План-конспект уроку (розробка уроків)

УРОК № 61 Тема. Контрольна робота №4. Мовна тема

загрузка...

Мета: перевірити знання й навички учнів з орфографії та пунктуації, набуті при вивченні теми «Числівник»; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати старанність у навчанні.

Обладнання: тексти диктантів, текст для аудіювання, тестові завдання до тексту.

          ХІД УРОКУ     

І.       ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІ.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІІІ.    Основний зміст РОБОТИ

1.         Попереднє знайомство з текстом диктанту.

(Учитель читає текст диктанту.)

2.         Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тексту диктанту.

3.         Написання диктанту.

I          варіант

Галерою звалося велике морське судно з трьома вітрилами, двома тентами, трьома великими і чотирма малими гарматами, із середнім екіпажем у чотириста п’ятдесят чоловік, з двадцятьма п’ятьма чи тридцятьма лавами веслярів. Уявіть собі пласке, довге, дуже вузьке судно, завширшки десять метрів, яке одночасно йде і на веслах, і на вітрилах. Близько трьохсот веслярів сиділи прикутими до двадцяти п’яти чи тридцяти лав, поставлених упоперек з обох бортів палуби. П’ять чи шість веслярів на кожній лаві гребли одним веслом, котре впиралося в підставку. Галерний пристав прогулювався з нагаєм. Невільники не знали перепочинку навіть у свята.

(96 сл.)            (За Д. Яворницьким)

II         варіант

У другому десятиріччі дев’ятнадцятого сторіччя біля Харківського університету було висаджено перші дерева. Так виник сад, що дістав першу назву — Університетський. У тисяча дев’ятсот двадцять сьомому році між Римарською вулицею і Університетським садом було відкрито Профспілковий сад. У тридцяті роки він злився з Університетським. За пропозицією робітників Червонозаводського району, Харківська міська Рада тисяча дев’ятсот тридцять четвертого року перейменувала Університетський сад на сад імені П. Постишева. Ця назва проіснувала до березня тисяча дев’ятсот тридцять п’ятого року. До того дня, як у саду було врочисто відкрито пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. З того часу сад носить ім’я великого сина українського народу.

(98 сл.)            (З газети)

4.         Проведення контрольного аудіювання.

1)         Пояснення щодо проведення аудіювання.

2)         Читання вчителем тексту.

Насіння

загрузка...

Я подався до хати по гарбузове насіння. Воно лежало на ко-мині. Я розгорнув обидва вузлики й подивився на добірні зерна. Узяв з мисника гранчасту склянку і почав наміряти насіння — дві склянки в одну кишеню, дві — в другу. Далі залишилось зав’язати вузлики і покласти точнісінько так, як вони лежали.

Вискочивши на вулицю, я почув неласкавий чоловічий голос:

—        Бог дасть тобі, жінко добра. Бог! Він багатіший за нас.

Ці слова приглушує гарчання собаки і брязкіт ланцюга.

Я оглядаюсь на подвір’я, обнесене високим частоколом, і чую:

—        Швендяють усякі, а ти подавай і подавай. Коли вже цей розор закінчиться?

З двору виходить у лахмітті, у розтоптаному взутті глибо¬коока, ще молода жінка, її погляд шукає землі, а брови летять угору. Збоку до неї тулиться босоногий хлопчак. Їхні виснаже¬ні обличчя припали темінню далеких доріг і голоду. Жінка зу¬пиняється навпроти мене, потрісканими пальцями поправляє хустку, а в її чорних очах закипають сльози.

Дитя недовірливо, спідлоба дивилося на мене. На його тонкій шиї похитувалась заважка голова, що вершилась збитими кучерями. І тут я згадав про своє насіння. Вийняв жменю і подав малому. Він обома ручатами схопив зернята, а потім поглянув на матір. Та кивнула головою і зітхнула точнісінько так, як іноді зітхала моя мати. Потім я висипав у поділ соро¬чечки хлопчака насіння з однієї кишені і взявся за другу. Але жінка зупинила мене.

—        Спасибі, дитятко, не треба більше, ой не треба,— при-хилила до мене скорбні очі, і я на щоці відчув дотик її уст і сліз. — Хай тобі, дитино, завжди добре буде поміж людьми.

Мене так вразили її сльози й слова, що я теж мало не заплакав із жалю.

Вона ще раз обвела мене скорбним поглядом і пішла з ди¬тям прямо у мою вулицю. А я, наче зі сну, виходжу з людського страждання і довго дивлюся йому вслід.

