БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА — дієслова, особливістю яких є те, що дії чи стани, названі ними, мисляться як не пов’язані з будь-яким суб’єктом, особою чи предметом як виконувачем дії: вечоріло, світає. У значенні безособових можуть вживатися особові дієслова. Пор: пах¬нуть квіти і пахне квітами. Безособові дієслова вживаються у ролі головного члена безособових речень. Безособові дієслова пов’язу-ють з виявом в українській мові категорії імперсональності, тобто неспіввіднесеністю з яким-небудь діячем у своєму основному зна-ченні: морозить, лихоманить, таланить.