План-конспект уроку (розробка уроків)

УРОК № 2 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про ситуацію спілкування. Засоби спілкування. Умови успішного спілкування.

загрузка...

Мета: навчати учнів мистецтву спілкування; формувати вміння будувати спілкування залежно від ситуації; виховувати тактовність, ввічливість, повагу до співрозмовників.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

          ХІД УРОКУ     

І.       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

ІІ.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІІ.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Робота за підручником

[1]       Вправа 9. (Текст читає вчитель.)

Запитання до учнів.

—        Чи користуєтесь ви жестами? Якими?

—        Що вони означають?

—        Як впливають жести на спілкування?

—        Який жест ваш улюблений?

[2]       Бесіда з класом.

—        За допомогою чого люди можуть передавати один одно¬му інформацію?

—        Якими засобами, крім слів, це можливо зробити? (Мова жестів, дорожні знаки, азбука Морзе, світлофор, маяк.)

—        А чи можна їх назвати кращими? Свою думку обґрун¬туйте. (Вони не можуть передавати інформацію повно і точ¬но.)

2.         [1, 2] Ознайомлення з текстом.

Слово — то давній витвір людини. Відтоді, як вона стала говорити і спілкуватися з подібними до себе, на землі відбуло¬ся одне з найвидатніших чудес. Слово народилося в праці, як і пісня. Всі слова, як говорив Максим Горький, народжені ді¬яннями, трудом, тому мова є кістю, мускулом, нервом, тілом фактів… Ясність, простота мови — великий дар.

загрузка...

Завдяки слову ми розуміємо одне одного, за допомо¬гою мови творяться великі дива на землі. Без слова не було б ні письменності, ні літератури, ані пісні. Відберіть у люди¬ни мову, і вона здичавіє. І кожна мова по-своєму прекрасна. Вона, мов неповторний самоцвіт, виграє всіма барвами весел¬ки, має своє звучання, свою ваговитість, власну наповненість і красу.

Кожне слово — це ніби діамантова намистинка на величез¬ному разку нашої пребагатої мови.

(І. Цюпа)

Запитання до учнів

—        Про що цей текст?

—        Чи згодні ви з думкою, яку висловлює автор?

—        Що означає поняття «мова»? А мовлення?

3.         [1, 2] Робота в зошитах

а)         Записати в зошити визначення понять «мова», «мов¬лення».

Мова — це система засобів (слів, словосполучень, речень, текстів), за допомогою яких люди спілкуються.

Мовлення — це спілкування за допомогою мови, це мова в дії.

б)         Записати останнє речення, пояснити постановку тире та орфограми в словах намистинка, величезному, раз¬ку, пребагатої.

4.         Бесіда.

Отже, ми з’ясували, що «завдяки слову ми розуміємо одне одного.»; ми маємо можливість спілкуватися.

—        А чому люди спілкуються?

—        Що необхідно для того, щоб наше спілкування було успішним? (Треба враховувати ситуацію.)

—        Що таке мовленнєва ситуація?

Мовленнєва ситуація — умови, в яких відбувається спіл¬кування. (Запишіть це визначення в зошити.)

—        Що включає в себе мовленнєва ситуація?

•          Адресата мовлення (того, до кого ми звертаємося);

•          тему й основну думку (про що ми говоримо або пишемо);

•          мету спілкування (з якою метою ми говоримо або пишемо);

•          місце спілкування.

Хто? (говорю, пишу)

Де?

(місце спілкування)

5.         Колективна робота.

[1]       Ознайомлення з текстом.

Уздрівши сусіда на подвір’ї або в міському ліфті, ми нео¬дмінно виявляємо один з обов’язкових елементів ввічливості, побажавши своєму знайомому «доброго ранку», «доброго здо¬ров’я» чи «здоровенькі будьте». Од цих простих і звичних слів легшає на душі, підноситься настрій.

Згадується наш сільський учитель. Він завжди нагадував: «Людина, котра не привіталась, обруднила себе. Так само, як щоранку ви умиваєтесь, маєте і вітатися зі старшими, знімаю¬чи головний убір».

Щоб затвердилися ці форми, він вивісив у класі «Правила народного етикету» і зобов’язав усіх вивчити їх назубок. Серед того переліку були й такі: зайшов до хати — зніми голо¬вний убір і поздоровкайся; якщо повз вас проходить старший, устаньте, привітайтеся, чесно поклонившись. До «Правил» до¬давалися й афоризми: «Краще недомовити, аніж переговори-ти», «Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути».

(За в. Скуратівським)

Запитання до учнів.

—        Чи відомі вам форми привітання й прощання? Які саме?

—        Які з них ви б ужили у спілкуванні з друзями, одноклас¬никами, а які — у спілкуванні з дорослими?

[2] а) Учні читають діалог, розміщений на с. 9 у розді¬лі «Культура спілкування» і відповідають на питання, розташовані перед діалогом «Відпочинок».

б)         Усно виконують вправу 9.

6.         [1, 2] Робота в зошитах.

Завдання: назвати і записати слова та словосполучення, за допомогою яких ми можемо привітатися і попрощатися.

Доброго дня, добридень, доброго здоров’я, здрастуйте, при¬віт; на все добре, прощавайте, ідіть здорові; до побачення, до зустрічі тощо.

—        Які з них в якій мовленнєвій ситуації ми будемо вико¬ристовувати?

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

[1, 2] Творче завдання.

Завдання (на вибір учнів).

а)         Скласти три речення, використовуючи подані нижче слова та словосполучення.

б)         Скласти невеличкий діалог, вживаючи подані слова та словосполучення.

Вибачте. Щиро вам дякую. Сердечно вам дякую. Прошу вас. Сідайте, будь ласка. Був радий (рада) познайомитись. Буду рада допомогти. Якщо вам не важко.

VI.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1]       Підручник, вправа 12

[2]       Підручник, завдання ІІ, с. 9 (розділ «Культура спілкування»).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.