Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Мов лебединя, розкрилила

загрузка...

Мов лебединя, розкрилила
тонкоголосі дві руки,
ледь теплі губи притулила
мені до змерзлої щоки,
сльозою темінь пронизала,
в пропасниці чи маячні
казала щось — не доказала.
Мов на антоновім огні,
не чув нічого я й не бачив,
в останньому зусиллі зміг
збагнути: все. Тебе я втрачу,
от тільки заверну за ріг.
25.1.1972

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.