Стус Василь. Вибране. Час творчості.

[Б]

загрузка...

І ніч ночей, і стогін паровозів,
котрим грудний мій передує крик.
0 як ти звик, ввігнавши в очі сльози,
на рідний навертатися поріг.
Грудних бентег — ані передихнути,
зажеврів жаль моїх старих батьків.
Дай, Боже, сили — віддаль перебути,
об мури не оббивши кулаків.
Ця ніч ночей, як паровоз зітхає,
ані в одному оці сну нема.
Маліє світ, планета сновигає,
1 бродить Мефістофель крадькома.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.