План-конспект уроку (розробка уроків)

Урок № 70 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мета:              повторити знання учнів, удосконалювати орфогра­

фічні та пунктуаційні вміння; розвивати вміння під­бивати підсумки власної діяльності, навички роботи з інформацією, збагачувати словниковий запас; ви­ховувати активну, соціально продуктивну особис­тість.

Внутрішньопредметні зв’язки: орфоепія, орфографія, лексиколо­гія, словотвір, синтаксис та пунктуація, стилістика, культура мовлення.

Міжпредметні зв’язки: художня література, теорія літератури (ода).

Тип уроку: узагальнення знань, удосконалювання вмінь і на­вичок.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.   Організаційний момент
  2. II.   Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Учитель. Сьогодні у вас останній урок української мови

в школі, і ми будемо говорити про багатство та красу рідної мови.

 

366


Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень


Мабуть, ви згодні з тим, що кожна мова — геніальний прояв люд­ського духу, унікальне бачення нашого світу. Я щиро сподіваюся: кожен із вас не тільки володіє української мовою на достатньому для подальшого життя рівні, а й відчуває красу нашого слова, його велич. Бо людина, яка не вміє милуватися красою рідного слова, не відчуває своїх коренів, не усвідомлює себе частинкою свого народу.

ІІІ.   Виконання системи практичних завдань

Лексична п’ятихвилинка-конкурс

►   Перевіримо словниковий запас майбутніх студентів. Визначте лексичне значення слова. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Лексичний — словниковий.

Лекція — усне викладення викладачем якихось питань. Семінар — групове практичне заняття.

Сесія — період проходження іспитів.

Аудиторія — кабінет для проведення занять у вищому навчаль­ному закладі.

Колоквіум — співбесіда викладача зі студентами з метою пере­вірки їхніх знань.

Декан — керівник факультету.

Доцент — викладач вищого навчального закладу, який має вчений ступінь.

Кафедра — об’єднання викладачів.

Орфографічний практикум

►   А тепер перевіримо вашу грамотність. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть орфограму. Визначте тип словосполучень за головним словом.

(Не)по-людському поставитися; (не)раз повторювати; (не) нависно глянувши; вирішити (не)спроста; крамниця (не)пода- лік; ображений (не)навмисне; (не)значно пошкоджений; відпо­чинок (не)забаром; рухатися (не)швидко, а повільно; відзначити (не)щодавно; (не)зрозуміло пояснювати; (не)спроста виконаний; тримати (не)міцно; (не)легко працювати, а важко; рухатися (не) квапом; дивитися не (зле); (не)забаром почувши; (не)дорого при­дбати, а дешево; (не)впопад співати; (не)високо підніматися; (не) відь-де блукати.

Словникова робота

►   Багато речей у школі і вищому навчальному закладі мають різну назву. Заповніть другу і третю колонки таблиці.

 

Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей


367


Визначення У школі

У вищому навчальному закладі

Навчальний заклад Школа, ліцей, гім­назія

Інститут, університет, академія

Той, хто вчиться Учень

Студент

Той, хто вчить Учитель

Викладач

Керівник закладу Директор

Ректор

Колектив учнів Клас

Група

Педагог-вихователь Класний керівник

Куратор

Навчальне заняття Урок

Лекційне, семінарське заняття

Місце проведення занять Клас, кабінет

Аудиторія, лабораторія

►    Вставте слова у текст.

Вищий навчальний заклад має кілька. (факультетів), на яких викладаються різні предмети. Факультет очолює. (декан). Студенти складають сесію наприкінці кожного. (семестру) у зи­мову та літню. (сесію). Студент, який добре проходить іспити, отримує. (стипендію).

Перевірка домашніх робіт

►    Захист презентацій (див. урок 69).

Робота з текстом

►    Прочитайте статтю Панаса Мирного «Рідна мова». Яку основну

думку втілює автор?

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Навчаючись із малих літ балакати, ми разом із тими словами, що доводиться їх запам’ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають,— чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто ми разом зі словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, що їм за свого життя довелося навчитися, пере­думати, пережити. Таким побитом і складається людська мова, що з кожним новим коліном все більше та більше шириться — зростає.

 

368


Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень


А як люди добрали способу зазначати слова значками, як заве­лося поміж людьми письменство, то воно ще більше допомогло їм розвинути свою мову, бо поміж людьми виявилися такі митці, що все життя своє призвичаїли до свого діла. Одні складали дзвінкі вірші, додаючи цим краси та виразності вимовам; другі писали яскраві оповідання, збагачуючи мову невмирущими зразками; треті — мисливці — виясняли всяку таємницю, що її так багато на світі! — і цим ширили людське знання.

