Урок № 53 СТИЛІ МОВЛЕННЯ, ЇХ ПІДСТИЛІ. ЗМІСТ І СТРУКТУРА ТЕКСТІВ КОЖНОГО ЗІ СТИЛІВ, ЇХ ХАРАКТЕРНІ МОВНІ ЗАСОБИ, ОСНОВНІ ЖАНРИ

Мета:             узагальнити й систематизувати знання учнів про

стилі, підстилі і жанри мовлення; удосконалювати вміння й навички визначати стиль, підстиль і жанр тексту, стилістично доцільно використовувати мовні засоби; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати у школярів культуру мов­лення, повагу до слова.

Обладнання: таблиці, роздавальні матеріали. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія, граматика.

Міжпредметні зв’язки: література, фольклор, історія.

Тип уроку: урок-практикум.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Організація класу
  2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

►    Прочитайте уривок листа В. Стуса синові. Сформулюйте за ним тему, мету і завдання уроку.

 

252


Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень


.Пишучи, про стилістику не дбай, а намагайся висловлюва­тися точно — то є найкраща стилістика (втім, може, ти не знаєш, що то є стилістика? Подивися в латинському словнику пояснення або у Словнику іншомовних слів). Отож, Дмитрику, про стиліс­тику не дбай, але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спо­чатку добре дбати. Для цього треба добре знати мову — і літера­турну, і народну. Першої ти навчишся у школі. Що стосується народної мови, то ти її, на жаль, не чуєш (усе мріяв колись по­їхати з тобою і мамою до Рахнівки — там би ти почув). Отож, і тут читай старих авторів (Квітку-Основ’яненка, Марка Вовчка, Нечуя-Левицького). А ще краще — читай, виписуючи вдалі, «густі» вирази, приказки, прислів’я читай, пісні народні — але вже «дорослим» оком — багато радості дадуть і казки.

ІІІ.   Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів

Стратегія «Незакінчені речення»

►  Пригадайте, що вам відомо про стилі мовлення, жанри? Допов­ніть подані визначення.

Стилістика — розділ мовознавства, що вивчає. (сутність і специфіку стилів, їх розвиток і сучасне призначення).

Стиль (від лат. — загострена паличка для письма) — це своєрідна сукупність мовних засобів (лексичних, морфологічних, синтаксич­них та ін.), що свідомо використовуються мовцем. (за певних умов спілкування, у тій чи іншій сфері людської діяльності — полі­тика, наука і техніка, художня література, право, діловодство).