Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

В. В. Орєхов АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ З’ЯСУВАЛЬНИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ З ПОСТПОЗИТИВНОЮ ПІДРЯДНОЮ ЧАСТИНОЮ

загрузка...
Функціональна перспектива складнопідрядного речення є багатоплановою. 
Наявність цілої низки значень, закладених у частинах складнопідрядної конструкції, 
не виключає бінарності її актуального членування, але передбачає ярусність її 
комунікативної організації. 
Про можливість виділення кількох ярусів актуального членування речення 
зазначається у працях О. А. Крилової, Л. В. Шешукової, 1.1. Ковтунової і ін. Погляди 
науковців дещо різняться щодо принципів розгляду рівневої організації висловлення, 
характер виділення глибинних ярусів комунікативної будови складнопідрядного 
речення є маловивченим, що свідчить про актуальність нашого дослідження. 
Мета нашої роботи полягає у розгляді залежності актуального членування 
з'ясувальних речень з постпозитивною підрядною частиною від їхньої формально-
синтаксичної і - почасти - семантичної організації. 
Поставлена мета передбачає наступні завдання: 
1) встановити обумовленість характеру актуального членування з'ясувальних 
конструкцій структурними особливостями їхніх частин; 
2) розглянути вплив типу зв'язку між головною та підрядною частинами на 
актуальне членування з'ясувальних складнопідрядних речень; 
3) простежити залежність комунікативної організації конструкцій 
з'ясувального типу від характеру їхнього опорного слова. 
392 
„, 
Тема III. Комунікативна граматика 
За характером семантики опорного слова, його комунікативного навантаження в 
межах з'ясувально-об'єктних складнопідрядних речень виділяються конструкції 
інформативного та корективного типів. 
Опорні слова у конструкціях першого типу "мають констатуючо-повідомлююче 
значення, за своєю природою (у плані актуальної інформації) комунікативно 
малозначимі", а у конструкціях другого типу "мають те чи інше суб'єктивно-
модальне забарвлення (оцінка змісту підрядної частини, ствердження чи заперечення 
його, вираження сумніву з приводу змісту підрядної частини) і комунікативно завжди 
значимі" [Шешукова 1971, с. 100]. 
Актуальне членування з'ясувально-об'єктних придієслівних складнопідрядних 
речень з постпозитивною підрядною частиною у великій мірі обумовлюється 
комунікативною значимістю опорного слова та характером зв'язку між головною і 
підрядною частинами. 
В інформативних реченнях зі сполучниковим і безсполучниковим типом зв'язку, 
як правило, спостерігається розбіжність меж актуального і граматичного членування. 
За характером формально-синтаксичної організації в їхньому складі можна виділити 
кілька основних різновидів конструкцій. 
Одним із найпоширеніших типів конструкцій є речення, головна і підрядна 
частина яких складається з підмета і присудка (детермінанта, підмета і присудка, 
групи підмета і групи присудка тощо). Схема першого ярусу актуального членування 
таких конструкції така: 
Підмет ГЧ Присудок ГЧ + ПЧ 
Т Р 
Наприклад: 
[Новий абзац.] Ягор (Т)/ відповів насуплено, що така в домовій книзі не 
значиться (Р) (О. Гончар). 
[Новий абзац.] Деякі археологи (Т)/ твердять, що галафська культура склалася 
на основі місцевої гассунської культури та культур колишнього радянського 
Закавказзя (Р) (М. Чмихов). 
[З часом уявлення людей про Всесвіт удосконалювалось] Жителі прибережних 
поселень (Т)/ помітили, що кораблі, віддаляючись від берега, поступово щезають за 
лінією горизонту (Р) (Р. Юрківський). 
Виділення подальших ярусів актуального членування у реченнях зазначеного 
типу, спираючись на запропоновані П. Адамцем принципи рівневого аналізу 
висловлення, розглянемо на наступному прикладі: 
[Княгиня встає, стомлено сідає в крісло, недалеко від неї на лаві сідає 
священик] Тепер він / бачить, що княгиня І дуже схвильована (С. Скляренко). 