Багато такі митці-письменники допомагали кожному наро­дові розвинути його мову і тим високо підносили його угору серед інших народів, бо немало славиться поміж людьми той народ, у якого його мова розвинута та збагачена творами всякого пись­менства.

Коли ми з сього боку будемо зоглядати свою рідну мову, то мусимо зазначити, що хоч у нас теж набралося чимало письмен­ників, що збагачують її своїми творами і не покладаючи рук пра­цюють на спушеній уже письменством ниві рідного слова,— отже, становище нашої мови не досягає такої високості, звідки б і інші народи мусили широко користуватись її скарбами.

Нічого й дивуватися цьому, бо письменники почали при­кладати своїх рук до рідного слова трохи більше сотні літ, тоді як у других народів вони працюють більше тисячі. Та й то ще треба зазначити, що спершу бралися до того діла поодинокі наро­долюбці, а решта, вихована в школах, куди рідна мова і близько не підпускалася,— мала її за мову незграбну, мужичу, що до якого часу мусила слугувати домашній потребі, а не задля широкої постаті освіти та науки. І тепер ще є чимало своїх-таки мудраків, що, забувши, якого вони роду і плоду, — негують своєю рідною мовою, пророкуючи їй короткий вік, доки прості люди просві­тяться наукою і одкинуть тоді свою мову як нікчемну, занедба­ють її, як ні на що не потрібну.

Такі речі давно вже ми чуємо. Та не зупинили вони любові до рідного слова справжніх народолюбців, не затлумили їх віри у будущину своєї мови, що й без письменства, а однією твор­чою силою народного духу виконали такі яскраві зразки тендіт­них пісень, глибоких дум, цікавих казок, приповісток. Та сама творча сила поривала і щирих народолюбців до рідного слова, наструнчувала їх до праці, допомагала виконати свої мистецькі завдання.

Час минав, а число отих народолюбців-письменників, не див­лячись на всякі утиски та пророкування своїх і чужих мудра­

 

Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей


369


ків, все більше та більше зростає; праці їх все ширшу постать займають, і ми тепер бачимо, що й інші народи починають ціка­витися творами наших видатніших письменників і перекладати їх на свою мову, щоб познайомитися з їх самобутньою творчою силою та тими здобутками, які вони прилучають до того всесвіт­нього добра, що вчені зовуть культурою.

А це ясує, що ми після довгого сну розбуркалися і починаємо очима водити, доводимо світові, що ми, як і другі, хочемо жити та того всесвітнього добра — культури намножувати. І на цьому шляху не зупинить нас пророкування мудраків, бо творча сила ожила і рідну мову воскресила.

А щоб наші мудраки знали, що то таке «рідна мова», то ми мусимо отут подати переклад невеличкого по розміру та безмірно глибокого по змісту твору великого письменника братнього нам народу Тургенєва, що ось що сказав про рідну мову: « В часи зне­віри, в годину важких думок про долю мого рідного краю,— ти одна моя підпора і запомога, о велика, могутня, правдива та вільна рідна мова! Якби не було тебе, то як не впасти в розпуку, бачачи усе те, що коїться дома?.. Та як його і не доняти віри, щоб таку мову не було дано великому народові!» (676 слів).

►      Стаття Панаса Мирного була написана 1920 року. Чи зміни­лося зараз значення рідної мови? Які думки письменника вас вразили? З чим ви не згодні?

Самостійна письмова робота

►      Згадайте особливості оди як ліричного жанру. Складіть оду рідній мові.

  1. IV.   Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Перевірка самостійних робіт

►      Заслуховування декількох робіт, оцінювання їх.

Заключне слово вчителя. .З перших хвилин життя кожного

з нас у безкрайньому океані звуків неповторно звучить мелодія рідного слова. I кожне слово — немовби виплекана народом- дивотворцем квітка з неповторним ароматом, з неповторними барвами. Упродовж віків український народ творив і шліфував свою мову, заносячи в мовну скарбницю переплавлені у ніжній душі добірні перлини пізнання, почуття, мрії.

«Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!» — писав М. Рильський. Виконання саме цього заповіту великого поета і буде вашим домашнім завданням у подальшому житті: бережіть рідну мову,

 

370

 

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

 

продовжуйте вивчати її. Пам’ятайте, рідна мова — це та таїна, яка робить народ народом і увінчує найтонші порухи його душі.

Саме перед вами, молодим поколінням, стоїть завдання подбати про рідну мову, підтримати її, допомогти розвиватися.

О  слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятно забутий.

О  слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев.

О  слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.

1907 р. О. Олесь

Категорія: План-конспект уроку (розробка уроків)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.