Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ЗВЕРТАННЯ

загрузка...

ЗВЕРТАННЯ. Звертанням називаються речення, виражені іменни-ками у кличному відмінку. Це слово або словосполучення, що нази-ває того, до кого звернена мова.
“Не для слави — для вас, мої браття, я свій скарб найдорожчий ховав… «(Леся Українка).
Звертання може бути поширеним і непоширеним. Поширеним воно буває тоді, коли має при собі узгоджені й неузгоджені означення, прикладки та інші слова, з ними зв’язані — поширене:
“Про майбутнє моє здогадуйся, Радуйся, ниво моя високосна. Радуйся!» (А. Малишко).
Звертання може стояти на початку, в середині і в кінці речення. Після звертання, що стоїть на початку речення, ставиться кома або знак оклику:
Тзлубко мила, не журись, Ти сльози, мамо, зітри…» (А. Малишко); “Мово рідна! Ти ж-як море безконечна, могутня, глибинна»
(С. Плачинда).
Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою від нього не відокремлюються, бо вони виступають у значенні частки:
“Ой Тарасе, що з тебе буде?»(С. Васильченко).
Звертання, що стоять у середині речення, виділяються комами з обох боків:
“Чуєш ти мене, друже і боате. Всім я руку в путі подаю, щоб уміли ми завжди стояти За народ, За Вітчизну свою» (А. Малишко)

загрузка...

Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення:
Тож такою і будь вічно, мово рідна!” (С. Плачинда).
Звертання у структурі простого речення є нечленованими речен-нями.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.