Рема цього речення є складною і на другому ярусі актуального членування 
розпадається на два рематичні компоненти, один з яких виражений опорним словом, 
а інший - підрядною частиною. 
На третьому ярусі актуального членування друга рема другого ярусу членується 
на тему "княгиня" і рему "дуже схвильована". 
Схематично актуальне членування речення виглядає так: 
Т,-Р,| 
Рі/2 Т Г2/2 
Т3-ІРз 
Подібною комунікативною будовою характеризується речення другого типу, 
головна або підрядна (або і головна і підрядна) частини яких побудовані за схемою 
односкладного поширеного речення, детермінуючий об'єкт якого передує головному 
393 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
члену речення. Схема актуального членування першого ярусу у реченнях цього типу 
має вигляд: 
Підмет (детермінант) ГЧ . Присудок (головний член) ГЧ + ПЧ 
Т Р 
Наприклад: 
[Новий абзац] Актом про вибори (Т)/ передбачено, що формування 
свропарламенту повинно здійснюватись безпосередньо громадянами держав - членів 
Європейського Союзу на основі пропорційного представництва політичних партій 
(Р)(Віче.-2003. -№3). 
[Зраджували сили.] X. (Т)/ здавалося, що весь світ охоплений збоченням до 
плазування, синдромом лакейства і зневаги (Р) (С. Процюк). 
[Словом, попали наші провінціали в самий центр високої політики.] Вони (Т)/ й 
не підозрювали, що всю оцю обідню розмову в таких тонах затіяно було тільки ради 
них (Р) (Г. Хоктевич). 
Подальше актуальне членування речень другого типу розглянемо на прикладі 
такого речення: 
[Не чус себе справедливим] Мені Ідонесено/, що він/ лихий пан (Г. Хоткевич). 
На другому ярусі складна рема речення членується на Рі "донесено" і Р2 "він 
лихий пан", а на третьому ярусі в межах другої реми другого ярусу виділяється тема 
"він" і рема "лихий пан". Схема актуального членування цього речення є ідентичною 
з вищенаведеною схемою членування речення першого типу. 
Дещо відмінним є актуальне членування речень третього типу, підрядна частина 
в яких будується за схемою односкладного поширеного речення з препозицією 
головного члена речення щодо додатка або двоскладного речення з препозицією 
присудка щодо підмета. Маючи аналогічну до попереднього гину речень схему 
актуального членування першого ярусу, речення цього типу різняться від перших 
двох типів характером членування на подальших ярусах. Наприклад: 
[Нова строфа.] 
Я(Т)/знаю/-
Перекують/ на рала/мечі (Р) (Є. Плужник). 
[Це Крітій покликав Тімасія] Він (Т)/ відас, як тепліє вчитель серцем до хлопця 
(Р) (Українське слово, книга третя). 
[Боявся їхДолон.] Він (Т)/ сам казав /, 
що вбили щастя наше тії очі 
холодними і твердими мечами (Р) (Леся Українка). 
У реченнях такого типу рема, незважаючи на багатоелементність, не є 
складною, оскільки подальшого виділення тематичного і рематичного компонентів 
на її основі не відбувається [Шешукова 1971]. Можливим є лише виділення на 
другому ярусі рематичних елементів "знаю", "перекують", "на рала" і "мечі" у 
першому реченні, "відає", "тепліє вчитель серцем" і "до хлопця" у другому реченні 
та "сам казав", "вбили щастя наше тії очі" і "холодними і твердими мечами" у 
третьому реченні. 
