Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Ти чуєш стогін плоті? Чуєш крик?

загрузка...

Ти чуєш стогін плоті? Чуєш крик?
Волання — чуєш? Прагне суходолу
(коли довкола пусто все і голо)
душа твоя. Прорватись горлом рік
і в ньому закінчити свій кінець,
свій біль убгати в озеро тужаве,
бо ж задля щастя жив — не задля слави,
не задля мсти — колючий твій вінець.
І ти — вже не живий, а ще й не мрець,
напівдорозі став і виглядаєш,
лиш ту, котрої зразу не пізнаєш,
свою страшну почвару — хай їй грець.
Оце самонародження твоє
то голос смерти: пристарайся брате,
бо вже заходить час твій вирушати,
пора і дописати житіє.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.