Урок № 22 «ЯК ВАРИТИ І ЇСТИ СУП ІЗ ДИКОЇ КАЧКИ», «СОМ». ОПТИМІЗМ, ЛЮБОВ ДО ПРИРОДИ, М’ЯКИЙ ГУМОР ЯК РИСИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОЧЕРКУ ОСТАПА ВИШНІ

Мета:             ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські

усмішки»; розвивати творчу уяву школярів, спосте­режливість, уміння аналізувати прочитане; вихову­вати любов до рідної природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: збірник «Мисливські усмішки», ілюстрації до нього, епіграф.

Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.

Олесь Гончар

ПЕРЕБІГУРОКУ

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку III.      Актуалізація опорних знань

1. Розкажіть про дитинство Остапа Вишні, про оточення, в якому він зростав, використовуючи відомості з твору «Моя автобіо­графія» та цитати.

2. Які ви знаєте жанри сатири та гумору? У чому виявляється жанрова своєрідність усмішки?

3. Схарактеризуйте ідейно-тематичну багатоманітність сатири та гумору Остапа Вишні.

  1. Перевірка домашнього завдання

Тестові завдання (орієнтовні)

1. Справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні А Павло Грабовський Б Олег Ольжич В Павло Губенко

 

190


Уроки української літератури в 11 класі


2. Остап Вишня народився

А с.Чаплинка на Херсонщині Б м.Носівка на Чернігівщині В на Полтавщині в хуторі Чечва

3. Малого Остапа відправили до школи пізнавати науки А у 5 років

Б у 6 років В у 12 років

4. Початкову освіту здобув А у сільській школі

Б у Полтаві В ум. Грунь

5. Підліток був зарахований на казенне навчання до Києва А 1901 р.

Б 1903 р.

В 1905 р.

6. Тут він здобув професію А фельдшера

Б бухгалтера В хірурга

7. На перешкоді до закінчення Київського університету стало А відданість літературі

Б смерть батька В нестача коштів

8. Перший друкований твір А «Моя автобіографія»

Б «Демократичні реформи Денікіна»

В «Зенітка»

9. Уперше з’явився псевдонім «Остап Вишня»

А у газеті «Селянська правда»

Б «Зоря»

В «Вільний голос»

10. Гумореска «Моя автобіографія» була надрукована А у журналі «Книгоспілка»

Б у журналі «Слово»

В у журналі «Село і люди»

11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сум­ніву в тому, що я народився… мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» належать

 

Проза


191


А Діду Свириду з гуморески «Зенітка»

Б Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія»

В Остапові Вишні з гуморески «Сом»

12. Остап Вишня був письменником

А реалізму

Б романтизму

В гумористично-сатиричного жанру

  1. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  2. 1.  Слово вчителя

Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сати­рик. Увів в українську літературу й утвердив у ній новий різно­вид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усміш­кою.

У 1920-х рр. Остап Вишня видав цілу низку популярних збі­рок усмішок:

1924 р.— «Вишневі усмішки (сільські)»;

1925 р.— «Вишневі усмішки кримські»;

1926   р.— «Українізуємось», «Вишневі усмішки коопера­тивні»;

1927 р.— «Вишневі усмішки театральні»;

1930 р.— «Вишневі усмішки закордонні.

Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).

Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».

Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-міні- атюра, усмішка-реп’яшок тощо.

  1. 2.  Аналіз збірки «Мисливські усмішки»

Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усміш­ки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських — про пере­бування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє

 

192


Уроки української літератури в 11 класі


спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним колорит­ним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту. Цим пояснюється й гумор мисливських усмішок, багатих на всі­лякі пригоди, пов’язані з невдачами полювальників і кепкуван­ням над ними рідних і знайомих. В усмішках панує атмосфера поетичності, ліризму.

Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем,— тро­хи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві зби­рання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у повер­ненні додому — здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наїв­ний, як дитина. І головне для нього — не трофей, а спілкування з природою.

Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анек­дот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порів­няння, епітети, персоніфікація, гіпербола.

Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

«Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багато­гранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирич­но-гумористичній літературі.

  1. Розгляд усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»

«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепні- ших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.

Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, кон­серви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…

їдете ви компанією, тобто колективом, так — чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці…».

 

Проза


193


За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чолові­чої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.

Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но почи­нає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полю­вання: «І вільно дихається, і легко дихається…».

Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найваж­ливішим під час полювання для них було відпочити від повсяк­денної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.

  1. Аналіз усмішки «Сом»

З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою тра­вою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні…». Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м’яко кажучи, перебіль­шень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багат­ству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За цар­ського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симен­тальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави…».

«А сома… сома мені самому доводилося бачити такого зав­більшки, як комбайн! Тільки трохи довшого. Це, дорогі наші читачі, серйозно й без жодного перебільшення».

  1. Робота в групах

Клас об’єднується у дві групи, які ставлять запитання одна одній. Перша група до усмішки «Сом», друга — до усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки».

 

194


Уроки української літератури в 11 класі


  1. Підсумок уроку

Бесіда з учнями

  • Назвати жанри сатири та гумору.
  • Що таке усмішка?
  • У чому виявляється жанрова своєрідність усмішок?
  • Що вам найбільше подобається в «Мисливських усмішках»?
  • Які риси українського національного характеру розкривають­ся в усмішках Остапа Вишні?
  • Прокоментуйте епіграф уроку.
  1. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення на тему: «Ліризм і гумор у твор­чості Остапа Вишні».

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.