Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Рушай убік, де справжній край душі

загрузка...

Рушай убік, де справжній край душі,
де ще нема ні стежки, ані сліду.
Себе самого обійди, сновидо,
і мерву спогадів розворуши.
І віднайди оте, що, крите сном,
мов немовля, ворушиться на споді.
Усе чекає: хтось промовить — годі! —
бо обвалився вечір за горбом.
Як тяжко жити в вимерлих світах,
щоб тугою Осії голосити.
Як тяжко, вік навчаючись, не вміти
знайти між плетива правдивий шлях!
Куди спроваджує тебе політ —
нерозпізнанний, та грудний і рідний?
Коли впаду я, тихий і погідний,
і в смерті скрем’янію на граніт?
14.VI.1972

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.