Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ВІДМІНОК

загрузка...
ВІДМІНОК — граматична категорія іменних частин мови (іменника, прикметника, дієприкметника, числівника, займенника), яка служить для вираження синтаксичних відношень між словами. У сучасній ук­раїнській мові виділяється сім відмінків: називний, родовий, да­вальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Основне при­значення кличного відмінка в українській мові — функція звертання:

‘Прощай, мій зошите! Спасибі тобі, друже, що ти думок моїх не відцуравсь»(В. Симоненко).

Більшість відмінків спеціалізується в основній своїй функції на вираженні певної семантики:

загрузка...

1)  називний відмінок виступає основною формою вираження підмета: “Книги — моя найбільша пристрасть”(І. Цюпа);

2)   давальний — непрямого додатка з семантикою адресата: “Принесу мамі запашних квітів з лугу»(О. Олесь);

3)   знахідний-прямого додатка:

°Мабуть, кожна людина сама повинна шукати найкоротшу дорогу до істини»(О. Гончар);

4)   орудний — непрямого додатка з семантикою інструмента:

“І молотками пробивали стіну граніту, все більше заглиблю­ючись у невідомий простір (Голос України. -1998. -12 квітня);

5)   місцевий — обставина:

“У вильоті вулиць ви бачите будиночок з шпилем” (П. Загре- бельний).

Ці функції є основними, поряд з ними відмінкові форми реалізують інші функції. Так, називний відмінок може виконувати функцію іменної частини присудка: Люди без мови — то глина без лика, Без’язика отара овець (В. Забаштанський), а в поєднанні з прийменниками діапазон реалізовуваної відмінковими формами семантики надзви­чайно широкий:

сидіти на березі (де ? — обставина місця);

піти по хліб (з якою метою? — обставина мети);

не прийти через хворобу (з якої причини?-обставина причини);

хустка матері (‘чия?-означення) тощо.


Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.