII, 1999); пор. рос. Бувай
Иванович, Будьіха .Минулииич (Вес. 52), Будило Федоровь
(Туп. 123), блр. Вікіак (ПКГЗ II, 31), Будко, Микол ай Будило
(Бір. 200), болі. Будко, Бцдо. Бі/дил (Ил. 91). схв. Висіак,
Вшіап. Висіііо, Висііза, Вискне, Висіиіо (Р III, 707—713), хорв.
Виску, Висіек, Висіеза, Висііі (Ьекз. 78—79), п. Висіа, Висіак,
Висіек, Висіко (85\0 1/2. 272), ч. Висі’ак (5у. 108), Вікіек,
Висіік, Вис1і5 Г5\\ 260).
5*
67
Буй-. Укр. Вфк (АС2, 1478, XVII, 1506), Вфі (ЛС2,
1491, XIX, 2231), Ви]по (АС2, 1442, XIV, 475), Виуап (ОКЗР
III, 75), №итіес2 Виуап (ОКЗР III, 77). Ивань Буйко (Туп.,
1661, 124), Яцько Буякь (Р 214), патр. Буйкові,, Буяченко
і? 47, 239), Буяковичь (КЗС, 1606, II, 214), Бцйшин-ь — Р 179
(<Буйша), Виусгуп — АрхЮЗР, 1616, VI1/1, 292
«Буйка); пор. рос. Буянь Жохов (АЮБДР III, 235), патр. Буянов
(Туп. 551). блр. патр. Віцкочгісг (ІІКГЗ І, 46), болг. Буйко
(Ил. 92), хорв. Вщ’ак, Ви]ап, Ви]ко, Вфз (Ьекз. 80), п. Ви]а1
(55Ш 1/2, 278), ч. Вфп (5у. 260).
Верх(ш)-. (Пор. комп. п. Шігспо$Іа\у — 55ЮУІ/1, 120;
ч. УгсЬовІау — 5у. 310): укр. Уегспогі БоЬесЬ (АрхЮЗР, 1683,
VI1/1, 512), Романь Вершило, Тишко Вертута (Р 94, 124),
Аидрей Верхунг (Туп., 1631, 140), Панка Вершанка (Туп.,
1654, 140); пор. рос. Верх Данилов (АЮБДР II, 512), Вершина
Демеитьевь (Вес. 66), ВерхШко Строй, Петрушка Верхота
(Туй. 140), патр. Верховкин-ь— Туп. 558 (< Верховна), п. \Уіг-
гспоп, \Уіггсло$2, Шіггспоіа, Міггспиіа (Маї. 77), ч. Угспоіа,
Угзек (5у. 310).
Вел-. (Пор. комп. Велеслав — Ил. 105; хорв. Уеіетпіг —
Ьек*. 708; п. \Уіе1еЬог, \Уіе1ізїа\у — 55МО УІ/1, 57—59;
ч. Уеіізіау — 5\’. 308): укр. Меііхсп (Рсіілу, 1417, III, 42),
АУеІивсЬ (РсіЬу, 1414. II, 134), СНагко Шіеіік (МІГ, І, 175),
Грицько Велия (Р 141); пор. болг. Всле, Велешко, Велик, Велко,
Велуш, Вельо, Веляк, Велян (Ил. 105—106), хорв. Уеіез, Уе-
Ііско, Уеііс, Уеік, Уеіо (І^екз. 709). п. \Уіеік, ЧУіеІоп. Меіес,
Меіип. иЧеіек, \Уіе1ко ($$N0 УІ/1, 57—63), ч. Уеіек. Уеіік,
Уеііт (5у. 308).
Ви(ь])ш-. (Пор. комп. д.-р. Вишеслав’ь — Туп. 156; схв.
Уізезіау— Маг. II125; ч. Уузеппеу — 5у. 75): укр. Уізаіа (Чуч.,
XIV ст., 32), Уу5ко (АС2, 1444, XII, 1267), Куземка Вишка
(ПК 351), Федорь Вьииенгка (АрхЮЗР, 1626, УІ/1, 463); пор.
