Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ГРАМАТИЧНА ФОРМА

загрузка...

ГРАМАТИЧНА ФОРМА — мовний знак, в якому граматичне зна¬чення знаходить своє регулярне вираження. У межах граматичних форм засобами вираження граматичних значень є афікси (закінчен¬ня для граматичних значень відмінка та ін.; суфікси для граматичних значень виду дієслова; префікси для граматичних значень виду дієслова і под.), характер наголосу (скликати — скликати, розкидати
— розкидати, виносити — виносити), сугшетивація — зміна основ (пор. витворення форм роду іменника: мати — батько, півень — кур¬ка; видових пар: брати — взяти, ловити — піймати), чергування го¬лосних (витерти-витирати і под.) та ін. У морфології під граматич¬ними формами (морфологічними формами) маються на увазі регулярні видозміни слова певної частини мови, які вміщують комплекс грама-тичних значень (річка — річки — річц і- річку — річкою — на річці (-а, -и, -І» -У. -ою, (на) -і — відмінок, число, рід), який інколи називають гра- матема, або одне таке значення. Всі форми змінюваного слова ста¬новлять його парадигму. Слід розрізняти синтетичні граматичні фор¬ми, в яких граматичне значення виражається спеціальним засобом у самому слові (зеленим — чоловічий рід, орудний відмінок, однина), та аналітичні, що являють собою сполучення повнозначного і службово¬го слова (буду читати — майбутній час, хай читає — наказовий спосіб). Така аналітична форма вважається одним морфологічним словом.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.