Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Блискучі рури власним сяйвом сліпнуть

загрузка...

Блискучі рури власним сяйвом сліпнуть
і ззовні, і зсередини. Струмить
високий день. Як спирту штоф, стоїть
осклілий обрій. Інші в душах тихнуть
і віддаються щедро, як жінки,
твоїй душі, що в сяєві оскліла.
Лиш довжиться твоє високе тіло,
мов ажуровий міст, через віки,
і заслухається великий світ
своєї таємниці. Ледве чутна
струмить ріка надії каламутна,
змиваючи небес осклілий лід.
13. VII. 1972

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.