Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти

4.2.1.1. ПОБУДОВА ТЕРМІНІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ МОВИ

загрузка...

Як відомо, не всі явища та властивості
об’єктивної дійсності можна зображати лише простими
(непохідними) лексичними одиницями [Кияк 1988, с. 84]. Тому для
збереження семантичного зв’язку між термінами, що означають
однорідні поняття, важливими є утворення похідних термінів
зі спільним коренем. Таким чином, лексичною «сировиною»
для таких похідних термінів служать внутрішні ресурси мови,
куди може входити як корінна лексика, так і повністю засвоєні
запозичені елементи.
За рахунок внутрішніх ресурсів мови науково-технічні
терміни створюються, як правило, п’ятьма основними способами:
1. Надання наявним словам нових значень.
2. Модифікація [Sager, Nkwenti-Azeh 1989, с. 11 —
13] (побудова похідних термінів за допомогою дерива-
тивних афіксів).
3. Складання основ терміноелементів.
4. Утворення термінологічних словосполучень.
5. Утворення абревіатур.
Поглиблення полісемії шляхом порівняння (анґл. spider-like
sprue, T-shirt) або метафори (анґл. nose key, tooth lock washer,
arm clip) є одним з найпоширеніших способів утворення нових
термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови [Sager,
Nkwenti-Azeh 1989, с. 11].
Вибір слова для позначення нового наукового поняття
визначається зв’язком між новим поняттям і старим, закладеним
У внутрішній формі слова [Квитко 1976, с. 11]. Е. Ф. Скороходь-
ко перелічує такі способи утворення нових термінів за
допомогою використання внутрішніх ресурсів шляхом зміни
значень звичайних слів загальнолітературної мови й термінів,
запозичених з інших галузей науки й техніки: а) називання за
схожістю зовнішніх ознак; б) називання за схожістю функцій;
г) називання за суміжністю понять (engine — двигун та
локомотив); ґ) називання за аналогією (fatigue); д) уточнення
значення. «Найбільш поширеним видом утворення термінів
шляхом зміни значення є називання за схожістю ознак або за схожістю
Функцій» [Скороходько 1963, с. 18 — 24]. Перенесення значення
Може відбуватися за класифікаційною співпідпорядкованістю
понять; за аналогією понять; за технічною аналогією; за
зовнішньою аналогією; за суміжністю понять [Лотте 1961, с. 40 — 56].
107
Інколи терміни, утворені шляхом надання наявному слову
нового значення, втрачають зв’язок зі словами, від яких ці
терміни пішли, бо технічний зміст загальнолітературного слова
набуває ще більш спеціального значення, відходячи, таким
чином, від свого первинного джерела. Термін, утворений з
літературного слова, настільки переусвідомлюється, що
сприймається вже як своєрідний омонім відносно свого джерела [Будагов
1953, с. 20 — 21]. Така омонімія, за словами Д. С. Лотте, може
бути кореневою (лексичною), синтаксичною та морфологічною.
При утворенні термінів, що складаються з окремих складових
елементів, ці елементи можуть також змінювати своє значення
та сприйматися як омоніми [Лотте 1961, с. 57—58, 62 — 69].
Явищем, схожим на омонімію, є багатозначність термінів,
коли терміни також утворюються за допомогою розширення
значення. Чітких критеріїв між багатозначністю та омонімією
майже не існує. Д. С. Лотте не вважає спосіб переусвідомлен-
ня вже існуючих слів дуже вдалим: «Дискусія про так звані
«сили інерції» показала, яким шкідливим є невірно
побудований та багатозначний термін» [Лотте 1961, с. 9].
Хоча можна згадати досить багато більш-менш вдалих
випадків утворення нових термінів шляхом надання нового
термінологічного значення вже існуючим словам (наприклад, англ.
mouse /як комп’ютерний прилад/, яке стало з часом
інтернаціоналізмом; cf. укр. миша, рос. мьішь, нім. Maus тощо), цей
спосіб не можна назвати зручним, бо дуже часто така
полісемія веде до ускладнення при читанні науково-технічної
літератури, інколи — до невірного розуміння того чи іншого
терміна навіть через контекст. Тому Д. С. Лотте пропонує
багатозначність термінів усувати незалежно від ступеня
шкідливості, особливо це стосується однієї термінологічної системи
(загальнотехнічної або галузевої). «Кожен з термінів, що
належить, наприклад, до специфічної системи автомобільної
термінології, повинен мати в цій системи лише одне значення» [Лотте
1961, с. 20]. Це стосується й словотворчих елементів слова, в
першу чергу суфіксів [Лотте 1961, с. 21]. Р. А. Будаґов
припускав також існування певної кількості нових значень, «котрі
живуть лише в певних усталених словосполученнях» [Будагов
1974, с. 149].
Іншим способом побудови нових термінів за рахунок
внутрішніх ресурсів є утворення похідних слів (дериватів) від
наявних термінів або від загальнолексичних одиниць. При цьому
суфікси та префікси, котрі через ті чи інші обставини
виявляються найзручнішими для побудови термінів,
запозичуються, як правило, з загального морфологічного фонду. Можуть
запозичуватись також морфеми з інших мов. Деякі суфікси та
префікси при цьому зустрічаються виключно у фахових термі-
108
цах, а в загальнонародній мові вони можуть взагалі бути
відсутніми. В інших випадках значення компонентів складних слів
моЖе не збігатися зі значеннями відповідних самостійних слів.
Специфічним для термінотворення є закріплення за деякими
суфіксами певних термінологічних значень (особливо в
хімічній термінології). Мотивація таких новоутворень є цілком
прозорою, що полегшує розуміння цих термінів фахівцями та
перекладачами [Скороходько 1963f с. 27 — 29, 38].

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.