Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

БЕЗОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ

БЕЗОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ – односкладне речення, головний член якого означає дію чи стан, що відбувається без активної участі особи. Наприклад: “Потемніло. завітрило, закружила курява” (С. Василь-
Головний член у безособових реченнях може бути виражений:
1) безособовим дієсловом: “Світало і хмарилося. Вітер летів
виднокругом” (Л. Первомайський).
3) особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні: “У хаті
все темнішало та темнішало”(Марко Вовчок);
4) неозначеною формою дієслова з допоміжними словами: “Неза-
баром ММСШЛШШ’’^ ■ Трублаїні);
5) дієслівними формами на -но, -то: ”Проса покошено”(М. Риль-
ський);
6) прислівником: “Як весело було широкими грудьми повітря кра-
яти” (М. Рильський);
7) заперечним займенником (нікому, ніким), заперечним прислівни-
ком (ніде) та інфінітивом + немає (нема) або тільки предикативним
словом немає:
‘Нема на чому спинить ока, нема на чому спочить душі” (І. Не-
чуй-Левицький), “Немає вітру” СТ. Шевченко).
Односкладні безособові речення вважаються повними.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.