Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Одна гора — зима, а друга — літо

Одна гора — зима, а друга — літо,
а я стою, мов осінь, — посеред.
І сонце, сонце, со- несамовите
топило сланцю перегірклий мед.
Мені колимські мухи задзижчали,
мені торішня пахнула трава,
бо Ти мене, мов янгол, пильнувала.
Ти — наречена ачи удова?

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.