д.-р. Вьииата, Вьиико (Туп. 156), рос. Виша Григорьевич
(Вес. 69), блр. Вишота Зальсхій (Туп. 156), болг. Вищань,
Вишко, Вито (Ил. 112), хорв. Уі§ак, УіІек (Ьек§. 718), її. \Уу-
5го4а, \Уу52асЬ, \Уузгак, \Ууягек, Шузгко (55КО УІ/2. 233—
241), ч. Уузек (5у. 310), Уузеп (Мікі. 48).
Вой-. Укр. \Уоізга (МІГ І. 118), №оу5спік (АС2, 1448,
II, 74), \Уоузспа*л (А02, 1472, IX, 16), Воица Сербииь (Туп.,
1672, 146), патр. Вояхевич-ь — АрхЮЗР, 1690, 1/5, 296
(< Вояхг), Войкмич-ь — АрхЮЗР, 1622, 1/5, 517 (< Войко),
Войченко (ПК 326), Воиловичг — Гр. XIV, 82 (< Воило); пор.
рос. Войка (Туп. 145), блр. Якуб Войшко (Бір. 203), болг.
Войко (Ил. 115), п. \\^ак, \Уо]’а52, \Уо]есЬ, Шо]’ек. >Уоік,
\Уо]ка, \Уоіко, иго]52, Шоізгук, ЧУо]ціа (Маї. 78), ч. Усуак,
Уо|ап ($у. 309).
Вол-. (Пор. комп. схв. УоШІау — Маг. II, 140; п. ІУоІе-
Ьог, «\Уо1(е)тіг — 55NО УІ/2, 187—191, ч. Уоіітіг — 5у. 309):
укр. >УоІко (ОКЗР III, 227), Шоіазко (ЛРС 339), Волючко
(Р 72), Ра5ко ЧРоШсгко (ОКЗР II, ЗО); пор. рос. Волех (Вес.
70), блр. Андрей Волянг (Туп. 150). болг. Вольо, Волян (Ил.
115), хорв. Уоіап, Уоіаіак (Ьек§. 724), п. Шоіазг, \Уо1еі, \Уо-
Ііса, \Уо1І52. №о!ка (55Ш УІ/2, 186—191), ч. Уоіап, Уоісп
(5у. 309), Уоіік, Уоііз (Мїкі. 46).
Волод-. (Пор. комп. Володимирі}; серб. УІасНзІау —Мікі.
43, п. \УїосІ2Ітіг, Шосігізіа^ — Маї. 77); укр. Володко (ССМ,
1458, І, 191). Володко Перегоновичт, (ОЧЗ 88), Володко Пин-
чук, Володко Донець (Р 58, 219), Фесько Володко (Р 223), патр.
Володковичг (ССМ І, 191), Волопгченко (Р 127); пор. д.-р. Во-
лодьша (Туп. 148), рос. Володька (АЮБДР III, 165), болг.
Владай, Владам., Владе, Влади, Владей, Владо, Владуй,
Владьо (Ил. 113), серб. Уіасіоіе, Уіасіип, Уіасіе, Уіасїеіа, Уіасі-
1ю (Мікі. 43), її. Мосіо, УУіосІа і, \У1ос(ак. \У1осіек, иЧосіко, \У1ос(к,
\Уо*осІко (55КО УІ/1, 137-142), ч. Уіасіоїа, Уіасіік (Мікі. 43).
Вяч-. Укр. патр. Вячкшичг (АрхІОЗР, 1407, VI11/4, 2;
ССМ, 1458. І, 235); пор. д.-р. Вячко (Туп. 157), блр. тесгко
Лимксм (ПКГЗ. І. 174), хорв. Уіско (Мікі. 712), л. Месак,
№ієсек, \УІ£се1, \\;іеск, и’і^ско, Шіе^оп, ХУіесозг, >Уіесук
(Маї. 77), ч. Уісак, Уісап. Уісе (5у. 308).
