Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

К. Ф. Герман КРИТЕРІЇ РОЗРІЗНЕННЯ ОМОНІМІЧНИХ СПОЛУЧНИКІВ І СПОЛУЧНИХ СЛІВ

загрузка...
У шкільних і вузівських посібниках з української мови до останнього часу 
немає єдності в питанні про розмежування сполучників і омонімічних сполучних 
слів. Найчастіше розбіжності спостерігаються при визначенні сполучних 
елементів що, як, коли, якими з'єднуються підрядні речення різних видів. 
Спроби закріпити за одними видами складнопідрядних речень певні 
сполучники, а за іншими - відповідні однозвучні сполучні слова є умовними, бо, 
скажімо, підрядне речення додаткове може приєднуватися до головного як 
сполучником що, так і сполучним словом що. Так, у реченні Я думаю, що ми з 
тобою знов стоїмо біля основ життя (О. Довженко) що - сполучник. А в 
реченні Хто скаже мені, що могили гадають... Чого реве вітер північний в 
діброві... (П. Тичина) що, чого - сполучні слова. Службовим словом сполучний 
елемент виступає тоді, коли функції члена речення, яку міг би виконувати 
відносний займенник чи займенниковий прислівник, взяли на себе інші слова. 
Наприклад: 3 оповідань матері він знав, що вуса носив весь їх рід циганський 
(В. Бабляк). Відносний займенник що може виконувати в підрядному реченні 
502 
Тема V. Синтаксис складного речення 
функцію підмета або додатка, але в наведеному прикладі підрядне речення має 
і підмет (весь їх рід) і додаток (вуса), а тому сполучний елемент що потрібний 
тільки для того, щоб з'єднувати компоненти складного речення, через те він 
перетворився в сполучник. Якщо ж у підрядному реченні опустити додаток, 
виражений іменником, то цю функцію буде виконувати відносний займенник що, 
який стає сполучним словом. Порівняймо: 3 оповідань матері він знав, що носив 
весь їх рід циганський. 
У підручниках з мови за основний критерій розмежування омонімічних 
сполучників і сполучних слів найчастіше береться здатність відносних слів 
виступати членами підрядного речення [Івченко 1962, с. 534; Пархоменко 1967, 
с. 158; Кулик 1965, с. 199, 212], на відміну від сполучників, які цієї функції інколи 
не виконують. 
Однак нерідко ми змушені шукати додаткових способів розрізнення 
сполучників і сполучних слів. 
1. На сполучне слово можна поставити логічний наголос, а сполучник 
ніколи не буває логічно наголошеним [Пешковський 1956, с. 495]. Розглянемо 
речення: 1. Богдан стояв і, всміхаючись, дивився, як вона це робить (О. Гончар). 
2. Немає гірше, як в неволі про волю згадувать (Т. Шевченко). 
У першому реченні як - логічно наголошене сполучне слово, в другому -
сполучник. 
2. Сполучне слово що можна замінити сполучними словами [Кулагін 1963, 
с. 15] який, котрий, і вони будуть виконувати ту саму синтаксичну функцію. 
Так, у реченні Тихий клен, що росте на свободі, серце взяв ще в дитинстві у 
мене (С. Будний) сполучне слово що можна замінити синонімічними сполучними 
словами який, котрий. 
Сполучник що або зовсім нічим не замінюється, або замінюється іншими 
сполучниками із синонімічним значенням. Незамінність сполучника що 
спостерігаємо, наприклад, у таких реченнях: Та не жди мене, бо бути має, що я 
остануся і на вечерю (Т. Шевченко). Савичев, проте, відповів, що знімки 
обов'язково надвечір будуть готові... (Л. Первомайський). 
Якщо підрядне речення має значення порівняння або причини, то сполучник 
що може бути замінений порівняльними або причиновими сполучниками 
підрядності. 
/. А там, на ланах, пшениця коливається, що безмежне море хвилюється (3 газ.). 
