Діти Яфета: роман - Іван Корсак

Цегельський Лонгин

загрузка...

Цегельський Лонгин (29 серпня 1875 – 13 грудня
1950) — український громадсько-політичний діяч, дип-
ломат, адвокат, журналіст, видавець. Нащадок двох дав-
ніх священицьких родів Цегельських та Дзеровичів.
З 1886-го навчався в Академічній гімназії у Львові.
У 1989-му вступив до Львівського університету на юри-
дичний факультет, проте незабаром повністю присвятив
себе політичній та журналістській діяльності.
У 1900–1902 рр. був членом проводу та одним з редак-
торів журналу «Молода Україна».
У 1911–1918 рр. був обраний депутатом до австрійської
Державної Ради від УНДП, а 1913-го став послом до
Галицького сейму.
Першого грудня 1918 року разом з Д. Левицьким під-
писав у Фастові від імені Української Національної Ради
ЗУНР-ЗОУНР передвступний договір з Директорією
УНР про об’єднання ЗУНР і УНР в єдину Українську дер-
жаву. Автором тексту цього договору був Л. Це гель —
ський.
У січні-лютому 1919 року — секретар без портфеля і
керівник секретаріату зовнішніх справ в уряді Сидора
Голубовича. У складі делегації Наддністрянської України
брав участь в урочистому проголошенні злуки ЗУНР з
УНР та в роботі Трудового конгресу України.
22 січня 1919 року призначений заступником міністра
зовнішніх справ Української Народної Республіки.
Того ж дня Л. Цегельському була надана честь зачита-
ти Акт злуки між ЗУНР і УНР біля пам’ятника Богдану
Хмельницькому у Києві.

загрузка...

У 1920–1921 рр. — представник уряду ЗУНР у США, де
й залишився та брав участь у політичному і культурному
житті української еміграції (серед інших співтворець
УККА). Працював у газеті «Америка», з 1943 — її редак-
тор. Помер у Філадельфії.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.