Гал-. Укр. Гала (ПК 375), Наїап (ОКЗР III, 139, 225),
Галата (ПК 261), Наїес (А<32, 1460, XIII, 4467), Саіек (А02,
1490, XIX, 2160); Иаіік (К2, 1578, 58), Наїка (А02, 1466.
XV. 3385), Галко (АСО, 1549, 206), Наїоп (К2, 1574. 48), Га-
луга (АрхЮЗР, 1665, І/І, 460), Наїизяка (МІГ І, 200), Наїзг
(АС2. 1460, XIII, 4481), Наіко Рііоау (К2, 1605, 109), Наіко
ЗетеШгуп (ГС2, 1638, 155), Наїо Нгупсгак (К2, 1509, 175),
Оаіук игепсг (А02, 1472, XVII, 910), Галан Стенка (ПК 160),
Антонь Галанка (Р 222), АидрЬй Галашг (Р 231), Петро Галка
(Р 81), Сенько Галька (ЦДІА, 1464. 115), і\узп Наіко (МІГ І,
339), Мишко Галшка (КЗС, 1603, II, 115), Дениско Галшка
(КЗС. 1591, І, 145), Ресіко НаШгапка (МІГ І, 235), Апсігеі Оа-
Іідеа (МІГ II, 91), Місоїаиз НаІзсН (А02. 1466, XIII, 6204),
Роман Галченя (АрхІОЗР, 1626, УІ/1, 463). патр. ГалЬент —
Р ПО «ГшгЬй), Галчин-ь (Р 273), Галченко (Р 230). На 1а-
по\у (ОКЗР III. 139), На1іапо\УІС2 (ОКЗР III, 174), НаІко\\-
(МІГ П, 259), Иа1ко\уісг (МІГ І, 195), На1а5го\УІсг — ОКЗР
II, 151 (< Галашг), Наїізгуп — МІГ І, 252 «Галиша),
Галтееичг — АрхЮЗР, 1539, 1/6, 524 « Галша або Голим).
Галєшовг — ССМ, 1499. І, 237 (< Галешг); пор. д.-р. Галюта
(Туп. 157—158). рос. Галашг, Галаня Дементьев-ь. Галахг
Бьгчков, Никита Галуй (Вес. 77), Ивашко Галица (Туп. 158),
блр. Сміік .Івпаїоіігісг (ПКГЗ II. 417), 6аІі& Маиточ’ісу. (ПКГЗ
69
II, 497), болг. Галко, Гало, Галуні, Галча > Гальо, Галям (Ил.
125), серб. Сіаііа (Мікі. 49), її. Оаіа, ааіаіа, Саіік, Оаїоп.
(Заїко, СіаКізг (55і\0 ІІ/1, 75—78), ч. Наїаь (5у. 265).
Гне(,в)в-. (Пор. комп. п. Опіе\Уопгіг ~ 55ІЧЮ ІІ/1, 135—
136; ч. Нпєуошіг — МікІ. 51 та п. 05Іго§піе\у — 55Ш 11/1,
135—136; ч. Ьиіопиеу, ЗіоіЬпєу—5у. 75): укр. Гневошг
(АрхЮЗР, 1501, УІІІ/4, 172), Гніти (ЦДІА, 1393, 38), Опе\у-
ко (АС2, 1455, XIV, 3430), Нпіє\уо$2 (ЛЛС 358; ОЖЗ 151),
ГкЬвашг Ли духове кий (АрхЮЗР, 1552, VI1/2, 23), ГнШшг
Колусовскін (АрхЮЗР, 1565, VI1/1, 218), Гнгаош-б Олексовскій
(АрхЮЗР, 1565, VI1/1, 200), Гневошг Дмитріевичь (АрхЮЗР,
1570, VI1/1, 231), Гневошг Костюшковичь (АрхЮЗР, 1597,
І/6\ 144), Гневошг Гулевичь (КЗС, 1603, II, 330), Гневошг
Ворона (Тул., 1552, 163), Селивон-ь Гневашг (ОЧЗ 596), Артем-ь
ГнЬвушг (АБМУ 57), патр. ГнЬюшевичг (АрхЮЗР, 1551,
УІІІ/4, 70); ГнШшовичг (АрхЮЗР, 1551, УШ/4, 74), ГнИ-
вьииовь — ПК 327 (< ГнЬзьшіг), Гн%вшснко — 9 156 (< Гнев-
ша); пор. рос. Гневошг, Гневашг Иванов-ь (Туп. 164), блр.
