Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ДИФТОНГ

загрузка...

ДИФТОНГ — складний голосний звук, що утворюється з двох компонентів. Дифтонг утворює один склад.
В українській діалектній мові у північних говорах до складу групи
Г»\
голосних входять дифтонги: іе (нелабіалізований дифтонг переднього
/->» ✓»Ч
ряду) та лабіалізований дифтонг заднього ряду — [уо], [уе], [уи], [уо]. Ці дифтонги виступають на місці давніх *о, *е, *е у наголошеному
Г~\ ґ~>. ✓“’ч
складі. Наприклад: куон’, стуел, двуир, прин’уос, р’іечка, л’іес.
У ненаголошених складах дифтонгам відповідають звуки [о], (є], [и] при попередньому твердому приголосному: дивчата, мешок, беда’, старост’, кон’а, стена’.
Дифтонги властиві лівобережнополіським та правобережнополісь- ким говіркам північного наріччя. У волинсько-поліських говірках у відповідних позиціях вживаються найчастіше монофтонги (однорідні звуки), наприклад: кун’, стул, етил, н’ус, — яким у літературній мові відповідає звук [і]: к’ін’, ст’іл, н’іс.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.