Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ВИДОУТВОРЕННЯ

загрузка...

ВИДОУТВОРЕННЯ в українській мові буває двох різновидів: утво¬рення форм доконаного виду від недоконаного (писати- написати) і утворення форм недоконаного виду від доконаного (написати-на¬пису вати, переказати — переказувати).
Способи видоутворення:
1) префіксація (в’янути — зав’янути, рятувати-врятувати,
вчитись — провчитись)’,

загрузка...

2) суфіксація (лишати-лишити, ступати — ступити,
запитувати — запитати, розкрити — розкривати);
3) наголос (скликати — скликати, виносити — виносити,
виміряти — виміряти);
4) суплетивація (ловити-піймати, говорити-сказати,
брати — взяти).
У деяких дієсловах додатковим засобом видоутворення є чергу-вання голосних (зачіпати — зачепити, стирати — стерти) і приго-лосних (скоротити — скорочувати, скакати-скочити, заготовити -заготовляти).
Кожне дієслово має граматичне значення доконаного чи недоко- наного виду, але не кожне дієслово має видову пару. В сучасній ук-раїнській мові є одновидові та двовидові форми. Приклади одновидо- вих дієслів доконаного виду: стрепенутися, заблудитися, схамену¬тися; одновидові дієслова недоконаного виду: побоюватися, вима¬гати, заважати, зневажати.
Крім того, існують ще двовидові дієслова. В останніх вид визна-чається контекстом: ліквідувати, асигнувати, розслідувати та ін.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.