Наступний тип речень охоплює конструкції з препозицією присудка щодо 
підмета у головній частині. Оскільки препозитивне положення присудка головної 
частини вказує на його актуалізацію, він разом з підрядною частиною входить до 
складу двовершинної реми, а тему першого ярусу становить лише підмет головної 
частини, і актуальне членування на цьому ярусі виглядає наступним чином: 
Присудок ГЧ Підмет ГЧ ПЧ 
Р, Т Р2 
394 
Тема III. Комунікативна граматика 
Наприклад: 
[Покотився я мурогом долі, а він горою крилом б'є, у Чорногору, у плесо...] 
Думав (Рі)/ я (Т)/, що небо отворене... (Р2) (К. Гриневичева). 
[Новий абзац] Бачить (Р^/ Марія (Т)/ - піч здоровенна, на півхати (Р^) 
(В. Тарнавський). 
[Покидали село десятикласники, поривалися в місто, на заводи, до науки, у вир 
калейдоскопічного сьогодення] І зрозумів (Рі)/ Іван (Т)/ що таке прагнення, така 
міграція трудящої сили, хоч і повсюдна, але тривожна, позаприродна (Р^) (О. 
Бердник). 
Виділення подальших ярусів розглянемо на матеріалі наступного речення: 
[Новий абзац.] Зрозумів /Хома/, що вона/ припинила не покарання/, а страту 
(Ю. Логвин). 
На другому ярусі другий рематичний компонент членується на тему "вона" і 
рему "припинила не покарання, а страту". 
На третьому ярусі у складі реми попереднього ярусу виділяються рематичні 
елементи "припинила", "не покарання", "а страту". 
Схематично повне актуальне членування речення виглядає так: 
1*1/1 " Ті у Г2Л 
Т2 - Р2 
Рі/з Рг/з Рз/з 
Збіг актуального і граматичного членування в інформативних конструкціях 
розглядуваного типу спостерігається лише у випадках, коли склад головної частини є 
даним. Наприклад: 
[ - Що він каже? - спитав нетерпляче князь.] 
- Він каже (Т), що його звати/ Креком (Р) (В. Малик). 
[ - Що ти сказав?] 
- Я кажу (Т), щоб ти/ не виходила зовсім заміж: (Р) (Українське слово, книга 
перша). 
[Другий голос диявольськи нашіптував уже зовсім інше.] Він говорив (Т)/ що на 
життєвій дорозі художника я /зовсім не випадкова постать (Р) (М. Хвильовий). 
На другому ярусі актуального членування рематична підрядна частина кожного 
з наведених речень розподіляється на тематичний і рематичний компоненти, якими у 
першому реченні виступають "його звали" і "Креком", у другому - "ти" і "не 
виходила зовсім заміж", у третьому - "на життєвій дорозі художника я" і "зовсім не 
випадкова постать". 
В інформативних конструкціях, частини яких поєднуються сполучним словом, у 
більшості випадків виконує підрядна частина, внаслідок чого актуальне членування 
речення збігається з граматичним членуванням: 
ГЧ ПЧ 
Т Р 
Наприклад: 
[Цей клешоногий Попинака, як його прозвали в організації, - це хитрий тип] Він 
знає (Т)/, куди закинути (Р) (Б. Антоненко-Давидович). 
[Новий абзац.] Вони їли і міркували (Т)/ де що вигідніше продати, хто скільки 
чого зібрав, хто кого й як піддурив (Р) (М. Коцюбинський). 
[А онука аж руками 
345 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
Вдарила об поли.] 
- Я, дідусю, уявляю (Т)/, 
Що ви їм мололи... (Р) (П. Глазовий). 
Порушення збігу членувань має місце у реченнях, головна частина яких містить 
спеціальні засоби увиразнення компонентів актуального членування (найчастіше 
рематизатори). Наприклад: 
[Новий абзац.] Він (Т)/ навіть не знав, що сказати (Р) (Г. Хоткевич). 
[Я дружинник князя Святослава.] Я (Т)/ лише бажав поглядіти, яку-то цяцю 
лишив наш князь місто себе (Р) (Ю. Опільський). 
