ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА. Граматична категорія дієслова, яка вира¬жає відношення дії до мовця, називається категорією особи. Дієсло¬ва можуть виступати у трьох особових формах: першій, другій і третій.
Перша особа означає, що виконавцем дії є особа, яка розпові¬дає про неї:
Я із захопленням вивчаю іноземні мови.
Друга особа вказує, що виконавцем дії є особа, до якої спрямо-вана наша мова. Ця особа виступає як співрозмовник:
Ти зовсім не хочеш мене слухати?
Третя особа показує, що дію виконує особа, яка не бере участі в розмові, а про неї лише розповідають:
Вона взагалі не читає книжок!
Граматична категорія особи в українській мові виражається за до-помогою особових закінчень і нерозривно пов’язана з категоріями числа і часу дієслова. Категорія числа утворює систему бінарних опозицій за ознакою однини-множини. Дієслова в українській мові мають характерні особові форми лише у теперішньому та майбут-ньому часі. Причому дієслова майбутнього часу можуть мати гри форми вираження особового значення: просту (прийду; прийдеш, прийде), складну (питиму, питимеш, питиме) і складену (буду пити, будеш пити, буде пити). Особу дієслів минулого часу можна визначити лише синтаксично: Я писав / Ти писав /Він писав.
Для особових форм властиві деякі особливості вираження окре-мих значень. Так, формою першої особи множини може виражатися значення першої особи однини:
Ми вважаємо доречним зазначити особливості вживання дієслів. Форма другої особи множини вживається у значенні другої осо¬би однини (пошанівна множина):
Скажіть, будь ласка, як пройти на Хрещатик? та ін.
Особовим дієсловам протиставляються безособові дієслова.