Довідник з українського правопису. Ред. Вихованець І.Р.

Розділові знаки при однорідних членах речення

загрузка...

Кому ставимо в таких випадках.
1. Між усіма однорідними членами речення (непо-
ширеними і поширеними), якщо вони вимовляються з
перелічувальною інтонацією, не з’єднані або з’єднані
однаковими сполучниками сурядності:
Тяжко, важко в світі жити
Сироті без роду
(Т. Шевченко).
Як прагне людство в злагоді іти
Назустріч сонцю, радості, трудові
(М. Рильський).
Подекуди по жовто-зеленій скатертині розкидані
темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче
м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки ( І. Нечуй-
Левицький).
2. Між парами однорідних членів речення* В саду
росли такі дерева: яблуні і груші, сливи та абрикоси.
3. Між однорідними підметами, присудками,
додатками, обставинами, означеннями, поєднаними
безсполучниковим зв’язком: Мотря миттю
обернулась, глянула на Чіпку — та й отетеріла (Панас
Мирний). Сидить Маланка та й думає про своє, про
Гафійку, про Андрія, як-то воно буде далі? (М.
Коцюбинський) Великий, кремезний, суворий чоловік
стояв біля неї (О. Копиленко).
60 4. Коли означення показують різні споріднені
ознаки предмета (колір, розмір, матеріал тощо) Ніч
темна людей всіх потолиіених скрила під чорні, широкії
крила (Леся Українка)
5. Коли означення, виражені прикметником, стоять
після означуваного слова Прийде пісня, мов дружна
весна, шумовита, рвучка, голосна (П. Воронько). Сяє
усміхом примар з-поза хмар, попелястих, пелехатих
(М Вороний).
6. Коли поряд виступають два неоднорідних
означення — перше, що виражене прикметником або
дієприкметником, друге — дієприкметниковим
зворотом. Тоненькі, штучно виплетені з очерету тини
відділяли Замфгрів виноградник від сусідніх (М
Коцюбинський).
Примітка 1. Кому не ставимо, якщо прикметники
означають предмет з різного погляду Такі означення
не вважаються однорідними (у цьому випадку між
ними не можна поставити сполучник /) Ми подачичи
великий стартовий годинник.
Примітка 2. Якщо означення стоїть після
означуваного слова, то від останнього воно може
відокремлюватись або не відокремлюватись комою іі-ш
вод із-за дніпровських зайнялися вогні (Н тв )
Примітка 3. Не слід розглядати як однорідні
форми, а тому не ставимо кому:
а) між однаковими формами двох дієслів, що
вказують на рух і його мету або утворюють єдине змістове
поняття: Піди подивися розклад занять; Дивись не
впади. Сядь відпочинь. Чекаємо не дочекаємося весни,
б) в усталених виразах: ні сіло ні впало, про те про
се, ні з того ні з сього;
в) у виразах: жду не діждуся, дивиться не
надивиться.
Примітка 4. Між іменником і додатком до нього,
коли повторюється той самий прийменник: Відібрали від
дівчинки від сироти.
7. Між однорідними членами речення, що з’єднані
протиставними сполучниками а, але, та, проте, за-
те, однак, хоч: Скільки років кохаю, а закохуюсь в
тебе щодня (Л. Костенко).
Примітка 5. Не ставимо кому між двома
однорідними членами речення, якщо вони з’єднані
одиничними сполучниками і (й), та (в значенні /), розділовими
або, чи: Листи написано ручкою чи олівцем.
Примітка 6. Проте, зате, однак на початку
речення комами не виділяємо. Проте мені було б приємно
з вами поспілкуватися.
8. Між однорідними прикладками*
а) коли вони, як і звичайні означення,
характеризують предмет з одного боку: Великий майстер
української сатири та гумору, письменник-патріот
Остап Вишня заслужив визнання широких
читацьких мас;
б) коли вони становлять найменування наукових
ступенів і вчених звань, почесних звань, назви посад,
що виступають в одному ряду: Завідувач кафедри,
доктор математичних наук, професор Гаращенко
Федір Георгійович, член приймальної комісії
Київського університету.
Примітка 7. Між неоднорідними прикладками
кому не ставимо. Неоднорідні прикладки характеризу-
ють особу або предмет з різного боку: автор книжки
журналіст Юрій Жуков; начальник лабораторії
кандидат хімічних наук В. Леонова. Неоднорідні прикладки
стають однорідними у позиції після означуваного
підмета: неординарна людина перекладач Сергій Гладких та
емігрант Сергій Гладких, неординарна людина,
перекладач.
Військове звання, що стоїть безпосередньо перед
прізвищем, не є однорідним до попередньої прикладки:
доктор технічних наук генерал-майор С. Сорокін, але:
генерал-майор, доктор технічних наук С. Сорокін
(прикладка на означення військового звання не стоїть
безпосередньо перед прізвищем).
Крапку з комою ставимо:
Між поширеними однорідними членами речення,
якщо в їх складі є свої розділові знаки: Сам на сам
ніколи не хотів зоставаться, а все туди рветься, де
люди; хоч здалека стане, дивиться, як ходять
(Марко Вовчок,).
Двокрапку ставимо.
1. Перед однорідними членами речення після
узагальнюючого слова: Все змішалось в одну мить і
злилось докупи: і земля, і море, і небо (І. Нечуй-
Левицький).
2. Перед словами а саме, як-от, наприклад, що
стоять після узагальнюючого слова, ставимо кому, а
після них — двокрапку: Сільське господарство
зазнало величезних утрат від різних гризунів, як-от:
ховрахів, полівок та ін.
Іире ставимо:
1. Якщо узагальнююче слово йде за однорідними
членами: Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони,
благання, дикі голоси стомлених птахів, лопотання
їхніх крил — усе те зіллялось в один несказанний
галас, в одну хвилю диких звуків (М. Коцюбинський).
2. Якщо перед однорідними членами речення
стоїть узагальнююче слово, а після них продовжується
речення: Скрізь: і на подвір «і, і в саду, і на городі —
все тяглося до сонця і раділо йому (І. Нечуй-
Левицький).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.