[Горда? Ні-ні!] Вона (Т)/навіть не розуміла, яка вона чарівна (Р) (І. Багряний). 
Ще один випадок розбіжності актуального і граматичного членування 
інформативних речень розглядуваного типу становлять конструкції з препозицією 
присудка щодо підмета у головній частині. їхнє актуальне членування на першому і 
подальших ярусах відповідає актуальному членуванню аналогічної структури 
конструкцій зі сполучниковим зв'язком, розгляд яких подавався вище. Наприклад: 
[Все те молодиця говорила на повен голос й зовсім не стидаючись бідного Хоми, 
що стояв поруч з доном Чезаре.] Згадав тоді (Р{) /Хома (І)/, що говорили матроси 
про генуезців... (Р2) (Ю. Логвин). 
[Новий абзац.] Не розумів (Рі) /Іван (Т)/, що відбувалося перед його очима... (Р^) 
(В. Тарнавський). 
[Новий абзац] Знав (Р:) /Хочик (Т)/, як догодити цьому мурзі (Р2) (Ю. Логвин). 
Виділення подальших ярусів актуального членування конструкцій, засобом 
зв'язку між частинами яких є сполучне слово, розглянемо на прикладах: 
[Нова строфа.] 
Я не знаю/, у якій то призмі/ 
Випромінює душа/розгін... (А. Малишко). 
[Новий абзац.] Спочатку він/навіть не зміг збагнути/, хто/це... (О. Бердник). 
На другому ярусі рема першого речення членується на тему "у якій то призмі" і 
рему "випромінює душа розгін", а рема другого речення розподіляється на два 
рематичні компоненти "навіть не зміг збагнути " і "хто це ". 
На третьому ярусі рема другого ярусу першого речення членується на рематичні 
елементи "випромінює душа" і "розгін", а друга рематична частина другого речення 
- на тему "хто " і рему "це ". 
Корективні речення у складі з'ясувально-об'єктивних придієслівних 
складнопідрядних речень з постпозитивною підрядною частиною зустрічаються 
значно рідше від інформативних конструкцій. Вони можуть мати як односкладну, так 
і двоскладну будову головної частини. 
У разі односкладності головна частина цих конструкцій виражається переважно 
словами категорії стану або сполукою безособової форми дієслова з інфінітивом і 
поєднується з підрядною частиною за допомогою сполучних слів, семантичне 
навантаження яких забезпечує рематичний характер підрядної частини. Наприклад: 
[В ненависті ми теж: можемо зійтися! - сказав другий, а перший тоді встав і 
виголосив таку промову:] 
- Невідомо/, що/дасть нам ця зустріч (Українське слово, книга друга). 
[Відчула, що "математика любові", як назвав її Боголо, мас якесь безпосереднє 
відношення до моїх пошуків і проблем.] Хотілося знати І, як він/ прийшов до таких 
парадоксальних висновків... (О. Бердник). 
396 
Тема III. Комунікативна граматика 
[Як залишок іншої епохи сприймається цей насуплений стріхою, з 
пожолобленими стінами, з глиняною призьбою, ніби ще запорізьких часів зимівник.] 
Невідомо, коли хата востаннє/ і вкривалася... (О. Гончар). 
Актуальне членування першого і другого речення збігається з їх граматичним 
членуванням. На другому ярусі рема першого речення розпадається на тему "що" і 
рему "дасть нам ця зустріч", а рема другого речення - на тему "як він" і рему 
"прийшов до таких парадоксальних висновків". 
На третьому ярусі у складі реми другого речення виділяються рематичні 
елементи: "прийшов" і "до таких парадоксальних висновків". 
Розбіжність актуального і граматичного членування у третьому реченні 
спричинена наявністю рематизатора "і" у підрядній частині. Ремою даного речення є 
лише присудок підрядної частини "вкривалася ", решта речення становить тему. 
