Мета: з’ясувати й поглибити знання учнів про теперішній час дієслів, з’ясувати правопис буквосполучень -ться, -шся, відмінювання дієслів у теперішньому часі; сприяти виробленню вміння застосовувати вивчені правила на практиці; виховувати любов до природи.
Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальне опитування.
— Скільки є часових форм дієслова в українській мові? Які вони?
— Яку дію виражають дієслова в минулому часі?
— Як утворюються дієслова минулого часу?
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Дієслова теперішнього часу означають дію, що відбувається в момент розповіді про неї: Весна у вікна заглядає, хмарки у синяві пливуть. (В. Сосюра)
Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду.
2. Робота з таблицею.
Зміна дієслів теперішнього часу
Особа |
Число |
|
Однина |
Множина |
|
1-ша | пишу, бачу | пиЩемО\, баЧцмо\ |
2-га | пиЩеш\, баЧцш\ | пиЩетЄ\, бачите |
3-тя | пиШе, баЦить\ | пиШуть, баЦать\ |
Висновок: дієслова теперішнього часу змінюються за особами й числами. Закінчення дієслів, що змінюються за особами й числами, називаються особовими закінченнями.
3. Колективна робота.
Завдання: прочитати ланцюжки слів; простежити, як утворюються дієслова теперішнього часу.
Везти — вез-у, вез-еш, вез-е, вез-емо, вез-ете, вез-уть.
Думати — дума-ю, дума-єш, дума-є, дума-ємо, дума-єте, дума-ють.
Висновок: дієслова теперішнього часу утворюються від основи інфінітива дієслів недоконаного виду додаванням осо¬бових закінчень.
4. Тренувальна вправа.
Завдання: прочитати текст, знайти дієслова минулого часу, замінити їх теперішнім, записати.
Відцвіли сади і весняні першоквіти. Затихли солов’їні трелі в садках і перелісках. Та не змарніла краса природи з відхо¬дом весни.
Буйною зеленню закучерявились ліси, гаї і парки. Нали-ваються соком яблука і груші, в лісах уже загорілися рум’ян¬цем принадні плоди суниць, з’явилися перші боровики і ли¬сички.
(3 газети)
5. Робота біля дошки.
Завдання: від поданих дієслів утворити і записати форми теперішнього часу 2-ї і 3-ї особи однини, позначити закінчення. Перекласти утворені дієслова російською мовою, порівняти їх написання в обох мовах.
Зустрічатися, з’являтися, сміятися, дивитися, летіти, творити.
Висновок: в українській мові в дієсловах, що закінчуються на -ш, -шся м’який знак, на відміну від російської мови, не пишеться, а в дієсловах, що закінчуються на -ть, -ться — пишеться.
6. Диктант-переклад.
Завдання: перекласти й записати слова українською мо-вою.
Помнишь, стоишь, видишь, гуляешь, стоит, дрожит, купа-ешься, собираешься, учишься, трудятся, чувствуется, стара¬ются, отличаются, обращаются, пользуются, умещаются.
7. Опрацювання теоретичного матеріалу.
[1] Вправа 604 (усно).
[2] Вправа 483 (усно).
8. Робота з підручником.
[1] Вправи 606, 607 (письмово).
[2] Вправи 484, 485 (письмово).
9. Самостійна робота.
Завдання: записати речення, визначити число й особу дієслів теперішнього часу, пояснити вивчені орфограми.
Стоїш посеред городу, задумався. А коли підносиш ногу, щоб вийти з городу, то пильно дивишся вниз, щоб не наступити на живу рослину. Поволі ступаєш по стежці, а тобі здається, що всі вони за тобою дивляться, підглядають: і соняшники, й гарбузи. Боїшся необережно зачепити їх, боїшся тих поглядів, бо не розумієш. (Є. Гуцало)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання до учнів.
— Що означають дієслова теперішнього часу?
— Як вони утворюються?
— Як змінюються?
— Як пишуться дієслова, що закінчуються на -ш, -шся?
— Як пишуться дієслова, що закінчуються на -ть, -ться?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
[1] Підручник, § 67, вправа 608 (письмово).
[2] Підручник, § 48, 50, вправа 465 (письмово).