1. / наявне у відкритому складі в словах з
вирівняною за іншими відмінками чи формами основою:
а) у формах називного відмінка однини* гребінець —
гребінця, дзвінок- дзвінка, кілок- кілка, ніготь — нігтя,
олівець — олівця, стіжок — стіжка;
б) у формах родового відмінка множини, вікон —
вікно, зірок — зірка, кілець — кільце, ніжок — ніжка,
пліток — ппітка;
в) у зменшених формах іменників за аналогією до
таких форм, як кіп — кілка, міст — містка, гірка (де /
в закритому складі), кілочок, місточок, ніженьки,
але слівце- словечко
2. У групах -оро-, -оло-, -єре- о, є переходять в /.
а) у родовому відмінку множини іменників
жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в
похідних від них іменниках на -к (а) зі значенням змен-
шеності борода — борід- борідка, голова — голів —
голівка(\ головка — з іншим значенням);
б) у родовому відмінку множини іменників
середнього роду і відповідних зменшених формах, болото
— боліт — болітце, ворота — воріт — ворітця;
але: дерево — дерев — деревце;
в) у деяких похідних іменниках середнього роду на
-а (орфогр. я) з подовженим приголосним:
бездоріжжя, підворіття (але* лівобережжя, правобережжя),
а також без подовження: безголів’я, поголів’я.
3. У деяких дієприслівниках, що походять від форм
минулого часу окремих дієслів чоловічого роду, в
закритому складі виступає і: зберіг — зберігши, стеріг —
стерігши’, але: боров — боровши, молов — моловши.
4. У віддієслівних іменниках середнього роду на -ння під
наголосом виступає /, а без наголосу є: ворожіння,
ходіння; значення, збільшення (але варення і варіння,
варення (процес), вчення).