Правопис - корсет мови? Фаріон І.

III. РАДЯНСЬКА ВЕРСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ (ЧИ МОВИ?)

загрузка...

Боротися за зміну
правопису чи відразу за
зміну влади?
Юрій Андрухович
Дерусифікація
правопису,
хоч яким
заполітизованим таке
гасло видається на
перший погляд,
насправді є
внутрішньомовною
проблемою.
Ольга Кочерга.
Правопис чужомовного
походження //Урок
української. —2003. —
№5-4.—С 8.
У квітні 1933 року при Наркомосі ство-
рено Комісію для перегляду роботи на «мов-
ному фронті» під головуванням Андрія Хвилі,
який вважав «перегляд правопису за найна-
гальніше и найважливіше завдання» , позаяк
«правопис, ухвалений Миколою Скрипником
6-го вересня 1928 року, скеровував розвиток
української мови на польську, чеську бур-
жуазну культури. Це ставило бар’єр між
українською та російською мовою…» . Ого-
лосити Правопис 1929 року у пік репресій —
1933 р. — націоналістичним було дуже легко,
адже серед засуджених на сфабрикованому
процесі СВУ (Спілки визволення України,
1929 р.) були і члени правописної комісії,
зокрема Сергій Єфремов, Всеволод Ганцов;
застрелилися Микола Хвильовий і Микола
50 Шерех Юрій. Українська мова в першій половині
двадцятого століття A900-1941) //Пороги і запоріжжяю —
Т. III. — С. 341.
51 Німчук В.В. Проблеми… — С. 267.
32
Скрипник — усі вони українські буржуазні
націоналісти .
Хто переглядав правопис — сказати з
певністю складно. Відтак газети й инші видання
перейшли на новий правопис негайно — у
травні 1933 року — ще до його публікації, …
і непідготовлені читачі опинилися перед доко-
наним фактом . Метода стрімкого переходу
дуже проста і відпрацьована більшовиками ще
1918 року, коли вводили, відповідно до
Ленінського декрету, новий російський право-
пис. Коли після офіційного декрету преса і далі
виходила за старим правописом, тодішній
комісар у справах видавництва, пропаганди й
агітації зібрав відповідальних за друк і «с очень
спокойньїм лицом своим решительньїм голосом
заявил им: «Появление каких бьі то ни бьіло
текстов, напечатанньїх по старой орфографии,
будет считаться уступкой контрреволюции и
отсюда будут делаться соответствующие вьі-
водьі» .
Насправді найтрагічніше у «перегляді
правопису» — це втручання у фонетико-гра-
матичні явища, які реально перебувають поза
правописним полем, позаяк, за висловом Ми-
хайла Возняка, правопис — не законодавець
« 55 т т
мови, а лише н найточніший образ . Не-
випадково професор Степан Смаль-Стоцький
наголошував, що найбільша хиба правописних
реформ полягає не так у зміні правопису, як
12 Німчук В.В Про графіку та правопис як елементи
етнічної культури: історія _ // Мовознавство. — 1991 —
X? 3. — С. 1б!
53 Шерех Юрій Українська мова.. — С. 341.
•і4 Циг. За Яворська Г.М Там само. — С. 241.
п Цит. за Франко Іван Там само. — С 583.
Уже в 1933 р> під час
катанії боротьби з
«націоналістичним
шкідництвом у
мовознавстві» цей
правопис без жодних
дискусій було змінено.
Реально це означало
насамперед зміну
принципів передачі
іншомовних слів,
правопис яких з цього
часу було
зорієнтовано на
російську мову.
Галина Яворська.
Прескриптивна
лінгвістики як дискурс.
Мова. Культура. Влада.
— К., 2000.—С 190.
33
.„Все… зосереджується
тільки коло двох
пунктів: а) коло
«москвофільства»
наших авторів (не
жахайтеся слова,
шановний читачу) у
сфері мови й
б) коло своєрідного
консерватизму нашої
громади в поглядах на
все нове, що в нас
твориться на тому
полі Під «москво-
фільством» у сфері
мови я розумію ось що:
приймати те, що від
чужих народів попадає
до скарбу нашої мови,
не від них
безпосередньо,
а просіяним крізь
московське сито (це
проявляється А у
правописі чужих слів, і
в відміні, й уроді, який
прикладаємо до чужих
слівітл);
ігноруючи закони
української граматики,
заводити в нашу мову
московські форми;
літературної мови, а причина цього у невмінні
розрізняти, що належить до мови, що до
граматики, а що до правопису. Завдання
правопису, за Степаном Смаль-Стоцьким,
навчити: а) якими знаками позначаються звуки
української мови; 6) коли слова пишуться не
так, як вимовляються, тобто етимологічно, а
не фонетично; в) як писати запозичені слова;
г) коли вживати велику букву; ґ) як переносити
і скорочувати слова; д) коли писати слова разом
чи окремо; є) правила пунктуації.
Позаяк почалося волюнтаристське втру-
чання у фонетико-граматичну будову, то під
загрозою самостійного природного розвитку
опинилася сама мова. Диктаторська державна
машина затиснула її у прокрустове ложе
російськомовної норми, якою ми послуго-
вуємося й досі. З огляду на це розкрию пере-
дусім механізм руйнування тих фонетико-
морфологічних (граматично-звукових) зрізів
мови, до оживлення яких закликає відкладений
(чи відкинутий?) нашим Президентом найно-
віший Проект правопису 1999 р., над яким
працювали такі самовіддані вчені, як чл.-кор.
НАНУ, д.ф.н. Василь Німчук, чл.-кор.
НАНУ, д.ф.н. Іван Вихованець, д.ф.н. Катери-
на Городенська, к.ф.н. Сергій Головащук, чл.-
кор. НАНУ, д.ф.н. Ніна Клименко, чл.-кор.
АПН, д.ф.н. Арнольд Грищенко, д.ф.н.
Олександр Пономарів і д.ф.н. Ніна Тоцька.
Завдання цього Проекту — деросійщити
українську правописну систему (розумій і
56 Цит За Гузар Олена. Лінгвоісторичний аспект
унормування українського правопису //Про український
правопис і проблеми мови. — Нью-Йорк — Львів, 1997.
— С. 77-78.
34
саму мову) і повернути її до питомих націо-
нальних джерел, як, до речі, повернуто дер-
жаві її символіку, славень та инші знакові
атрибути. Згубне втручання у будову мови
через Правопис 1933 р. — це не що инше як
асиміляція на фонетичному, морфологічному та
власне правописному рівнях.
оминаючи свої власні
фрази, брати
московські; дослівно
перекладати (а то й не
перекладеними
лишати) слова й
вислови з московської
мови, не додивляючись
до того, чи вони
відповідають духові
нашої мови, чи ні й тл
Консерватизм наших
авторів проявляється в
тому, що вони, звикши
й до неорганічно не
раз утвореного слова,
форми, фрази,
опираються не тільки
витвореним у дусі
ншоїмови
новотворам, а й
народнім словам чи
фонетичним явищам,
що, з якоїсь причини,
не здобули собі права
громадянства в
письменницькій мові
Василь Сімович.
На теми мови. —Прага-
Берлін, 1924. № 6,
-Сі

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.