ВІДОКРЕМЛЕНА ПРИКЛАДКА. Прикладка відокремлюється кома-ми, якщо вона:
1) стосується особового займенника:
Йому, досвідченому конструкторові, таке завдання було не нове,
2) поширена і стоїть після означуваного іменника (часто власного): “Кажуть, Проліс, такий парубійко лісовий, ходить полісу»
(М. Івченко).
Якщо прикладка поширена і стоїть у кінці речення, то вона часто відокремлюється за допомогою тире:
“Дивлячись на людей, усміхався і мій батько — великий добрий чоловік” (О. Довженко);
3) має обставинний характер:
“Вірний син трудової поневоленої Укра їни, Шевченко став най-глибшим виразником народних дум і надій» (О. Гончар);
4) використовується разом із словами на ім’я, на імення, ро¬дом, так званий:
“За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізви¬ще Півень» (Ю. Яновський).