Довідник з українського правопису. Ред. Вихованець І.Р.

Зміна приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)

загрузка...

1. К, ць, ч т -ськ(иіі), -ств(о) дають -цьк(нй), -цтв(о):
гірник — гірницький; молодець — мочодецький —
молодецтво; парубок — парубоцький — парубоцтво; ткач
ткацький — ткацтво
2. Г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о):
боягуз — боягузький — боягузтво; Париж — паризький;
Прага — празький; убогий — убозтво
3. X, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий),
-ств(о): птах — птаство, товариш — товариський
— товариство.
Примітка. Виняток становлять поодинокі
прикметники на -ськ(ий). утворені від слів іншомовного
походження тюркський, баскський, казахський.
4. Якщо в кінці твірної основи після приголосного
є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий)
к випадає: Димерка — димерський, Чукотка —
чукотський
Усі інші приголосні перед -ськ(ий), -ств(о) на
письмі зберігаклься: люд — людськгш — людство; брат —
братський- братство; студент — студентський —
студентство; багатий — багатство.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.