Двоскладна головна частина корективних конструкцій складається у переважній 
більшості випадків з заперечного або неозначеного займенника і особової форми 
дієслова. Засобом зв'язку між частинами у конструкціях з двоскладною головною 
частиною може слугувати як сполучник, так і сполучне слово. 
Схема актуального членування першого ярусу цих речень виглядає так: 
Наприклад: 
[Багато є бажаючих "осадити" нас, але, бачите ... ліньки поритись у 
книжках.] Для всіх ясно (Т), що ми десь помиляємось... (Р) (М. Хвильовий). 
[Воно подавало, як здасться, багато відомостей не лише про Антоиія самого, а 
й про інших ченців, його сучасників.] Дехто вважає (Т)/, що воно пішло в забуття 
тому, що мало занадто "грекофільський характер " (Р) (Д. Чижевський). 
[Новий абзац.] Ніхто не думав (Т)/, що власне коїться па очах (Р) (Г. Хоткевич). 
Характерною рисою семантики головної частини таких речень є її наближення 
до значення головної частини односкладних корективних конструкцій. Наприклад: 
Очевидно, ніхто не буде сумніватись, що сьогоднішній "плужанин" Загул 
належить до так званих попутників (М. Хвильовий) —> Безсумнівно, що 
сьогоднішній "плужанин " Загул належить до так званих попутників. 
Ніхто не знав, де він пропадає (Б. Харчук) —> Невідомо, де він пропадає. 
Особливості виділення подальших ярусів актуального членування у 
конструкціях зазначеного типу прослідкуємо на наступних прикладах: 
[Іоан Цимісхій прагнув укласти мир з русами.] Ніхто не знав/, що імператор 
ромеїв/з недобитками своїх легіонів /хоче швидше пройти/Болгарію (С. Скляренко). 
[Новий абзац.] Дехто хотів, щоб делегати/ й понесли/ грамоту/ до пана... 
(Г. Хоткевич). 
У першому реченні, відповідно до загальної схеми актуального членування 
розглядуваних корективних конструкцій, ремою виступає підрядна частина, і у її 
складі на другому ярусі виділяється тема "імператор ромеїв " і рема "з недобитками 
своїх легіонів хоче швидко пройти Болгарію ". 
На третьому ярусі рема другого рівня членується на рематичні елементи "з 
недобитками своїх легіонів ", "хоче швидше пройти " і "Болгарію ". 
Повна схема актуального членування речення така: 
397 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
У другому реченні у підрядній частині наявний рематизатор "й ", який вказує на 
належність до складу реми першого ярусу лише частини підрядного речення - "й 
понесли грамоту до пана ". 
На другому ярусі рема розподіляється не рематичні елементи "й понесли", 
"грамоту", "до пана". 
Отже, актуальне членування з'ясувальних складнопідрядних речень з 
постпозитивною підрядною частиною різниться залежно від комунікативної 
значимості опорного слова, характеру структури головної і підрядної частин та типу 
зв'язку між ними. Значний вплив на комунікативну організацію цих речень має 
даність/новизна їхньої головної частини та наявність у їхньому складі спеціальних 
засобів вираження актуального членування. 
Література 
1. Адамец 1966: Адамец П. Порядок слов в современном русском язьіке. -
РгаЬа: Асасіетіа, 1966. - 96 с. 
2. Валгина 2000: Валгина Н. С. Синтаксис современного русского язьїка. - М.: 
Агар, 2000.-416 с. 
3. Крьшова 1970: Крьілова О. А. Понятие многоярусности актуального 
членения и некоторьіе синтаксические категории // Филологические науки. - 1970. -
№5. -С. 86-91. 
4. Шешукова 1971: Шешукова Л. В. О порядке частей и словопорядке в 
изьяснительньїх союзних предложениях // Русский язьік в школе - 1971. - № 2. -
С. 100-107. 
Онубл.: Лінгвістичні студії: 36. Наук, праць. Випуск 13 І Укл.: Анатолій 
Загнітко (наук, ред.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 198-203.
загрузка...

.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.