Побоюючись повернутись на материні очі (а що, як вона кинулася до насіння і тепер тільки й чекає мене?), я подався до ставочка. Витягнув кладку, зручніше вмостив її на пісочку і взявся за читання. І так мені добре було, що я й незчувся, як сонце поволеньки перейшло на другу половину неба.

Тільки тоді я з острахом подумав про домівку. Знов гарбу¬зове насіння почало лізти в голову. Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.

Я пішов додому. Відчиняю хатні двері. За столом біля вуз¬ликів я бачу схилене обличчя мами. А найближче до матері ле¬жать вузлики з гарбузовим насінням. У мене похололо всередині. Я вже хотів було податися назад, та мати побачила мене.

—        Михайле, ти насіння із цих вузликів давав хлопчику з голодного краю?

—        Із цих,— похнюпився я, підпираючи спиною двері.

Мати повела устами, з яких не сходив смуток, і довго мов¬чала. Краще б вона почала гримати, тоді б я мав право гайнути з хати. А так хто знає, що робити?

—        То й добре, синку, що давав,— нарешті чую її голос. — Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку? Тільки такий са¬мий злидар.

У мене од її слів здригнулось усе всередині.

—        Мамо, а звідки ви про хлопчика знаєте?

—        Була в нас та жінка зі своїм дитям. Я нагодувала їх, бі-долашних, дала хлібинку в дорогу. А як ця жінка хвалила того хлопчика, який дав її Івашку насіння. Я здогадалася, що це ти, але нічого не сказала. Ох, Михайле, і що з тебе тільки буде?..

—        Може, щось-таки буде,— кажу я, прихиляючись до ма¬тері, а вона зітхає і гладить мою нерозумну голову.

(548 сл.)          (За М. Стельмахом)

3)         Виконання тестових завдань.

1.         Навіщо Михайлик узяв насіння з призначених для по¬сіву запасів?

а)         З голоду;

б)         щоб когось пригостити;

в)         назло матері;

г) з пустощів.

2.         Кого прогнав багатій зі свого обійстя?

а)         Жебраків;

/ б) прохачів з голодного краю;

в)         молільників, що просили на церкву;

г)         подорожніх, що просилися на ночівлю.

3.         Жінка з хлопчиком викликали в Михайлика…

а)         неприязнь;

б)         відразу;

в)         страх;

/ г) співчуття.

4.         Чому Михайлик боявся навернутися матері на очі?

а)         Бо пригостив насінням хлопчика;

б)         бо не сказав, куди пішов;

/ в) бо крадькома взяв насіння; г) бо надворі було вже поночі.

5.         Чому в Михайлика похололо всередині, коли він побачив матір над насінням?

а)         Боявся покарання;

б)         знав, що тепер насіння ховатимуть;

/ в) було соромно, що крадькома взяв насіння; г) пошкодував, що не забрав усього насіння.

6.         Як поставилась мати до того, що син наділив насінням хлопчика?

а)         Засмутилася із синової непрактичності;

б)         подивувалася щедрості сина;

/ в) зрозуміла його, пораділа з його співчутливості; г) посварила за марнотратство.

7.         Головна думка висловлювання полягає:

/ а) у схваленні материнської мудрості;

б)         у виправданні Михайликових пустощів;

в)         у висловленні співчуття нещасним;

г)         в осудженні жадібності.

8.         Прослуханий уривок висвітлив такі риси Михайлика:

а)         безсердечність, грубість, жорстокість;

б)         байдужість, безвідповідальність;

/ в) доброту, співчутливість, проникливість;

г)         бажання з усього дістати вигоду.

9.         У виразі «дивлюся вслід людському стражданню» використано такий художній засіб:

а)         порівняння;

б)         епітет;

/ в) уособлення;

г)         гіперболу.

10.       Вираз «у мене похололо всередині» означає:

а)         розгубленість;

/ б) хвилювання;

в)         здивування;

г)         погане самопочуття.

11.       Епітет «глибокоока» (про жінку) підкреслює:

/ а) змученість, стражденність;

б)         вроду й привабливість;

в)         виснаженість;

г)         мудрість, кмітливість.

12.       Прослуханий уривок навчає:

а)         пустотливості, нерозважливості;

б)         байдужості до людей;

в) милосердя і співчутливості;

г)         обережності й розсудливості.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1, 2] Повторити теоретичний матеріал із теми «Числівник».

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.