Гневашг Гринкович-ь (Туп. 163), п. Опіе\\’05г, Спіежак, Спіе-
\уап, Ошє\\’ко, Опіе\уоїа, Спіеишзг (55ІЧЮ, П/І, 137—138),
серб. Опеуоіа (Мікі. 51), ч. Оиєузз (5у. 267). ОпеЧ<оп, Схпеуек,
Спеуіза (МікІ. 51).
Год-. Укр. Годунг (АрхЮЗР, 1589, 1/1, 211), Годута (ОВЗ
605), Грїїцько Годунг (Туп ., 1585, 165), Остап-ь Госіун■» (Р 271),
иатр. Годуненко (Р 216), Годуновичг (АрхЮЗР, «1587. VI/І,
189); пор. рос. Годун Зернов (Вес. 81), патр. ГоіНшоп —
АЮБДР II, 124 (< Годіть), блр. Ивапь Годунг (Туп.,
1690), болг. Годан, Годун, Годьо (Ил. 136), серб. Оосіел, Оо-
сіес (Мікі. 51), хорв. Оосісе, ОосИа (Ьек$. 183) // НосІе.і, Но-
гіек, НосІ]а, Носіко, НосІо§ (Ьекз. 227), п. Оосіак, Соїіазг, Сіо-
сіек, Оосіко, Оосіїим (55Ш ІІ/1, 143—146). ч. Носіек. Носіік,
Носіап (5у. 267), Носіе^, Носіип (Мікі. 51).
Гой-. Укр. Ооуа (А02, 1437, XII, 138), Міспаї //о/$а (К2,
1608, 119), Ноізгак Корета (ОКЗР II, 279), 5іес Поіпіго (МІГ
І, 288). патр. Гойцевичь — ССМ, 1492, І, 247 (< Гоица), Гой-
ченко — Р 322, 331 (<с Гайко), пор. блр. Ноуп Іи-алои-ісг,
Ноісп Киггечгісг, патр. Соікожісг (ПКГЗ II, 129, 153, 468),
болг. Гайко, Гойо, Гойчо (Ил. 136), серб. Ооіеп, Оо]а!<, Со]ко.
Осуі&і (Мікі. 52), хорв. Оо]а, Ооіап, Оо]ес (Ьек*. 179—180),
її. Соіа, Ооіап (55\0 Н/1. 149) // Но]ак. Ноік. Но]п (55МО
ІІ/2, 306). ч. Ссцек (Мікі. 52).
Гол-. Укр. Соїія Ш, 1597, 77), Моїг.п (АП7. 1439, XI,
1240), Но1а> (АС2. 14Я7. XVI. 1835), Ііп!і>7 (ОКЗР II. 118),
іоіко (ОКЗР III. 2), Голочко (АрхЮЗР, 1597, ІІП. 88), Л>
. іюн ка ІП К 2 75), Но 1 ус її (Чу ч., X V с т.. 53), Го ишка Б аби н і в
‘МІГ І, 2-19), Голко ЗалЬскпй (Гр. XIV, 14), ІппаИі Соїип (Арх-
71)
ЮЗР, 1651, VI/!, 577), N100131 Соїапка (АС2, 1442, XI, 1448),
Юрій Голянко (ВДІА, 1544, 244), Тьімко Голина (Р 115),
Андрій Голикь (Р 264), Гераепмь Голочко (Р 9), Фесько Голіонка
(Р 276), Грицько ГоАЬішка (Р 24). .ЧЧсоІаі НоІосН (А5 1453,
І, 135), Іасгко Ноісга (ОКЗР НІ, 223), патр. Ноіапочуісг (А02,
1417 XVI, 1417), Соїапксжісг (ОКЗР II, 177), Но1азге\уусг
(АС2, 1480, XVIII. 1316). Голашенко (Р 310), Но1азсЬсо\УІсг —
А(32, 1443. ХГ. 1769 (<Голашко), Голченко (Р 27), ГолЬен-
ко— Р 311 (<С ГолЬй); пор. рос. Гомн, Голец, Голик, Голи-
ца (Вес 81—82), патр. Голятин — АЮБДР II, 786 (< Гиля-
та), болт. Голуш, ГЬло (Ил. 137, 147), схв. Ооіоіе, Ноіеіа
(К X, 260, 648), хорв. Ооіек, Ооііап, Соїісп (Ьекз. 180—181),
п. Соїап, Ооіазг, Соїес, Ооіек, СоІесЬ. Ооїезг, Ооіко, Ооїизг,
СоК’52 (55Ш 11/1, 146—162), ч. Ноіаіа, Ноієсп, Ноіес, Но-
Іаз,*’ Ноіе*. Ноііз, (Мікі. 52).