- А там, на ланах, пшениця коливається, ніби (мов, немов, наче, неначе, начебто) 
безмежне море хвилюється. 2. А другий грім - другий ще далі гримкоче, хоче та 
радіє, що поміж націй міст із сталі, що міжнародна дружба діє (П. Тичина). - А 
другий грім - другий ще далі гримкоче, хоче та радіє, тому що поміж: націй міст із сталі, 
бо міжнародна дружба діс. 
3. Сполучне слово як замінюється іншими сполучкими словами дуже рідко. 
Наприклад: Сталось так, як бажав син (І. Нечуй-Левицький). - Сталось те, 
чого бажав син. У такому разі ми змушені або замінювати і співвідносне 
вказівне слово головного речення, або ж зовсім опускати його. 
Що стосується сполучкика як, то він може бути синонімічним з багатьма 
сполучниками підрядності (якщо, мов та ін.). 
1. Але ти зможеш потрясати лише тоді, тоді, тоді, як (якщо) сам в душі не 
волохатий, як (якщо) в тебе думи молоді (П. Тичина). 2. Із степу, як (мов) із вогкої 
печери, тягло свіжою прохолодою (О. Гончар). 
4. Оскільки сполучне слово що є займенником, то воно може змінювати, 
503 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
якщо дозволяє контекст, форму відмінка. Це також допомагає в окремих 
випадках відрізнити сполучне слово що від омонімічного сполучника. Наприклад: 
Хто знас, що тобі треба (З газ.). - Хто знає, чого тобі треба. Однак таке 
перетворення можливе тільки тоді, коли займенник що є слабкокерованим 
членом словосполучення. Однозвучний з ним сполучник як службове слово 
завжди є незмінним. 
5. Частки якраз, саме, лише надають різним частинам мови відтінку 
підкресленого уточнення. Якщо ці частки вживаються із словом коли, то це є 
доказом його повнозначності, бо частки уточнюють час, виражений цим членом 
речення. Отже, в сполученнях якраз коли, саме коли, лише коли сполучний 
елемент є відносним словом, що видно з такого прикладу: Саме (коли ми 
починали оранку, вийшов з ладу трактор (3 газ.). 
6. Повнозначні сполучні слова вказують на певне лексичне значення 
(займенники - на предмет, ознаку, кількість; займенниковий прислівник як - на 
спосіб дії, коли - на час і т. д.). Перетворюючись у сполучники, ці слова 
втрачають лексичне значення і виконують лише граматичну функцію. 
Сполучні слова  Сполучники 
Навколо лежала рідка земля, що 
мусила ожити (С. Скляренко). Та ви вже 
знаєте, як сплять гаї (П. Тичина). Так 
було завжди, коли він їхав на роботу 
(М. Руденко). 
Солодові здавалося, що його голос 
тонув у власних грудях (М. Руденко). А 
на обрії ранок, як щастя, як велика 
юнацька любов (С. Будний). Коли вам 
страшно, геть ідіть з дороги (Леся 
Українка). 
7. Сполучник як службове слово, що не виконує функції члена речення, в 
окремих конструкціях можна опустити. Це дає змогу відрізнити від однозвучного 
сполучного слова. 
Речення із сполучниками 
Таня знала, що Богдан пішов до 
райкому (0. Гончар). Ти маєш право на 
гордість, бо ти - творець (О. Корнійчук). 
Безсполучникові речення 
Таня знала: Богдан пішов до 
райкому. Ти маєш право на гордість: ти -
творець. 
8. Сполучний елемент коли виступає в ролі сполучного слова, якщо 
підрядне речення конкретизує іменник головного речення, який вказує на час. 
Сполучне слово коли, виконуючи функцію обставини, вказує на той самий час, 
що й пояснюване слово головного речення: Навіть у ті моменти, коли вони, 
здавалось, стояли, кожен мускул їх чорного тіла тремтів... 
(М. Коцюбинський). 
Роль сполучного слова виконує елемент коли і в тих конструкціях, у 
яких підрядне речення уточнює час, вказаний прислівником головного речення. 
