Стус Василь. Вибране. Час творчості.

[А]

загрузка...

І ніч ночей, і стогін паровозів,
і вороновий стрепіхатий крик.
О як я звик, зібгавши в горлі сльози,
вас наслухати, наслухати звик.
Залізна путь, відьомська путь, катівська,
веде туди, де знявши до зорі
окляклі руки, б’ють поклони низько
тонкоголосі скрушні матері.
А мертвокрилі стугонять стимфали,
напевну провіщаючи біду,
що ослонила біле опахало
і по моєму нишпорить сліду

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.