Гор-. (Пор. комп. д.-р. Горислав’ь — Черн. 33; рос. Гори-
мир-ь — Суп. 35; блр. Горевой — Бір. 207): укр. Оогау (А02,
1404, XIII» 3051). Сіогіаз (ОКЗР 1,11), Оогасг (АС2, 1479, XIX,
187), Ногуасгко (ОКЗР III, 121), Гораіа-ь (Туп. 1661, 172),
Горейко (АрхЮЗР, 1598. УШ/4. 169). Ногіпа (А02, 1473,
XVII, 1008), Оогка (ОКЗР III, 29), Иогко (ОКЗР III, 225),
Ногоп (ЛСХ 146), Ногосгко (ЛРС 323), Ногояко (ОКЗР 1,
204), Ногип (А02, 1439, XI, 1202). Ногипек (ЛСХ 137), Но-
гизко (ЛСХ 141). Ногия (А02, 1466, XV, 288), Гора Дерли-
чинь (ОВ3 606), Гораин Березеїших (ОКЗ 24), Тегезгко Но-
гасгка (ОЖЗ 149), Демян-ь Горянко (Р 133), Нгінесг Иогасгспіа
(ЛСХ 137), Інші Ногесгко (ОКЗР І, 31), Апсігєу Оогка
(АрхЮЗР, 1541, 1/10, 425), \Уазко Ногоп (ОКЗР її, 94), Ічуап
Ногозко (ОКЗР III, 209), 51апіз1а\у Ногип (ОКЗР І, 200),
Івані Горочко (Р 268), І\уап НогіШо (ЛСХ 142), Гедеонг Го-
рИйко (АрхЮЗР, 1563, УІІІ/1, 169); патр. Ногеїкоипсг (ЛБС
254), Ногеегко\у (МІГ II, 257), Ногезгіп — ОКЗР І, 22 « Го-
реша), Оогко\\ісг(МІГІ, 173), Горуненко (Р 245), Горченко —
Р 249 « Горчь), Ногсго\УІс2 (ОКЗР І, 91), ГорИйков (ПК 368);
пор. д.-р. Гор’Ьн-ь (Туп. 172), рос. Горяй. Терасим Горяша
(Вес. 86), блр. Оогаі, Ногко Нагусгус (ПКГЗ II, 41, 418),
болг. Горан, Гораичо (Ил. 138), серб. Оогоіе, Оогцп, Оог]’ап,
Согеїа (Мікі. 52), п. Сота], Оогап, Оога&г, Оогек, Оогко
(85МО ІІ/І, 163—167). НОГ52, Ногизг (55Ш ІІ/2, 311—312),
ч. Нога. Ногак (5у. 267).
Город-. (Пор. комп. схв. Сгасіізіау — Маг. II, 102—103;
її. Нгасіуяія* — 55\0 П/2. 205): укр. Разко Ногайка (ЛРС
321); пор. рсн-. лотр. Городчиков — Вес. 85 (< Городчикг).
