Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти

2.3.1.1.1. ПІДСВІДОМІ МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

загрузка...

Підсвідомі мовні інтерференції
характеризуються відсутністю наміру в їх проведенні з боку носіїв мови, а
саме — наміру втручання в мову з метою запровадження
певних змін. Ці мовні інтерференції відбуваються спонтанно, під;
свідомо, під впливом таких чинників, як, наприклад, мовні
контакти. Серед підсвідомих мовних інтерференцій, що мають
ЗО
місце під впливом мовних контактів, можна назвати субстрат,
суперстрат та адстрат. Особливо яскраво це спостерігається в
умовах єдиного мовного союзу, де кілька неспоріднених мов
мають спільний адстрат (це має прояв насамперед у більш-менш
спільному лексичному фонді). Крім мовних контактів, деякі інші
чинники, такі як розповсюдження світових релігій, політична
орієнтація, торговельні зв’язки, також можуть тягнути за
собою певні підсвідомі мовні інтерференції, що теж призводить
до формування певного роду мовних союзів (ареалів), але
специфіка мовних інтерференцій такого типу полягає в тому,
що вони лежать в основі свідомих мовних інтерференцій,
тому цей вид мовних інтерференцій носить скоріше
перехідний характер.
Отже, виходячи з усього цього, можна легко дійти
висновку, що підсвідомі мовні інтерференції поділяються на дві
великі категорії:
1) Підсвідомі мовні інтерференції, що лежать в
основі свідомих, а саме: мовна орієнтація під впливом
релігійної або політичної орієнтації чи моди на мову,
мовні контакти з носіями більш розвинених мов.
2) Підсвідомі мовні інтерференції, що не лежать в
основі свідомих. Це насамперед мовний вплив
(субстрат, суперстрат, адстрат) та мовні інтерференції,
пов’язані з невідповідністю артикуляційних баз мови-про-
дуцента та мови-реципієнта, а також з різницею у
граматичній будові.
Щодо формування та розвитку суспільно-політичної та
науково-технічної термінології, певну роль можуть відігравати такі
чинники, як мовні контакти, мовна орієнтація (під впливом
політичної або релігійної орієнтації, а також економічних та
культурних зв’язків з носіями більш розвинених мов, моди на ту чи
іншу мову тощо). Коли створюється певний мовний ареал
(більш-менш чітко окреслений) з більш-менш спільним
лексичним фондом, тоді у суспільно-політичних та науково-технічних
терміносистемах можуть спостерігатися певні мовні паралелі
на основі сакральної мови або мови міжнаціонального
(регіонального, міжнародного) спілкування. Проте ця спільність не
може бути регулярною та послідовною, без відповідних
заходів щодо планування корпусу певної мови вона
залишатиметься стихійною та ніякого відношення до мовного планування не
матиме. І навпаки, при свідомому плануванні корпусу ця
спільність може служити основою, обґрунтуванням мети. Отже, не
можна стверджувати, що вплив підсвідомих мовних
інтерференцій завжди має непослідовний характер і стосується,
радите, побутової лексики, ніж стандартизованих терміносистем.
Якщо субстрат чи суперстрат, які з діахронічної точки зору
31
цілком належать до минулого, дійсно не впливають на розви*
ток сучасних терміносистем, то адстрат є досить впливовим
чинником через наявність послідовних контактів з мовами-
сусідами.
Це видно на прикладі спільної ареальної лексики, яка фор.
мується в усіх (чи майже в усіх) мовах даного ареалу під
впливом однієї чи кількох домінуючих мов. Такою домінуючою
мовою в межах Центральної Європи є німецька, лексика якої
залишила глибокий відбиток в інших мовах ареалу, cf.: нім.
miissen — укр. мусити, пол. musiec, чеськ. muset, словацьк.
musief; нім. braun — укр. брунатний, пол. brunatny. Багато
слов’янських елементів містить румунська лексика: ceas, ceacfc,
rSzboi, bolnav, tovarae тощо.
Що стосується підсвідомих мовних інтерференцій,
пов’язаних з мовною невідповідністю, то вони спостерігаються на двох
рівнях — фонетичному та граматичному. Таким чином,
залежно від цього вони можуть бути двох видів: а) мовні
інтерференції на фонетичному рівні, пов’язані з невідповідностями
артикуляційних баз; б) мовні інтерференції на граматичному рівні,
пов’язані з невідповідностями граматичної будови.
Підсвідомі мовні інтерференції на граматичному рівні
можливі також при перекладі з рідної мови на нерідну, коли
перекладач підсвідомо (часто механічно) переносить особливості
граматичної будови своєї мови на іншомовний ґрунт [Schmidt
1989; Svejcer 1989; Beaugrande, Hu 1989; Neubert 1989; Klaudy
1989; Rabceva 1989; Komissarov 1989]. Це, наприклад, має місце,
коли існують розбіжності в граматичному роді еквівалентів у
мові оригіналу та мові перекладу: укр. книга (жіночий рід) —
нім. Buch (середній рід), рос. собака (жіночий рід) — укр.
собака (чоловічий рід), рос. цветок (чоловічий рід) — лит. gele
(жіночий рід) [Михальченко 1976, с. 136].
Крім того, такі мовні інтерференції можуть бути
акцептними, коли у мову-реципієнт разом з новими запозиченнями
вносяться зміни у фонетичному складі або граматичній будові, та
безакцептними, коли таких нововведень у мові-реципієнті не
спостерігається, а, навпаки, засвоєні слова повністю
асимілюються, підпорядковуючись фонетичним та граматичним
особливостям мови-реципієнта.
Акцептні підсвідомі мовні інтерференції на фонетичному
рівні проявляються в тому, що разом з новими словами тією чи
іншою мовою запозичуються одночасно й нові звуки, як було»
наприклад, у давньоруській мові з запозиченням звуку [f] pd;
зом з великою кількістю грецьких слів. На граматичному рівні
це можна спостерігати на прикладі наслідування форми
множини та деяких інших форм мови-продуцента.
32
Зворотний процес — пристосування запозичених слів у мові-
цйпієнті до фонетичних та граматичних особливостей остан-
Pf0j та підпорядкування всім її фонетичним та граматичним
*а#онам. Це досить часто призводить до того, що запозичення
v мові-реципієнті набувають спотвореного, перекрученого
вигляду» отже’ 1УТ мова може йти не про підсвідому
інтерференцію на мову-продуцент, а, радше, про інтерференцію мови-ре-
пипіснта стосовно запозичених слів, що спотворюються.
Типовий приклад — японська мова, де через те, що в цій мові
можливі лише два типи складу, іншомовні запозичення
набувають досить спотвореного вигляду (див. розділ 1.3.2.1.1).
Проте мовні інтерференції, пов’язані з мовними
контактами, носять інколи скоріше свідомий характер, (бо містять в
собі мету зберегти оригінальну вимову) г тому їх також можна
віднести до мовних інтерференцій перехідного типу. В
усякому разі, будь-яка мовна інтерференція може містити в собі як
елементи підсвідомого, так і свідомого втручання, тому тип
мовних інтерференцій визначається, як правило, виходячи з того,
які елементи в тому чи іншому випадку превалюють.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.