Довідник українських прізвищ. Ю.К. Редько

ПЕРЕДМОВА

Особова назва, що складається в східних слов’ян з імені,
назви по батькові та прізвища, відрізняє кожну людину
від інших людей. Іван Франко в одній із своїх наукових
праць пише, що особова назва людини — це її вірний і
невідступний товариш, який супроводить людину від
колиски до могили, хоч і крокує поруч нас із заслоненим
обличчям: ми переважно не знаємо, яке його походження
та значення1.
Це незнання часто буває причиною помилок і
перекручень у вживанні особових назв, зокрема прізвищ. Ясно,
що коли хтось і сам не знає, як правильно треба
вимовляти й писати своє прізвище, то звідки це можуть знати
інші люди, наприклад ті, що оформляють наші особові
документи (метрику, паспорт), приймають до школи нашу
дитину, заносять наше прізвище до різних списків
(наприклад, у сільраді, конторі колгоспу, на виборчій
дільниці під час голосування), пишуть про нас замітки в
газетах і т. ін. Усі ці люди несвідомо припускаються
багатьох помилок у вживанні прізвищ. У газетах часто
можна знайти прізвища перекручені, спотворені, неправильно
написані. От приклади:
«На зборах виступив Микола Завалішин».
Правильно?— Ні. Основою цього прізвища було прізвисько
Завала. Дружину Завали звали в селі Завалихою, а її
сина — Завалйшиним. Отже, не «Завалішин», а Завалйшин.
У тому ж номері газети зустрічаємо прізвище Кадигриб.
Знов неправильно. З загальною назвою гриба воно не має
нічого спільного, тим-то треба не «Кадигриб», а Кадй-
1 Див. І. Франко, Причинки до \кпяїнеької ономастики
«Науковий ябірник Наукового Іовариства їм. Шевченка», Львів, 1906,
стор. 185. гріб. Це прізвище пішло від народної насмішливої назви
попа, що кадив над гробом. (Звичайно, і це прізвище,
і кожне інше давно втратило своє первісне значення, не
має в собі жодного відтінку насмішки і служить тільки
для відрізнення людини від інших людей).
У прізвищі Мірошниченко дуже часто пишуть букву
і там, де треба и, і навпаки: Мирошнічеико. Може, декому
здається, що це прізвище походить від слова мир або від
імені Мирон чи Мирослав, однак з цими словами воно не
пов’язане, а походить від слова мірошник, що в свою
чергу постало з слова мірка (у млині мірку брали за
мливо).
Подібних прикладів перекручень і помилкових
написань прізвищ можна знайти сотні. Перекручене прізвище
закріплюється, до нього звикають, а коли воно в такому
вигляді буде записане до метрики чи паспорта, то його
вже не легко позбутись. І це часом призводить до
курйозів: у двох рідних братів бувають неоднакові прізвища,
внаслідок чого трапляються різні непорозуміння
юридичного, фінансового чи якогось іншого характеру.
Організація сучасного суспільного життя вимагає, щоб
кожна особова назва була точно встановлена, щоб її
завжди однаково писали, вимовляли й відмінювали. Зокрема,
правильне написання прізвищ має дуже велике соціальне
значення. Про це повинні пам’ятати насамперед працівники
відділів запису актів громадянського стану і паспортних
столів, працівники редакцій і вчителі, працівники
навчальних закладів, які видають атестати, дипломи та інші
документи про освіту.
Незалежно від цього кожен громадянин повинен більше
цікавитися своїм вірним товаришем — прізвищем,
оберігати його від перекручень.
оЩоб допомогти в порушених питаннях, і підготовлено
цей довідник. У ньому коротко розповідається про
виникнення українських прізвищ, про різні структурні типи їх,
про те, як вони відмінюються та пишуться. Короткий
словничок-покажчик містить до чотирьох тисяч саме
таких українських прізвищ, у вживанні яких найчастіше
трапляються помилки. У словничку вказано форми
називного, родового, давального, орудного відмінків однини,
називного й родового множини та наголос чоловічого й
жіночого прізвищ.
Автор

Категорія: Довідник українських прізвищ. Ю.К. Редько

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.