Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ЗАПОЗИЧЕННЯ

загрузка...

ЗАПОЗИЧЕННЯ — це елементи чужої мови (слова, словотворчі афікси, синтаксичні конструкції і ін.), перенесені з однієї мови в іншу в результаті мовних контактів. Найчастіше запозичуються слова, рідше -фразеологізми і синтаксичні конструкції. Запозичення звуків (з грець¬кої мови — звук ф), словотворчих афіксів (з латинської мови — пре¬фікси інтер-, ультра-, ре-, екс-) відбувається в результаті їх повтор¬ного виділення з запозичених слів. Запозичення пристосовуються до тієї мови, яка запозичує. Часто вони настільки засвоюються, що іншо¬мовне походження їх виявляється тільки з допомогою етимологічного аналізу (козак, вишня, колір). Значна частина запозичень зберігає ознаки свого іншомовного походження у вигляді звукових, морфологіч¬них і семантичних особливостей. Напр., голосні звуки [а], [е] на почат¬ку слів свідчать про походження слів із старогрецької мови: алфавіт, архів, ера, естетика: звукосполучення [уа] характерне для слів фран¬цузького походження: вуаль, тротуар, експлуатація; суфікс -рі вла-стивий словам латинського походження: гербарій, лекторій, сана¬торій. Певна кількість запозичених слів української мови називають предмета і явища неукраїнської дійсності, у їх семантиці відображені поняття з життя інших народів. Це так звані екзотичні слова, або екзо- тизми: леді, сер (анг.), сейм (польськ.), хунта (ісп.), франк, сантим (франц.), акин, аул (тюркс.) Іноді в українських текстах трапляються такі чужі слова, які не входять до словникового складу української мови. Це — варваризми. Вони часто оформляються засобами іншого алфавіту: aima mater (старовинна студентська назва університету), cito (терміново), merci (дякую), “Тайме”, “Юманіте».
Серед запозичених слів є чимало інтернаціоналізмів. Це сло¬ва, що вживаються в багатьох неспоріднених мовах з однаковим чи близьким лексичним значенням і звуковим оформленням: акаде¬мія, університет, віза, республіка, копія, офіцер, школа.
8

загрузка...

Своєрідним різновидом запозичень є кальки Це слова або зво¬роти мови, що повністю або частинами перекладені з іншої мови Напр., українське слово півострів є калькою німецького Halbinsel (halb — пів, половина, Insel — острів), українське літописець — це калька з грецького chronographos, українське колгосп — калька з російського колхоз.
У словниковому складі української мови є запозичення давні (із старослов’янської, старогрецької, латинської, тюркських мов) і новіші (з англійської, французької, іспанської, російської і ін. мов).
Запозичення — це невід’ємна і дуже важлива частина лексики ук¬раїнської мови, особливо у сфері науки, техніки, мистецтва. Але до запозичень слід ставитись розумно. Неправильне і надмірне вживан¬ня слів іншомовного походження шкодить мові, засмічує її лексику, створює в ній зайві дублети. Тому треба дотримуватись міри у вжи¬ванні іншомовних слів.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.