План-конспект уроку (розробка уроків)

Урок № 24 МИКОЛА КУЛІШ. САТИРИЧНА КОМЕДІЯ «МИНА МАЗАЙЛО». ОСОБЛИВОСТІ СЮЖЕТУ. РОЗВІНЧАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО НІГІЛІЗМУ, ДУХОВНОЇ ОБМЕЖЕНОСТІ НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНІЗАЦІЇ

загрузка...

Мета:                   подати відомості про життєву основу п’єси «Мина

Мазайло», з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну сис­тему твору; формувати активне несприйняття таких моральних рис, як скупість, підлабузництво тощо. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: словник термінів, текст комедії «Мина Мазайло».

Куліш-драмаїпург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці — між Шекспіром і Шіллером або Мольером чи Бомарше, але в сучасній йому… драматургії він не мав собі рівних…

Ю. Смолич

ПЕРЕБІГУРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

  1. Актуалізація навчальної діяльності учнів
  2. Робота з картками Картка № 1
  • Як починався шлях у літературі М Куліша?
  • М. Куліш і ВАПЛІТЕ.

Картка № 2

  • Розкажіть про участь М. Куліша в Першій світовій війні.
  • У яких театрах ставилися п’єси М. Куліша?

Картка № З

  • Розкажіть про умови розвитку української драматургії й теат­ру в 1920-1930 рр.
  • Де й ким було змальовано М. Куліша під іменем Данила Чабана.

 

Драматургія


205


Картка № 4

  • Розкажіть про громадянську й суспільно-політичну діяльність М. Куліша, про його участь у створенні нового українського театру.
  • Де й коли була поставлена перша п’єса драматурга?

Картка № 5

  • Скільки п’єс написав М. Куліш? Назвіть деякі з них.
  • Хто з українських письменників назвав М. Куліша «драма­тургом світового маштабу»?

Картка № 6

  • Які ви знаєте соціально-побутові драми М. Куліша?
  • Що таке драма як літературний рід і вид?

Картка № 7

  • Розкажіть про п’єси М. Куліша революційної тематики.
  • Який уплив на талант М. Куліша-драматурга мала дружба із М. Хвильовим, JI. Курбасом?

Картка № 8

  • Коли й на якій основі виникла п’єса М. Куліша «97»?
  • Що називаємо драмою? Які ви знаєте драми М. Куліша?

Картка № 9

  • Коли і як було заарештовано Миколу Куліша?
  • Який твір є своєрідною трилогією про життя українського села 20 — початку 30-х pp. XX ст.?
  1. Повторення понять теорії літератури

Драматична література (гр. drama, букв.— дія) характери­зується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення для театрального спектаклю. Текст драматичного твору — це слова героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.

Провідні жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.

Сатирична комедія — твір, у якому за допомогою спеціаль­них сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.

  1. Сприйняття учнями нового матеріалу
  2. Вступне слово вчителя

Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися

 

206


Уроки української літератури в 11 класі


і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими бар­вами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув місток між епо­хами й доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Сюжет комедії гострий, напружений, а його герої непередбачувані у своїх вчинках, типові, і разом із тим неповторно-самобутні.

  1. 2.   Усні повідомлення учнів

З історії комедії

За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно пово­дився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а україн­ську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’єс, яку хтось із дослідників назвав «філологічним водевілем», бо в ній багато уваги приділено слову. Протягом року комедію «Мина Мазайло» було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і «європеїстських» українських видань кінця 20-х рр. XX ст.— гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок» (шосте число за 1929 р.), навколо якого, як відомо, об’єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ, серед яких були М. Хви­льовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра, Г. Епік, І. Дніпровський, П. Панч, М. Бажан та ін. А пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окре­мою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929 р. комедія з’явилася на сценах Дніпропетровська й Херсона, Одеси й Вінниці, Житомира й Маріуполя. У Києві поставив Гнат Юра, у Харкові — Лесь Курбас. «Березільська» вистава тріумфально пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р.— у Гру­зії, під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки. Так само тріумфально було її знято наприкінці 1930 р., коли процес українізації пішов на спад.

загрузка...

Жанр п’єси. Сюжетна основа твору

«Мина Мазайло» — не водевіль, а сатирична комедія, з прита­манним цьому жанру прийомом концентрації побутових деталей,

 

Драматургія


207


використанням гіперболи, символіки, гротеску. Куліш-драматург належав до митців, здатних глибоко бачити суспільний ґрунт у найбанальніших побутових явищах. У комедії «Мина Мазайло» письменник прагнув зрозуміти, як діють, як відображуються в побуті сучасного йому міщанства важливі тенденції суспільного життя країни. У зв’язку з цим знаходиться й сюжетна основа твору, і типологія образів, кожен із яких є конкретною особою й водночас широким, майже символічним узагальненням.

