Мета:                   подати відомості про життєву основу п’єси «Мина

Мазайло», з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну сис­тему твору; формувати активне несприйняття таких моральних рис, як скупість, підлабузництво тощо. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: словник термінів, текст комедії «Мина Мазайло».

Куліш-драмаїпург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці — між Шекспіром і Шіллером або Мольером чи Бомарше, але в сучасній йому… драматургії він не мав собі рівних…

Ю. Смолич

ПЕРЕБІГУРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

1. Актуалізація навчальної діяльності учнів
2. Робота з картками Картка № 1

• Як починався шлях у літературі М Куліша?
• М. Куліш і ВАПЛІТЕ.

Картка № 2

• Розкажіть про участь М. Куліша в Першій світовій війні.
• У яких театрах ставилися п’єси М. Куліша?

Картка № З

• Розкажіть про умови розвитку української драматургії й теат­ру в 1920-1930 рр.
• Де й ким було змальовано М. Куліша під іменем Данила Чабана.

• Розкажіть про громадянську й суспільно-політичну діяльність М. Куліша, про його участь у створенні нового українського театру.
• Де й коли була поставлена перша п’єса драматурга?

Картка № 5

• Скільки п’єс написав М. Куліш? Назвіть деякі з них.
• Хто з українських письменників назвав М. Куліша «драма­тургом світового маштабу»?

Картка № 6

• Які ви знаєте соціально-побутові драми М. Куліша?
• Що таке драма як літературний рід і вид?

Картка № 7

• Розкажіть про п’єси М. Куліша революційної тематики.
• Який уплив на талант М. Куліша-драматурга мала дружба із М. Хвильовим, JI. Курбасом?

Картка № 8

• Коли й на якій основі виникла п’єса М. Куліша «97»?
• Що називаємо драмою? Які ви знаєте драми М. Куліша?

Картка № 9

• Коли і як було заарештовано Миколу Куліша?
• Який твір є своєрідною трилогією про життя українського села 20 — початку 30-х pp. XX ст.?

1. Повторення понять теорії літератури

Драматична література (гр. drama, букв.— дія) характери­зується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення для театрального спектаклю. Текст драматичного твору — це слова героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.

Провідні жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.

Сатирична комедія — твір, у якому за допомогою спеціаль­них сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.

1. Сприйняття учнями нового матеріалу
2. Вступне слово вчителя

Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися

1. 2.   Усні повідомлення учнів

З історії комедії

За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно пово­дився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а україн­ську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’єс, яку хтось із дослідників назвав «філологічним водевілем», бо в ній багато уваги приділено слову. Протягом року комедію «Мина Мазайло» було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і «європеїстських» українських видань кінця 20-х рр. XX ст.— гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок» (шосте число за 1929 р.), навколо якого, як відомо, об’єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ, серед яких були М. Хви­льовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра, Г. Епік, І. Дніпровський, П. Панч, М. Бажан та ін. А пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окре­мою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929 р. комедія з’явилася на сценах Дніпропетровська й Херсона, Одеси й Вінниці, Житомира й Маріуполя. У Києві поставив Гнат Юра, у Харкові — Лесь Курбас. «Березільська» вистава тріумфально пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р.— у Гру­зії, під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки. Так само тріумфально було її знято наприкінці 1930 р., коли процес українізації пішов на спад.

Жанр п’єси. Сюжетна основа твору

«Мина Мазайло» — не водевіль, а сатирична комедія, з прита­манним цьому жанру прийомом концентрації побутових деталей,

1. Характеристика образів. Робота в групах

Дібрати до характеристики кожного образу цитати.

І група

ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за похо­дженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок — Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службо­вих і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

ОБРАЗ МОКІЯ

Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомо­лець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» зву­чить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий

і  від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений — це багатством української мови. Мовні симпа­тії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Уля каже: «…Він на тебе словами отими тощо… аж пахне». Але коли він говорить дівчині замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати…

Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!» — то звучить смішним. У суперечці з бать­ком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем! У криницю!».

ТІТКА МОТРЯ

Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, істо­рії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Хар­ків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасіло- ванной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстер­ності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.

ДЯДЬКО ТАРАС

Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження ста­рого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбав­лені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.

3  група

ІНШІ ОБРАЗИ

Що стосується Лини й Рини, то це такі собі войовничі міща­ночки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охають та ахають, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття — плітки, підглядання, обго­ворення нарядів та заздрість до тих, хто «добре влаштувався» в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уяв­лення, воно піддається беззастережному осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: «Може, проклясти?». І дивується: «І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського

Трохи окремо стоїть у п’єсі постать Улі. Автор постійно під­сміюється, іронізує в ремарках: «Уля — як Уля». Тобто така, як усі дівчати її кола. Вона самозакохано видивляється в люс­терко, емоційно-сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля, як і її подруги, насторожено ставиться до українізації, теж прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, щоб звучало не по-українськи — Розсоха.

Але коли вона познайомилася з Мокієм і закохалася в нього, то серцем сприйняла його погляди. Під упливом Мокія Уля стала ходити до бібліотеки, читати, цікавитися мовою й до деяких «філологічних» висновків дійшла вже сама.

1. 4.   Бесіда за твором

• Коли й де відбуається дія? (Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст„ у період найбільшого поширення українізації)
• Ми знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється україн­ською мовою й хоче переробити своє прізвище. На яке саме? (На Мазайло-Квач)
• Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови)
• 3 якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змі­нити погляди)
• Знайомлячи Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище Улі Розсохина на Розсоху. Навіщо? (Щоб догодити братові)
• Із скількох сцен складається друга дія? (З дев’яти сцен) Стис­ло перекажіть основні події.
• Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості? (Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно гово­рити російською мовою. Газету вставляють у раму)
• У чому звинуватили дядька Тараса? (У шовінізмі, чим він дуже незадоволений).
• Чим зацікавив вас цей твір як читачів?

• Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася)
• За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зло­вмисний опір українізації)
• Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?

1. Дослідницький практикум

Визначити проблематику комедії, спираючись на текст.

1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифіка­ції України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намага­лися прикрити так званою «українізацією». П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр., відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змі­нити своє прізвище на російське, більш благозвучне. Цим він сподівається підвищити своє службове становище, здобути авторитет серед службовців. Мина — перевертень, який хоче зректися не тільки рідної мови, а й свого національного «я». Герой бере уроки російської мови, намагається всю родину позбавити права розмовляти українською мовою, що й при­зводить до гострого, конфлікту в родині. Частина — за укра­їнізацію (син Мокій, дядько Тарас), а частина — за русифі­кацію (тьотя Мотя, Рина)

2. Проблема вміння відстоювати свою думку. (П’єса «Мина Ма­зайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переко­нання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрів­шись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчи­тися не соромитися себе, передусім свого походження та ро­дини)

3. Проблема стосунків між батьками й дітьми. (Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шу­кати «золоту середину»)

1. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальна бесіда

• Чим відзначається композиція твору?
• Як тему комедії «Мина Мазало» визначив сам автор?
• Яка особливість основного конфлікту твору?
• Що спільного в поглядах Мокія та дядька Тараса з Києва?