Мета: ознайомити учнів з орфограмою «Букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк, -ичок-, -ичк-, -інн(я), -инн(я), -енн(я), -ив(о), -ев(о)», формувати вміння виділяти цю орфограму в іменниках, обґрунтовувати вибір написання суфіксів відповідним правилом; розвивати логічне мислення, пам’ять; удосконалювати навички самостійної роботи.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

          ХІД УРОКУ     

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Перевірка домашнього завдання.

2.         Вибірково-розподільний диктант.

[1, 2] Завдання: виписати іменники з не у два стовпчики:

І — ті, що пишуться з не разом, ІІ — ті, що пишуться окремо.

О (не)жаль, а гнів мене пече. (М. Рильський)

Слово — (не)горобець: випустиш — назад не вернеться. (Нар. творч.)

(Не)правдою світ пройдеш, та назад не вернешся. (Нар. творч.)

(Не)терпіння його обняло, як полум’ям. (Марко Вовчок) (Не)тополю високую вітер нагинає. (Т. Шевченко)

Вчення в щасті украшає, а в (не)щасті утішає. (Нар. творч.)

Ми просто йшли; у нас нема зерна (не)правди за собою. (Т. Шевченко)

Чує серце (не)доленьку, сказати не вміє. (Т. Шевченко)

3.         Словниковий диктант.

Неакуратність, невблаганність, непослух, неук, невістка, неблагозвучність, недовершеність, недоля, небезпека, немило-сердя, негода, незламність, невміння, невільник, недоплата, нечепура, незгода, нездара.

II.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Пояснювальний диктант.

Ми співаєм сонцю перемогу, сонечку, з яким нам легко йти! (П. Тичина)

Оселились біля річки білий зайчик та лисичка. (Н. Забіла) Батько та дві сестрички сидять за столом, мати подає вечерю. (М. Коцюбинський)

Коло вікна стоїть круглий столичок. (і. Нечуй-Левицький) Он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі, перевиті, мов стрічечки, збігаються до річечки. (Леся українка)

2.         Робота з підручником.

а)         [1] Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 74.

[2]       Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 75.

б)         [1] Вправа 205 (письмово).

[2]       Вправа 196 (письмово).

3.         Переклад з російської.

[1]       Вправа 206 (письмово).

[2]       Завдання: перекласти слова українською мовою, по-яснити правопис суфіксів.

Мешочек, палочка, копеечка, улочка, полосочка, свечеч¬ка, крышечка.

4.         Опрацювання теоретичного матеріалу.

[1]       а) -інн(я) вживається під наголосом в іменниках, утво¬рених від дієслів, наприклад: ходіння, терпіння, шару¬діння;

-енн(я) пишемо, коли наголос падає на корінь: напру-ження, вторгнення, завершення.

в)         В іменниках збірного значення пишемо суфікс -инн(я): ластовиння, гороховиння.

Винятки: волосіння, коріння, каміння, насіння.

[2]       С. 75.

5.         Робота з підручником.

[1]       Вправа 198 (письмово).

[2]       Вправа 198 (письмово).

6.         Опрацювання теоретичного матеріалу.

[1]       В іменниках збірного значення з суфіксом -ив(о), що означають матеріал або^продукт праці, пишемо и: молоти — меливо, варити — вариво.

Виняток: марево (не матеріал і не продукт праці).

[2]       С. 75.

7.         Робота в зошитах.

[1]       Вправа 207.

[2]       Вправа 200.

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Узагальнююча бесіда.

—        З правописом яких суфіксів іменників ви ознайомились сьогодні?

—        Яких значень надають словам ці суфікси?

—        Коли вживаються суфікси -ичк-, -ичок-, а коли — -ечк-, -ечок-?

—        Коли вживається суфікс -інн(я), а коли    енн(я)?

—        Які слова утворюються за допомогою суфікса -инн(я)?

—        В якому іменнику пишеться суфікс -ев(о)?

VI.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1]       Підручник, с. 73—75, вправи 197, 204 (письмово).

[2]       Підручник, § 21, вправа 201 (письмово).