План-конспект уроку (розробка уроків)

УРОК № 28 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Опис інтер’єру за картиною.

загрузка...

Мета: Вчити учнів складати твори-описи інтер’єру за картиною; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати спостережливість; виховувати почуття прекрасного.

Обладнання: підручник, репродукції картин, дидактичний матеріал.

          ХІД УРОКУ     

I.       ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Підготовка до написання твору за картиною.

1)         Демонстрація вчителем репродукцій картин, на яких зображений інтер’єр.

2)         Бесіда.

—        Що зображено на цих репродукціях?

—        Як називаються такі картини?

—        Що означає слово «інтер’єр»?

—        З яким видом мистецтва пов’язаний інтер’єрний жанр?

(З театром, з мистецтвом декорацій.)

3)         Розповідь учителя про художника Костянтина Федоровича Юона.

Костянтин Федорович Юон

Російський живописець, народився 12 жовтня 1875 року в місті Москва. З 1892 року по 1898 рік навчався у Московському училищі живопису у К. А. Савицького, А. Є. Архипова,

Н.        А. Касаткіна. По закінченню училища два роки працював там же — в майстерні В. А. Сєрова.

Член Союзу Російських художників, член об’єднання «Світ мистецтва», один з організаторів Спілки російських ху¬дожників (1903), лауреат Державної та Сталінської премій (1943), дійсний член Академії мистецтв СРСР (1947), директор інституту теорії та історії образотворчого мистецтва АХ СРСР (1948—1950), народний художник СРСР (1950), професор Московського художнього інституту ім. В. І. Сурікова (1952—

загрузка...

1955), перший секретар Спілки художників СРСР (1957—

1958), перший секретар правління Спілки художників СРСР (з 1957). Нагороджений трьома орденами, а також медалями.

У 1900 році художник подорожував Європою. 1906 року виставляв свої роботи на Осінньому Салоні в Парижі.

Основним жанром, в якому працював Юон, був ліричний пейзаж. Крім того, митець багато уваги приділяв роботі в те¬атрі та викладанню в організованій разом з І. О. Дудіним художній школі в Москві (1900—1917), а також в інших художніх навчальних закладах.

Найулюбленішими місцями, які зображував Юон в пейза¬жах, були Москва, Нижній Новгород, Сергієв Посад, Ростов Великий. Юон часто поєднував пейзаж з багатофігурними композиціями народних свят та гулянь, однак пейзаж для ньо¬го завжди залишався основним елементом зображення. Юон

був не тільки живописцем, але й мистецтвознавцем, декіль¬ка років очолював Науково-дослідний інститут теорії та історії образотворчого мистецтва в Москві.

Юон звертався до мотивів російської провінції, розкриваю¬чи історико-національну самобутність її побуту і пейзажу в со¬ковитій, яскравій манері живопису (що склалась під впливом імпресіонізму).

Спеціалізувався на життєрадісних пленерних пейзажах. Найбільш відома картина цього періоду «Березневе сонце» (1915).

Юон також працював у жанрово-пейзажному напрямку, малював тематичні картини, створював гравюри.

Серед робіт Юона — «Весняний сонячний день» (1910), «В Сергієвому Посаді» (1911), «Купола та ластівки» (1921), «Підмосковна молодь» (1926), «Розчинене вікно» (1947), «Ранок індустріальної Москви» (1949), «Парад на Червоній площі у Москві 7 листопада 1941 року» (1949) тощо. Написав велику кількість портретів. Частина його картин зберігається у Третьяковській галереї.

Юон займався також оформленням театральних спектаклів: опери «Борис Годунов» М. П. Мусоргського (1912—1913); п’єси «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1934); опери «Хованщина» М. П. Мусоргського (1940); спектаклі в театрі на Єлисейських полях у Парижі, МХАТі, Великому театрі у Москві.

Помер Юон 11 квітня 1958 року, похований у Москві.

4)         Демонстрація репродукції картини К. Ф. Юона «Серп-невий вечір. Останній промінь».

5)         Бесіда з учнями.

[1]       На основі вправи 190 (І).

[2]       — Що зображено на картині К. Юона?

—        Що можна сказати про композицію картини?

—        Що зображено в центрі композиції?

—        Опишіть обстановку.

—        Як характеризує кімната її господарів?

—        Що зображено на задньому плані?

—        Що можна сказати про кольорову гаму картини?

—        Які кольори переважають?

—        Чи майстерно відтворено світлотіньові переходи?

—        Як поєднуються в картині К. Ф. Юона інтер’єр, на-тюрморт і пейзаж?

—        Чому, на вашу думку, кімната привернула увагу ху¬

дожника?

—        Яким настроєм перейняте художнє полотно?

—        Які думки і почуття воно викликає?

6)         Добір опорних слів та виразів.

Кімната — висока, велика, світла, затишна, простора;

вікна — широкі, розпахнуті, …;

стіл — великий, овальний, обідній …;

стільці — зручні, дерев’яні, …;

підлога — дерев’яна, чиста, нефарбована …;

ваза — красива, велика, старовинна, … ;

букет — гарний, красивий, розкішний, яскравий, … ;

скатертина — біла, чиста, …;

проміння — лагідне, вечірнє, …

2.         Складання усного твору.

(Учні використовують дібраний матеріал.)

3.         Самостійна робота учнів на чернетках. Допомога вчителя слабо підготовленим учням.

4.         Зачитування двох-трьох творів і рецензування їх учнями.

IV.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1, 2] Дописати твір.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.