Довідник з українського правопису. Ред. Вихованець І.Р.

Правопис слів іншомовного походження

загрузка...

Приголосні літери у словах іншомовного
походження передаємо таким чином.
Ь — л (твердим або м’яким залежно від узвичаєної
вимови в українській мові): баланс, галантерея,
новела; магістраль, блюмінг, Золя. Сполучення Іе
передаємо через ле: легенда, лекція, Галілей, Лессінг
Сік- г: графік, міграція, Гельсінкі, Йоганнесбург,
Гете.
Примітка 1. Н — х (в окремих словах
англійського походження): хобі, хокей, Хемінгуей та ін.
Р і рк — ф: фартух, фейлетон, фуга, ефемерний,
філологія, Лонгфелло.
Тії — ф або пі (залежно від узвичаєної вимови в
українській мові) кафедра, міф, пафос; ортодокс,
теорія, Теодор.
Приголосні здебільшого не подвоюються у
загальних назвах іншомовного походження, бароко,
бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, інтермецо, лібрето,
піанісимо, стакато, фортисимо, шасі.
Примітка 2. Зберігається подвоєння у словах —
окремих загальних назвах та у географічних, особових
та інших власних назвах і в похідних аннали, бонна,
брутто, вапна, мадонна, манна, мотто, нетто,
панно, пенні, тонна, бить, булла, вілла, мулла; Андорра,
Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Ніцца,
Бетті, Джонні, Руссо, Торрічаплі, Ші’иїлер.
Подвоюється приголосний при збігу однакових
приголосних префікса і кореня тоді, коли в мові
вживається паралельне непрефіксальне слово,
апперцепція (бо є перцепція), імміграція ( бо є міграція),
сюрреалізм ( бо є реалізм)
З — ж (у словах французького походження), дж (у
словах англійського походження), х (у словах
іспанського походження), жабо, журі; джаз, джеліпер;
хунта.
Голосні літери у словах іншомовного походження
передаємо таким чином.
/ пишемо*
1. ЬІа початку слова: ідея, індустрія, Індія, Ізабелла.
2. Після приголосного перед голосним, є та й:
геніальний, діалектика, пієтет, радій
3. В особових іменах і в географічних назвах після
приголосних перед наступним приголосним* Дідро,
Дізель (але дизель, бо загальна назва), Лісабон,
Монтевідео’, у кінці слова: Капрі, Нагасакі, Сочі.
4. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів:
журі, візаві, колібрі; перед наступним приголосним у
невідмінюваних словах: гратіс, піанісимо.
5. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним
приголосним* бізнес, вібрація, академік, архів, ніша.
Примітка 3. У словах іншомовного походження,
що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в,
м, ф, г, к, х, л, н пишемо відповідно до вимови и:
бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир,
кипарис, лиман, нирка, спирт, кинджал, кисет.
Примітка 4. З и пишемо також слова церковного
вжитку: диякон, єпископ, спитгімія, митра,
митрополит, християнство.
И пишемо:
1. У загальних назвах після приголосних д, т, з, с,
ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель,
диплом, зигзаг, позиція, жирандоль, ширма, фабрика.
2. У географічних назвах на -ида, -ика:
Антарктида, Флорида, Корсика, Мексика.
3. У географічних назвах після приголосних дою,
ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Алжир,
Вашингтон, Лейпциг, Чикаго, Чилі.
4. У географічних назвах із звукосполукою -ри-
перед приголосним: Великобританія, Мавританія,
Мадрид, Цюрих (але Австрія, Ріо-де-Жанейро).
5. У географічних назвах після приголосних д, т та
відповідно до традиційної вимови: Аргентина,
Братислава, Бразилія, Ватикан, Сирія, Сиципія, Тибет.
У (а не ю) пишемо:
у словах, запозичених із французької мови, після
шиплячих ж, ш: журі, брошура, парашут; також у
словах парфуми, парфумерія.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.