Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Люблю цю тишу гробову

загрузка...

Люблю цю тишу гробову,
що всесвіт облягла вельможно.
Ні тобі пікнути не можна,
бо під параграфом живу.
Державить мною цей статут,
ці дозволи і заборони,
ці пункти, приписи, закони,
єдиний прихисток — сурдут,
розписаний в дві цвілі барви —
червону й чорну — ніби крик
і німота. Заціп язик,
негідний доброї покари.
Ти досі висох на патик?
То долучайся до казарми.
22.IV. 1972

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.