болг. Градой, Градьо (Ил. 140), п. Огасіек, Огагіко, Огасіизг.
Сгосіко (55КО II 2, 194; 204-206).
Гост-. (Пор. комп. схв. Оі.чіііпіґ — Маг. II, ПО; п. Оозіі-
71
тії — 55КО 11/1, 174; ч. Нозіігасі, Нозіізіау — 5у. 267): \ч<р.
Нозіа (ОЛЗ 176), Гостило (ССМ, 1455, І, 257; Туп. 173),»
Гостим (ССМ, 1455,1,257), Нозіко (ОКЗР III. 218). ГостилоИва-
иови ч (А КЖМУ 31), п атр. Нозі а 1о\уі сг (< Гостало) — ОКЗ Р
II, 39, Но5Шо\\’іс2 (ОКЗР І. 199); пор. д.-р. Гостел (ГВНП
99), Гостила (ГВНП 127), Гостило (Туп. 173), Гостята (Черн.
ЗІ), рос. Гостюнл Никитии (Вес. 86). блр. Гостило (Бір. 208);
болг. Гостьо, Гостил (Ил. 139), хорв. Оозіа, ОозШа (Ьекз.
197) // Нойієі (Ьекз. 232), п. Оозіасл, Созіап, Созтазг, Созіек,
Оозіко, Со5Іиі (55Ш ІІ/1, 174), серб. СозШо, Оозііза (Мікі.
53), ч. Нозіаз (5у. 267), Нозіе^, Нозіей, Нозіоп, Нозіаіа,
Нозіак, Нозіза (Мікі. 53).
Гром- Укр. Сготко (РгіЬу, 1404, IV, 1134), Громика (Туп.,
1(550, 176), Кісоїа Сготап (ОКЗР І, 6), Григорей Громила
(Р 107), Мартьінь Громьїка (Туй. 163, 176), патр. Г’романо-
вичі> (ОКЗ 105), Громашенко — ПК 116 (< Громить). Гро-
маченко — Р 117 (<Громачг), Громченко (Р 219); пор. рос.
Левон-ь Громко (Туп. 176), блр. Юрей Громьїка (Бір. 208),
болг. Громко (Ил. 142), хорв. Нгопіек, Нгошік, Нготіз (Ьекз.
235), п. Оготек, Оготко, Оготіес, Оготізг (55МО ІІ/2, 207).
Гуд-. Укр. Нікіуа (АС2, 1482, XVII, 1804), Нисіка (АС2,
486, XV, 1870), Ивань Гуда (Р 190), Андрюшка Гудко (ПК
308), Зіеско Ни&ук (МІГ І, 265), патр. Нис1ко\у (ОКЗР III,
161), Нисікохуісг (ОКЗР III, 42); пор. рос. патр. Гудяко&ь —
Туп. 583 (< Гудякь), Гудков (Вес. 91), блр. Алисей Гудко (Бір.
209), патр. Гудьїковичг — Туп. 583 (< Гудшя), болг. Гудак,
Гудан, Гудул, Гудьо (Ил. 144), хорв. Нисіа], Нисіак, Нисіі],
Нисіік, Нисіап, Нисіес, Нисіек (Ьекз. 237), п. Нисіа, Нисіу]а,
Нисіек, Нисіко (55Ш 11/2,321), ч. Ниба, Нисіе, Нисіес (5у. 268).
Дал-. Оаіеі (ОКЗР III, 33), Баїко (К2, 1603, 177), Оаіузг
(ЛБС 272), Игус йаїко, Ресіог йаїко (К2, 1608, 122, 123), патр.
Оа1ко\УІС2 (ОКЗР І, 134); пор. болг. Дале, Далей, Дало (Ил.
154—155), п. Оаіес, Оаіесп, Оаіе], Оаїко, баїік, Баїизг, Оа-
Іи] ($5NО І/З, 452—453), ч. Оаіек, Оаіеі (5у. 262), Мата,
Оаііспа (Мікі. 56).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.