Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ДІЄПРИСЛІВНИК

загрузка...

ДІЄПРИСЛІВНИК — невідмінювана дієслівна форма, яка, вказую¬чи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово: Легкі хвилі набігали на камінь, утворюючи навколо нього мереживо піни (О. Донченко).
Цій дієслівній формі властиві ознаки дієслова і прислівника. До дієслівних ознак належать такі:
вид — дієприслівники можуть бути недоконаного (пишучи, малю-ючи) і доконаного виду (написавши, витерши)\
перехідність / неперехідність — зберігають здатність керувати за-лежним словом (пишучи статтю, загравши мелодію, але стоячи)’, може пояснюватися прислівником (правильно відповідаючи). Як і прислівник, дієприслівник є незмінним, виступаючи в реченні в ролі залежних слів, поєднується з пояснювальними словами спо¬собом прилягання і найчастіше вживається в ролі обставини.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються від дієслівних ос¬нов теперішнього часу за допомогою суфікса -чи. При утворенні дієприслівника від дієслова першої дієвідміни суфікс -чи усклад-нюється голосним у(ю), а від дієслова другої дієвідміни — а(я): несуть — несучи, беруть — беручи, косять — косячи, бачать — бачачи.
Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за допомогою суфікса -ши, -вши. Коли дієслівна основа закінчується на голосний звук, вживається суфікс -вши, а якщо на приголосний — суфікс -ши: побачити — побачивши, сказати — сказавши, принес¬ти — принісши, привезти — привізши.
Дієприслівники як недоконаного, так і доконаного виду можуть вживатися з часткою -сь (інколи -ся).
Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні завжди виділяється комами.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.