ОМОНІМИ

Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ОМОНІМИ (від гр. homos — однаковий і onyma — ім’я) — слова, що звучать однаково, але мають різні значення. Напр., луг1 (угіддя для сінокосу) і луг2 (розчин, що утворюється при сполученні солі з кисло¬тою); стигнути1 (дозрівати) і стигнути2 (охолоджувати). Омоні¬ми слід відрізняти від багатозначних слів. Омоніми — це випадкова співзвучність слів, між їх значеннями немає ніякого зв’язку. А між значеннями багатозначного слова є зв’язок. Так, наприклад, всі пред¬мети, названі словом голка (голка ялини, голка їжака, голка швейна, голка медична), подібні між собою, тому тут маємо багатозначність. Предмети., названі словами-омонімами, нічого спільного, подібного не мають: ключ1 (джерело) і ключ2 (металевий стержень для відми¬кання і замикання замка).
Омоніми поділяються на повні і неповні (часткові). Повні омоні¬ми належать до однієї частини мови і збігаються в усіх граматичних
12

формах. Напр., омоніми коса1 (вид зачіски) і коса2 (сільськогоспо¬дарське знаряддя праці) збігаються при відмінюванні у всіх формах відмінка і числа. Неповні омоніми збігаються лише у частині грама¬тичних форм. Так, іменники баранці1 (тварини) і баранці2 (хвилі на воді) при відмінюванні збігаються тільки у множині, тому що друге слово не вживається в однині.
Серед омонімів виділяють:
1) омоформи — слова різних частин мови, що збігаються лише в певній граматичній формі: поле (лан) і поле (форма 2-ї особи одн. дієслова полоти), три (числівник) і три (наказова форма 2-ї особи однини дієслова терти):
2) омофони — різні слова, що по-різному пишуться, але вимов¬ляються однаково: мине (від минати) і мене (я);
3) омографи — різні слова, що однаково пишуться, але вимовля¬ються неоднаково: замок і замок, обід і обід, радій (іменник) і радій (дієслово), дорога (іменник) і дорога’(прикметник).
Омонімами можуть бути слова, які однаково або дуже подібно зву¬чать, але мають різне значення в різних мовах. їх називають міжмов¬ними омонімами. Напр.: укр. вродливий (красивий) і рос. уродливьій (некрасивий), укр. луна (відзвук) і рос. луна (небесне тіло).