Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Срібліє березневий ліс

загрузка...

Срібліє березневий ліс.
Понад березами сороки
мережать схриплим криком роки,
а голубінь така глибока,
а я в таку притугу вріс,
що вже несила відітхнути,
ні спекатись тяжкої скрути
ні виблагати на покуту —
ростуть, як трави, чорні пута
виблискує на вежі кріс.
Срібліє вересневий ліс,
а небо висне очужіле —
за сонцем і теплом стужіле.
Збери в кулак останні сили,
бо холод смерти серце стис.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.