  1. Характеристика образів. Робота в групах

Дібрати до характеристики кожного образу цитати.

І група

ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за похо­дженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок — Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службо­вих і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

ОБРАЗ МОКІЯ

Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомо­лець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» зву­чить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий

і  від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений — це багатством української мови. Мовні симпа­тії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Уля каже: «…Він на тебе словами отими тощо… аж пахне». Але коли він говорить дівчині замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати…

Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!» — то звучить смішним. У суперечці з бать­ком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем! У криницю!».

 

208


Уроки української літератури в 11 класі


2  група

ТІТКА МОТРЯ

Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, істо­рії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Хар­ків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасіло- ванной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстер­ності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.

ДЯДЬКО ТАРАС

Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження ста­рого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбав­лені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.

3  група

ІНШІ ОБРАЗИ

Що стосується Лини й Рини, то це такі собі войовничі міща­ночки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охають та ахають, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття — плітки, підглядання, обго­ворення нарядів та заздрість до тих, хто «добре влаштувався» в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уяв­лення, воно піддається беззастережному осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: «Може, проклясти?». І дивується: «І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського

 

Драматургія


209


слова уникали…». Отже, ці два сатирично-комедійні персонажі — уособлення тупого й зарозумілого міщанського середовища часів М. Куліша.

Трохи окремо стоїть у п’єсі постать Улі. Автор постійно під­сміюється, іронізує в ремарках: «Уля — як Уля». Тобто така, як усі дівчати її кола. Вона самозакохано видивляється в люс­терко, емоційно-сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля, як і її подруги, насторожено ставиться до українізації, теж прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, щоб звучало не по-українськи — Розсоха.

Але коли вона познайомилася з Мокієм і закохалася в нього, то серцем сприйняла його погляди. Під упливом Мокія Уля стала ходити до бібліотеки, читати, цікавитися мовою й до деяких «філологічних» висновків дійшла вже сама.

  1. 4.   Бесіда за твором
  • Коли й де відбуається дія? (Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст„ у період найбільшого поширення українізації)
  • Ми знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється україн­ською мовою й хоче переробити своє прізвище. На яке саме? (На Мазайло-Квач)
  • Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови)
  • 3 якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змі­нити погляди)
  • Знайомлячи Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище Улі Розсохина на Розсоху. Навіщо? (Щоб догодити братові)
  • Із скількох сцен складається друга дія? (З дев’яти сцен) Стис­ло перекажіть основні події.
  • Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості? (Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно гово­рити російською мовою. Газету вставляють у раму)
  • У чому звинуватили дядька Тараса? (У шовінізмі, чим він дуже незадоволений).
  • Чим зацікавив вас цей твір як читачів?

 

210


Уроки української літератури в 11 класі


  • Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася)
  • За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зло­вмисний опір українізації)
  • Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?
  1. Дослідницький практикум

Визначити проблематику комедії, спираючись на текст.

1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифіка­ції України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намага­лися прикрити так званою «українізацією». П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр., відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змі­нити своє прізвище на російське, більш благозвучне. Цим він сподівається підвищити своє службове становище, здобути авторитет серед службовців. Мина — перевертень, який хоче зректися не тільки рідної мови, а й свого національного «я». Герой бере уроки російської мови, намагається всю родину позбавити права розмовляти українською мовою, що й при­зводить до гострого, конфлікту в родині. Частина — за укра­їнізацію (син Мокій, дядько Тарас), а частина — за русифі­кацію (тьотя Мотя, Рина)

2. Проблема вміння відстоювати свою думку. (П’єса «Мина Ма­зайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переко­нання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрів­шись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчи­тися не соромитися себе, передусім свого походження та ро­дини)

3. Проблема стосунків між батьками й дітьми. (Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шу­кати «золоту середину»)

  1. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальна бесіда

  • Чим відзначається композиція твору?
  • Як тему комедії «Мина Мазало» визначив сам автор?
  • Яка особливість основного конфлікту твору?
  • Що спільного в поглядах Мокія та дядька Тараса з Києва?

 

Драматургія

 

211

 

  1. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя

М. Куліш був багатогранно обдарованим художником. Люди­ною виняткової творчої та громадянської енергії. Самобутнім новатором-експерементатором, усе, що він встиг зробити, напи­сати, то був, підкреслював Ю. Смолич, «…лише початок, тільки перший несміливий ще приступ, тільки заспів і проба сил — все і в творчому, і в громадському житті Гуровича було ще попереду. Творчої та громадської енергії було в ньому закладено не на багато- багато десятиліть, і розвивався його талант не повільно, не спрок­вола, а бурхливо…— як не в кого з його сучасників».

  1. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал.

2. Написати реферат на тему «Мова персонажів п’єси М. Куліша

«Мина Мазайло» як засіб їхньої характеристики».

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.