Наприклад: 1. Навітьь пізніше, коли розчинилися двері його кімнати (а 
розчинилися незвично різко) і па порозі стала невисока жіноча постать, навіть 
тоді не наважився озватися першим (Д. Міщенко). 2. Ніколи не хотілось мені 
нашої перемоги так, як сьогодні, коли стояв з Уляною перед законом 
(О. Довженко). 
Якщо говорити про способи розмежування омонімічних форм сполучного 
елемента коли, то найбільш перекокливою і послідовною нам здається точка зору 
О. О. Шахматова, який висловив думку, що сполучний елемент коли у складних 
504 
Тема V. Синтаксис складного речення 
реченнях з підрядним часовим виступає сполучним словом, але перетворюється 
на сполучник, приєднуючи до головного підрядні речення умови. Такої точки 
зору дотримується більшість авторів-укладачів підручників сучасної 
української мови. 
Правильність висновку О. О. Шахматова можна підтвердити ще й тим, що 
в складних реченнях з підрядними умовними сполучний елемент коли, оскільки 
він не виконує функції члена речення, а лише об'єднує частини (компоненти) 
складного речення, легко замінюється сполучниками якщо, якби. 
І. Але встаньте, коли я вас прошу (Ю. Федькович). - Але встаньте, якщо я вас 
прошу. 2. Коли б ти знав, як рибалкам у морі жить із рибками гарненько (П. Гулак-
Артемовський). - Якби ти знав, як рибалкам у морі жить із рибками гарненько. 
У складнопідрядних реченнях з підрядним часу, де сполучний елемент 
коли є відносним словом, його можна замінити описово сполученням слів в той 
день як, в той вечір як, в той час як та ін. Ці поєднання слів виконують ті самі 
функції, що й сполучне слово коли, але вже диференційовано. Сполучення слів в той 
момент, в ту пору замінюють функцію члена речення, виконувану словом коли, а 
сполучник як об'єднує компоненти складного речення в одне ціле. Як бачимо, 
синонімічний з цими описовими конструкціями сполучний елемент коли має в 
підрядних реченнях часу всі ознаки саме слолучного слова. Наприклад: Коли 
вона підбігла майже до самої води, раптом, ніби з-під ніг, перед нею виріс Федір 
(М. Руденко). - В той момент як вона підбігла майже до самої води, раптом, ніби 
з-під ніг, перед нею виріс Федір. 
У складнопідрядних реченнях з підрядними означальними сполучний 
елемент коли може бути замінений відносним словом який у сполученні з 
прийменником в у різних формах роду, числа й відмінка. Це є доказом 
повнозначності слова коли, яке виконує тут функцію сполучного слова. Наприклад: 
Знаю, проте с такі хвилини, коли вибухають почуття, тоді воля безсила 
(О. Корнійчук). - Знаю, проте є такі хвилини, коли вибухають почуття, тоді 
воля безсила. 
Таким чином, омонімічні сполучні елементи що, як, коли мають велике 
поширення, а тому чітке їх розмежування в процесі викладання української мови 
допоможе краще засвоїти програмовий матеріал. 
Література 
1. Івченко 1962: Івченко М. П. Сучасна українська літературна мова. - К.: 
Вид-во Київ, ун-ту, 1962. - 406 с. 
2. Пархоменко 1967: Пархоменко О. М. Українська мова. -Ч. II. Синтаксис. -
К.:Рад. шк., 1967.-204 с. 
3. Кулик 1965: Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. -
Ч. И.Синтаксис. - К.: Рад. шк., 1965. - 283 с. 
4. Пешковский 1956: Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном 
освещении. - М: Учпедгиз, 1956. - 511 с. 
5. Кулагин 1963: Кулагин А. Ф. Синтаксические функции союзньїх слов и 
их отличие от союзов // Русский язьік в школе. - 1963. -№ 6. 
Опубл.: Українська мова і література в школі. - 1970. -№ 5. - С. 54-56.
загрузка...

.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.